USD 28.38 28.50
  • USD 28.38 28.50
  • EUR 34.00 34.30
  • PLN 7.55 7.65

Кілька разів піднявся на Говерлу: українець вже 5 років живе з донорським серцем

21 Листопада 2020 08:00
34-річний киянин Максим Греков вже майже 5 років живе із донорським серцем. Чи знає він, чиє серце б’ється в його грудях та чи можливо після такої операції жити повноцінним життям?

Детальніше про свій досвід, реабілітацію та те, що потрібно знати про трансплантацію органів він розповів у інтерв’ю 24 каналу.

Що призвело до необхідності зробити пересадку серця?

Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП). Це захворювання, при якому камери серця збільшуються, розтягуються, відповідно починають гірше скорочуватися. У мене серце було десь в 3-3,5 раза більше, ніж звичайне. А його продуктивність була у 5 разів меншою, ніж у нормі.

Чи були якісь симптоми?

Коли поставили діагноз, симптомів взагалі не було ніяких. У мене була аритмія, якої я не відчував. Я потрапив до лікарні з апендицитом, випадково разом з ним дізнався і про цей діагноз. Симптоми почав відчувати, мабуть, десь за рік до пересадки. Спочатку почалася задишка.
Раніше я дуже швидко ходив, звичну відстань у 1 – 1,5 кілометра долав без зупинок. За рік до пересадки мені вже потрібно було кілька разів зупинятися. А перед операцією у Мінську я міг пройти пішки максимум десь 50 метрів. Аби піднятися на третій поверх, потрібно було 17 хвилин.

Чи проводять операції з пересадки серця в Україні?

Все дуже несистемно. В нас немає ні донорів, ні реципієнтів. Тобто можливість, щоб у звичайній ситуації з’являвся донор, це малоймовірно. Також немає «місця очікування». Грубо кажучи, якщо зараз передати 10 сердець та нирок, які підійдуть, то 2 – 3 буде куди діти, решта – пропадуть.

В яких країнах можливо зробити таку операцію?

Насправді такі «лавочки» всюди вже закриваються. Є Білорусь, там ще приймають пацієнтів, але впливає політична ситуація. У тому інституті, де мені пересаджували серце, на тлі протестів у країні звільнили директора.

Якщо там буде якийсь серйозний політичний переворот, скоріш за все завершиться і вся медицина для іноземців. До того ж у Білорусі квота – 10%. Люди там нирку можуть чекати до 5 років. Із серцем дещо менше, але все одно. Ба більше, 9 з 10 донорських органів за законом віддають білорусам.

До цього наймасовіше приймала людей Індія, але там змінили законодавство. Є люди, які там «висять у черзі» вже по 2 роки, чекають пересадки, все оплатили навіть. Неприємна ситуація.

Скільки коштує пересадка серця?

100 600 доларів – це лише про саму послугу. Є ще переїзди та реабілітація. Реабілітація не включає якесь «пролежування» у лікарні. Навпаки, краще у ній взагалі не перебувати. Йдеться про багато препаратів, їх потрібно купувати самому.

Потрібно часто робити безліч аналізів – і все це за свої гроші. Тому я б сказав, що бажано мати приблизно 110 – 120 тисяч доларів.

Наявність грошей нічого не гарантує. Можна пролежати, але бути у важкому стані, стати неоперабельним, підхопити якусь інфекцію – і вже ніхто на операцію не візьме. А можна й просто не встигнути.

Наскільки важлива підтримка?

Дуже. Мене підтримували дівчина, батьки, друзі. Друзі у мене взагалі чудові, саме вони посприяли тому, аби все вдалося. Якщо рідна людина перебуває у такому стані, перед тим як приходити до неї потрібно самому зібратися насамперед.

Я пам’ятаю, як лежав і мені було не дуже добре. Заходили люди і було видно, як у них змінювався вираз обличчя. Мене це зовсім не підтримувало.

