USD 34.20 34.70
  • USD 34.20 34.70
  • EUR 35.80 36.30
  • PLN 7.55 7.70

День міста. Як Луцьк став таким, яким є нині

4 Вересня 2021 11:50
Луцьк існує понад 1000 років. Згадка міста в літописі під 1085 роком не найраніша. Однак саме від цієї дати формально відраховують вік. З'явившись на сторінках літописів десь за часів Володимира Великого, Луцьк протягом історії то згоряв до тла, то зазнавав столичної слави Великого князівства.

Прямісінько посеред замку Любарта під металевим куполом розташовані релікти найстарішої мурованої споруди міста – собору Івана Богослова. Це найдавніша збережена пам’ятка Луцька. Вона заслуговує цілої книги, ґрунтовного опису всіх аспектів історії – основоположних архітектурних прийомів, виру політичного і громадського життя, князівських поховань, релігійних рухів, цінних археологічних артефактів і творів мистецтва.

Ця пам’ятка минулого, як жодна інша, розповідає нам про древній Луцьк і його величність, своєю старовиною викликає повагу до такої великої історії, до іншості поколінь, які ниточкою тягнуться до нас сьогоднішніх.
Залишки церкви Івана Богослова
Залишки церкви Івана Богослова
Сьогодні на гербі міста – Святий Миколай. Легенда тягнеться з давніх часів. Коли татари нападали на Луцьк, саме цей святий захистив його від каміння і стріл. Він повернув їх назад на нападників, ті злякалися і відійшли.

Любарта ми пам’ятаємо за те, що саме він першим почав перебудову дерев’яного луцького замку в цегляний. А ще після втрати міста Володимира він переніс столицю князівства до Луцька і значно укріпив місто. З його іменем пов’язані дві визначні пам’ятки української культури – Луцьке євангеліє (написане в монастирі, якого підтримував Любарт) та Луцький псалтир (написане в церкві Святовї Катерини, що була поряд із замковою брамою, на честь річниці смерті князя).
Луцьке євангеліє
Луцьке євангеліє
Угода між Любартом і королем польським
Угода між Любартом і королем польським
Найбільшого розквіту Лучеськ Великий сягнув за часів Вітовта.

Маючи неофіційний статус південної столиці Великого князівства Литовського, місто прийняло відомий з'їзд монархів, де, крім поточних політичних, економічних та релігійних питань Європи, вирішувалося важливе питання – чи стане Литва королівством, а Вітовт – королем литовських і українських земель. Не судилось. З тих часів до наших днів зберігся хіба що замок. Проте залишилось чимало різних свідчень про ту добу – це і народні пісні, і топографічні назви.
Вітовт Великий на конгресі в Луцьку. Йонас Мацкявічус, 1934
Вітовт Великий на конгресі в Луцьку. Йонас Мацкявічус, 1934
В епоху Відродження Луцьк можна було назвати Римом Сходу (тоді його так не називали, але в ХІХ столітті один історик вжив це порівняння і воно прижилося) через велику кількість культових споруд. Від найдавнішої луцької церкви XII століття збереглися тільки руїни, проте до них водять екскурсії. Спочатку в місті було багато православних церков, а з плином часу стали з’являтися католицькі. Ще Вітовт у XIV столітті допоміг ордену домініканців збудувати на околиці міста мурований монастир. Один за одним в Луцьку виникали монастирі інших католицьких орденів. Найзначніший із них – єзуїтський. Колегіум єзуїтів був ще одним потужним освітнім закладом Луцька поряд зі школою православного Луцького братства.
Замок у XVI столітті
Замок у XVI столітті
Важлива особливість міста часів Речі Посполитої та, що тут проживали різні національності, які внесли вклад у його розвиток. Наприклад, вірмени були свого роду фінансовою елітою міста і навіть допомагали мурувати замок. Караїми проживали окремою громадою і дали світові відомих діячів, як-от Абрам Фіркович. Євреї у XVII столітті збудували оборонну синагогу з підземеллями, які існують і досі. Пізніше з’явилися чехи і німці. Спадщина останніх – кірха на нинішній вулиці Караїмській. Більшість пам’яток Луцька відображають історію різних національностей і релігійних груп.

Тим, що, окрім іншого, вписує Луцьк у європейський контекст розвитку міст, є Маґдебурзьке право, Ринок з ратушею і цеховий устрій міста. Різні ремісники об’єднувалися в цехи (кушнірський, рибальський, кравецький і так далі), кожен із яких мав свого цехмістра, статут, символіку. Це своєрідні професійні братства, які розвивали економічну основу Луцька. Містом керував маґістрат (еквівалент нинішньої міської ради), який засідав у ратуші і працював відповідно до положень Маґдебурзького права. Ратуша розташовувалася на майдані Ринок, де відбувалися періодичні ярмарки. Сьогодні це місце – розвилка вулиць Драгоманова та Данила Галицького.
Майдан Ринок
Майдан Ринок
Ключова подія для розуміння нинішнього стану міста і його відмінності від обласних центрів Західної України південніше історичної Волині сталася у 1795 році. Тоді відбувся третій поділ Речі Посполитої, після якого Волинь приєднали до складу Російської імперії. Луцьк перестав бути адміністративним центром Волині. Таким зробили Житомир. Воєводство перетворили на губернію. Це був період руйнації, занепаду і деградації давніх міських традицій і поступового перелаштування життя відповідно до російського права.

