«Гонконг помер». 23 річницю перебування під владою Китаю гонконзці зустріли сутичками з поліцією

1 липня 1997 року Гонконг перестав бути британською колонією та перейшов під управління Китаю. Відповідно до британсько-китайської угоди, Гонконг ставав спеціальним адміністративним регіоном у межах КНР відповідно до принципу «одна країна — дві системи». Це мало б гарантувати збереження політичних та економічних прав і свобод гонконзців. Вони були визначені в окремому документі — Основному законі (аналог конституції) Гонконгу.

30 червня Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників — вищого органу Комуністичної партії Китаю — доповнив цю мініконституцію, ухваливши так званий закон про національну безпеку Гонконгу. Того ж дня зміни набули чинності. Відтепер заклики до повалення державного ладу, державна зрада, підозра в тероризмі в Гонконгу можуть розслідуватися на території Китаю, пише Громадське.

Тоді як влада КНР називає закон необхідним для укріплення принципу «одна країна — дві системи», міжнародна спільнота засудила його ухвалення, заявивши, що він придушує права й свободи гонконгців. У регіоні, нагадаємо, вже понад рік тривають протести проти посилення влади материкового Китаю. Попри ухвалений закон, вони продовжилися й 1 липня.Журналіст під час затримання поліцейськими на акції проти нового закону про національну безпеку Гонконгу, 1 липня 2020 року. Акція протесту збіглася з 23-ої річницею перебування Гонконгу під владою Китаю

Раніше поліція Гонконгу заявила про заборону масових зібрань, посилаючись на обмежувальні заходи, введені через епідемію коронавірусу. А оскільки протести відбувалися вперше з набуття чинності законом про національну безпеку Гонконгу, поліцейські тримали фіолетові плакати. Попереджувальні написи на них застерігали про те, що учасників протесту можуть арештувати відповідно до нового закону.«Ви тримаєте прапори або плакати, вигукуєте гасла або поводите себе, виявляючи намір до відокремлення чи повалення ладу, що може бути порушенням нового закону про національну безпеку. Вас можуть арештувати й переслідувати в судовому порядку». Такі прапори поліція Гонконгу тримала вперше під час акцій протесту, 1 липня 2020 року

За оцінками видання South China Morning Post, участь в акціях протесту 1 липня взяли кілька тисяч людей. Для їхнього розгону поліція вдалася застосувала водомети й перцевий газ.

Як повідомила поліція Гонконгу, загалом за час сутичок було затримано 370 людей, із них десять — відповідно до нового закону про нацбезпеку. Серед цих затриманих — чоловік, який тримав прапор «Незалежний Гонконг», 15-річна дівчина, яка розмахувала прапором незалежного Гонконгу і жінка, яка тримала плакат із британським прапором.Плакат із написом «Незалежність Гонконгу» і прапорами Сполученого Королівства та США, який вилучили в одного з протестувальників у Гонконгу, 1 липня 2020 року

Водночас правоохоронці повідомили про сімох поранених зі свого боку. Одного з них протестувальники поранили ножем у руку тоді, коли він намагався затримати учасників акції. Поліція Гонконгу висловила «найсильніше засудження цьому насильницькому акту».Вуличні протести стали альтернативною реальністю відзначення 23-ої річниці перебування Гонконгу під владою Китаю. Очільниця регіону Кері Лем у своєму телевізійному зверненні заявила, що ухвалення закону про нацбезпеку стало «найбільш важливим етапом розвитку відносин» між Гонконгом і КНР. «Після грози настане веселка, і після року заворушень повернеться мир», — заявила вона.Очільниця Гонконгу Кері Лем під час пресконференції з нагоди 23-ої річниці перебування Гонконгу під владою КНР. На ній вона розповідає про новий закон про національну безпеку Гонконгу, 1 липня 2020 року

На тлі протестів і ухвалення суперечливого закону про нацбезпеку Гонконгу Велика Британія вже оголосила, що готова запропонувати майже трьом мільйонам гонконзців можливість отримати британське громадянство.

Ідеться про те, що гонконзці, які мають паспорт Сполученого Королівства, а також власники так званого свідоцтва про британське закордонне підданство (British Overseas Nationals, BON) матимуть право приїхати на роботу чи навчання до Великої Британії та строк до п’яти років, протягом яких зможуть отримати посвідку на проживання, а ще через рік — податися на отримання британського громадянства.

В інтерв’ю інформагентству Associated Press гонконзький медіамагнат Джиммі Лей, який підтримує протести, заявив після ухвалення закону про нацбезпеку: «Це гірше, ніж будь-який найгірший сценарій. Гонконг повністю придушили, повністю взяли під контроль. Сумно, що Гонконг помер».Протестувальник у Гонконгу несе хрест під час акції проти нового закону про національну безпеку Гонконгу, 1 липня 2020 року

Масові акції протесту тривають у Гонконгу з червня 2019 року. Спершу їх учасники вимагали від місцевої влади скасувати поправку до закону, яка дозволила б екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня виконала обіцянку відкликати поправку, однак протести це не зупинило.

Пізніше протестувальники висунули п’ять вимог: 1) незалежне розслідування брутальних дій поліції, 2) звільнення затриманих протестувальників, 3) відмова від характеризування протестів як «бунту», 4) відставка очільниці Гонконгу Керрі Лем, 5) обрання парламенту й лідера регіону шляхом загального виборчого права. Жодну з них не виконали до кінця.

Гонконг — особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом, відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---