У мене тато щодо цього молодець. Він постійно зі мною спілкувався так, наче у мене звичайна простуда. Для мене це найоптимальніший варіант. Кому як, звісно, але вважаю, що зайва драматизація лише заважає.

Як відбувається реабілітація, звикання до нового серця та нового життя?

Якщо людина потрапляє на операцію у важкому стані, більшість часу потім йде на те, аби організм відновив усе втрачене. До того, як у мене з’явилася ця проблема, моя нормальна вага була у межах 88 – 90 кілограмів. Коли мене виписали, я важив лише 63.

Стандартна реабілітація триває приблизно пів року. Відбувається поступове збільшення навантажень, необхідно багато аналізів та препаратів для підтримки організму. Вважається, що після 6 місяців їх кількість повинна поступово зменшуватися.
Насправді через рік я себе почував краще, ніж за пів року. А через 1,5 роки – ще краще. Десь зараз я вийшов на так зване плато, коли вже все однаково. Тож тепер все залежить від мене. Слідкую за вагою, займаюся фізично – почуваюся прекрасно. Не слідкую – тоді гірше.

Як ви контролюєте свій стан?

Раніше при фізичних навантаженнях я міряв пульс – потрібно було утримувати його у межах 140 ударів. Зараз маю кілька «стоп-нюансів». Якщо під час таких навантажень я можу говорити, умовно – сказати коротке речення, значить все ще гаразд.

Я цей стан відчув. Раніше перевіряв пульс, а тепер я просто знаю, що таке 140 ударів, якщо поставити руку на артерію. Крім цього, мабуть, вже просто звик.

Чи можливо після такої операції вести активний спосіб життя?

Звісно. Але важливо все робити поступово. А також постійно зберігати певну активність. Час мені похвалитися – я вже кілька разів ходив на Говерлу після пересадки. Пірнаю на 7 – 8 метрів без проблем, затримуючи дихання.
Катаюся на велосипеді, граю баскетбол. Коли був в Індонезії, то займався бодібордингом, це щось близьке до серфінгу, але інше. В принципі, і на серф міг би стати, якби мав достатньо мотивації для цього.

Які є табу у людини з пересадженим серцем?

Категорично можна їсти грейпфрут. Тому що він взаємодіє з тими препаратами, які я маю приймати протягом всього життя. Це погано. Ще одне табу – звіробій.

Чи знаєте ви, чиє серце б’ється у ваших грудях?

Це не білоруська практика, вони про це не говорять. Можна щось підгледіти, але все одно – навіть якщо подивитися у карту, там не буде ні імені, ні прізвища. Я лише знаю, що це був 34-річний чоловік, знав також його ріст та вагу.

Чи правда, що людям з пересадженим серцем передаються звички донора?

Ні. Ну, якщо у це дуже сильно повірити, переконати себе, воно почне збуватися (сміється – 24 канал).

Чи можливо пересадити жіноче серце чоловіку та навпаки?

Так, зі мною у палаті лежав чоловік, якому пересадили жіноче серце.
Які питання вас найбільше дратують?

Мабуть, про те, скільки часу мені шукали донорів. Це неправильне питання, на нього можна отримати неправильну відповідь. Все працює навпаки. Коли з’являється донор, йому шукають реципієнта.

Мені часто пишуть люди, які отримують схожі діагнози. Я розумію, що вони бояться, але іноді питають по 10 разів, як я щось робив. Я пояснюю, як було у мене, але за себе людина повинна прийняти рішення сама. Мені не подобається, на мене хочуть перекласти відповідальність за себе.

До речі, після пересадки розумієш, що відповідальність за своє здоров’я не можна перекласти ні на кого, на жодного лікаря. Свого лікаря, до речі, теж певною мірою потрібно знайти.

Чи є у вас девіз?

«Роби все що можеш, а там – як вийде». Десь так в мене і вийшло (усміхається – 24 канал).
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Реклама
Loading...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.