Замок на той час уже давно втратив своє оборонне значення, почав поволі перетворюватися на руїну. Місто потопало в болоті. Більшість інших обласних центрів Західної України у той час стали частинкою імперії Габсбургів. Це кардинально вплинуло на подальший розвиток міст, що належали до різних імперій.

На зламі ХІХ-ХХ століть Луцьк не минають ритми індустріалізації. До міста прокладають залізницю, влаштовують першу електростанцію і електричне освітлення вулиць, телефонний зв’язок, прокладають каналізацію і водогін.

Незмінний колорит тогочасного Луцька пов’язаний із євреями, адже за різними даними, тоді тут проживало 70-90% єврейського населення. Крім головної Великої синагоги з вежею, у місті діяли десятки малих синагог і молитовних будинків. Найбільші будівлі, розважальні і культурні заклади, фабрики міста належали євреям. Поряд з українськими, польськими, чеськими гімназіями та школами було кілька єврейських навчальних закладів.

Два десятиліття перед Другою світовою війною Луцьк як центр Волинського воєводства тоді відновленої Речі Посполитої розвивався за європейським зразком. Активно брукувалися вулиці, зводилися різні адміністративні, громадські і приватні будівлі, які й сьогодні є найкращими спорудами міста. Особливою віхою стали тридцяті, які вписали місто в контекст європейського модернізму.

Найпомітніші споруди тих часів: Укртелеком і головна пошта на Кривому Валу, Національний банк на Градному узвозі, Земельний банк на Винниченка, Волинський краєзнавчий музей на Шопена, цілі райони так званих урядової та офіцерської колоній та багато інших. На головній вулиці Ягеллонській (Лесі Українки) було чимало редакцій періодичних видань, книгарень і видавництв.


У радянський час Луцьк суттєво відрізнявся від того, яким він був безпосередньо перед війною. Місто зазнало справжнього буму соціалізму. Будувалися промислові райони, великі фабрики, заводи, створювалися цілі житлові квартали, бурхливо розвивався транспорт. У 1973 році в Луцьку здали першу чергу заводу синтетичних шкір, де використали нову на той час технологію виробництва. Першу продукцію в 1972 році дав завод виробів із пластмас. А пізніше – шовковий комбінат і підшипниковий завод.

За одне десятиліття сімдесятих населення Луцька збільшилося майже в півтора рази: з 93 тисяч до 137 тисяч. Тоді ж і з’явився на вулицях міста перший тролейбус. А трохи згодом архітектори-новатори збудували в 33-му кварталі самобутній будинок-соти.


Від цих періодів історії в місті збереглося багато різних пам'яток. Більшість із них сконцентровані в старому місті та центрі. Самобутній будинок Миколи Голованя додає оригінальності луцькій атмосфері. А такі об'єкти, як Музей сучасного українського мистецтва, показують, що Луцьк не відстає і від нинішніх тенденцій і має що показати.
Сучасний Луцьк – це пострадянське і постмодерне місто, в якому глобальні натиски стикаються з локальними ідентичностями. А це породжує більш-менш схожі проблеми для міст світу: куди далі рухатися, хто правий, як будувати і зберігати водночас, що є цінним у морі поглядів і думок. Це ставить нові виклики, але й відкриває нові перспективи. Після нашої доби хтось підсумує: о, місто змінилося. Яким воно буде, ніхто не знає. Ми ж впевнені тільки в одному: перед нами ще багато ненаписаних сторінок.
Олександр КОТИС
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 5
Шломо Луцкер Показати IP 4 Вересня 2021 12:23
Як той п'ятачок 30 на 20 метрів можна називати майданом та і ще й Ринком? Де ж там ринок поміститься?
Хрен собачий до Шломо Луцкер Показати IP 4 Вересня 2021 15:42
А по твоєму 200-300 років тому чи ще раніше одразу виникали міста-мільйоники з великими площами, ринками і будівлями?. Вчи історію, неук...
беклярбек едигей Показати IP 4 Вересня 2021 15:46
тенденциозная статья) главный месседж «руйнация з россией» после 1795 года, а про униатство и борьбу с ним братств ни слова) дальше читать не стал) Луцк великим при Витовте был, потому как Витовт сел на транзитную торговлю с востока на запад и лесополосы со степью. Дочь Витовта Софья была женой московского князя Василия и это превратило ВКЛ в мощного геополитического игрока Междуморья (того что пытаются сегодня слепить поляки, хотя уже поздно)
Любі свині Показати IP 4 Вересня 2021 20:58
Народився і виріс у Луцьку... Побував у багатьох містах України і не тільки... Луцьк - ти кращий. Люблю тебе.
1 до Любі свині Показати IP 5 Вересня 2021 04:52
Відомо,для вас Луцьк найкращий

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus