Дослідники пояснили, як родимка перетворюється на меланому

Родимки і меланоми походять з однієї клітини, що називається меланоцит. Різниця в тому, що родимки зазвичай нешкідливі, тоді як меланоми є смертельні небезпечними без лікування.

У дослідженні, опублікованому в eLife Magazine, науковець з Інституту раку Хантсмана (HCI) і доцент кафедри дерматології та онкології Університету Юти (U of U) Роберт Джадсон-Торрес пояснює, як утворюються поширені родимки та меланоми, і чому родимки можуть перетворитися на меланому.

Про це повідомляє ТСН.

Меланоцити – це клітини, які надають шкірі колір, щоб захистити її від сонячних променів. Специфічні зміни послідовності ДНК меланоцитів, які називаються мутаціями гена BRAF, виявляються у понад 75% родимок.

Така ж зміна зустрічається у 50% меланом і часто за онкологічних захворювань, таких як рак товстої кишки і легень.

Вважалося, що коли меланоцити мають лише мутацію BRAFV600E, клітина припиняє ділитися, в результаті чого утворюється родимка. Якщо меланоцити мають інші мутації з BRAFV600E, вони неконтрольовано діляться, перетворюючись на меланому. Ця модель називається «онкоген-індукованим старінням».

«За останні роки низка досліджень поставила під сумнів цю модель. Ці дослідження надали чудові дані, які свідчать про те, що модель старіння, спричиненого онкогеном, не пояснює утворення родимок, але чого їм не вистачало, так це альтернативного пояснення, яке залишається невловимим», – каже Джадсон-Торрес.

За допомогою співробітників HCI та Каліфорнійського університету в Сан-Франциско дослідницька група взяла родимки та меланоми, пожертвовані пацієнтами, та використала транскриптомне профілювання та цифрову голографічну цитометрію. Транскриптомне профілювання дозволяє дослідникам визначити молекулярні відмінності між родимками та меланомами. Цифрова голографічна цитометрія допомагає дослідникам відстежувати зміни в клітинах людини.«Ми виявили новий молекулярний механізм, який пояснює, як утворюються родимки, як утворюються меланоми і чому родимки іноді стають меланомами», – каже Джадсон-Торрес.

Дослідження показує, що меланоцити, які перетворюються на меланому, не потребують додаткових мутацій, але насправді на них впливає сигналізація навколишнього середовища, коли клітини отримують сигнали з навколишнього середовища в шкірі навколо них, які дають їм напрямок. Меланоцити експресують гени в різних середовищах, наказуючи їм або безконтрольно ділитися, або зовсім припинити поділ.

«Походження меланоми залежить від сигналів навколишнього середовища, дає новий погляд на профілактику та лікування. Це також відіграє важливу роль у боротьбі з меланомою, запобігаючи та націлюючись на генетичні мутації. Ми також могли б боротися з меланомою, змінюючи навколишнє середовище», – говорить Джадсон-Торрес.

Ці висновки створюють основу для дослідження потенційних біомаркерів меланоми, що дозволяє лікарям виявляти ракові зміни в крові на ранніх стадіях. Дослідники також зацікавлені у використанні цих даних для кращого розуміння потенційних місцевих засобів для зниження ризику меланоми, затримки розвитку або припинення рецидиву, а також для раннього виявлення меланоми.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---