Після передової: волинські науковці досліджували, як змінюються цінності та погляди на життя у військовослужбовців ЗСУ

Науковці Волинського національного університету імені Лесі Українки провели соціологічне дослідження, присвячене змінам особистості бійців в умовах бойових дій. Результати вказують на глибоку переоцінку цінностей – від матеріального до екзистенційного.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну поставило перед суспільством не лише воєнні та політичні виклики, а й глибокі питання людської психології та соціології. Що відбувається з людиною, коли вона потрапляє в екстремальні умови? Як змінюються її цінності, пріоритети, сприйняття себе і світу? Чи повертається вона додому тією самою людиною?

Ці питання стали предметом дослідження науковців кафедри політології та публічного управління ВНУ імені Лесі Українки в межах міждисциплінарного проєкту «Молодь та війна: трансформація цінностей».

Сьогодні розглядаємо перший кейс проєкту – аналіз соціальних змін особистості військовослужбовців ЗСУ.

Студенти факультету історії, політології та національної безпеки ВНУ імені Лесі Українки у якості інтерв’юерів поспілкувалися з військовослужбовцями Збройних сил України, які мають безпосередній бойовий досвід. Науковими керівниками дослідження виступили доценти кафедри політології та публічного управління, кандидати соціологічних наук Ольга Кузьмук та Валентина Любчук.

Дослідження базувалося на якісному соціологічному методі – напівструктурованому глибинному інтерв'ю. На відміну від кількісних опитувань, цей підхід дозволяє зафіксувати суб'єктивні переживання, внутрішні зміни та особистісні трансформації, які неможливо виміряти у відсотках.ПЕРЕОЦІНКА ВАЖЛИВОСТІ: ВІД МАТЕРІАЛЬНОГО ДО ЕКЗИСТЕНЦІЙНОГО

Перший і найбільш очевидний результат дослідження – радикальна переоцінка матеріальних цінностей. Бойовий досвід руйнує звичну ієрархію, де кар'єра, статус і матеріальне благополуччя займали чільне місце.

Респонденти (опитані війьковослужбовці – ред.) одноголосно зазначали: посада перестає мати значення, коли вона не рятує від реальної небезпеки і «не гріє вночі». Дорогі речі перетворюються на зайвий тягар у рюкзаку. Гроші набувають нового сенсу – виключно як засіб забезпечення безпеки родини або, за висловом самих бійців, «паливо перемоги».Натомість формується нова ієрархія цінностей, яку можна описати трьома рівнями: на першому місці – життя і здоров'я, на другому – родина і близькі люди, на третьому – спокій. Такі зміни підкріплені щоденним досвідом, де ціна кожного з цих елементів стає абсолютно відчутною.Дослідники фіксують три послідовні етапи цього фундаментального зсуву. Перший – переоцінка: усвідомлення того, що збереження життя і здоров'я є безумовним пріоритетом над будь-яким накопиченням. Другий – зміцнення зв'язків: створення міцних емоційних зв'язків та взаємопідтримки як реакція на екзистенційну загрозу. Третій – філософія «тут і зараз»: повне поціновування щоденних моментів і простих радощів, які в мирному житті залишалися непомітними.Характерно, що ця трансформація супроводжується так званою «відмовою від чернеток»: усвідомлення раптовості смерті стимулює бійців до відкритого прояву почуттів до рідних. Важливі слова – «я тебе люблю», «дякую» – більше не відкладаються на потім, бо на війні «потім» може не настати.НОВІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЛЮДЕЙ: СОЦІАЛЬНИЙ ФІЛЬТР ВІЙНИ

На війні відбувається трансформація соціальних зв'язків і критеріїв оцінки оточення. Війна виступає жорстким соціальним фільтром: вона різко звужує коло довіри, водночас підвищуючи якісні вимоги до тих, хто в це коло потрапляє.

Головними чеснотами, які бійці ставлять на перше місце, стають надійність, щирість і людяність. При цьому надійність набуває абсолютно конкретного операційного змісту. Один із військових сформулював це так: «Своя людина – це той, кому я можу довірити свій сектор огляду». Це не метафора – це буквальний критерій, від якого залежить виживання.

Щирість у розумінні бійців – це бажання бачити правду без прикрас, прямолінійність і чесність. Людяність – здатність підставити плече та підтримати емоційно у складну мить.

Натомість брехня, лицемірство і байдужість до спільної справи стають абсолютно неприйнятними і призводять до миттєвого припинення стосунків. Цікаво, що толерантність до цих якостей, яка могла існувати в мирному житті, на фронті зникає повністю.

Особливого значення набуває феномен бойового побратимства. Побратими нерідко стають ближчими за старих друзів і навіть за родичів. Братерство – це цінність беззаперечної довіри, яка пережита разом під обстрілами і яку неможливо сформувати в жодних інших умовах.ТРАНСФОРМАЦІЯ СПРИЙНЯТТЯ ЧАСУ: ЗВУЖЕННЯ ГОРИЗОНТУ ПЛАНУВАННЯ

Одна з трансформацій, яка відбувається з військовими – змінене сприйняття часу. До служби більшість опитаних бійців мали чіткі довгострокові плани: кар'єрні стратегії на п'ять років, фінансові цілі, плани щодо нерухомості. Бойовий досвід руйнує цю звичну часову перспективу.

Війна унаочнює те, що в мирному житті залишається абстракцією: майбутнє непередбачуване і непідконтрольне. Майно, плани, матеріальні статки стають тимчасовими і непевними. Це спонукає до переходу від стратегії довгострокового планування до філософії «тут і зараз».

Водночас це не означає відмови від майбутнього. Навпаки – відбувається переосмислення того, що варте планування. Прості речі, які раніше не помічалися, набувають особливої ваги: гаряча кава зранку, тихий день без обстрілів, живі побратими поруч. Кожен прожитий день починає сприйматися як подарунок долі.

Дослідники фіксують три метафори, через які бійці описують своє ставлення до життя: «Життя як шлях» – постійний рух, самовдосконалення та подолання труднощів; «Життя як дар» – кожен прожитий день як безцінний подарунок; «Чиста совість» – усвідомлення того, що ти робиш справді потрібну справу на своєму місці.

ТРАНСФОРМАЦІЯ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ: ЕТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ВИЖИВАННЯ

Результати дослідження трансформації моральних цінностей виявилися несподіваними і важливими: бойові умови не розмивають моральні принципи, а, навпаки, загострюють їх.

Моральні принципи в умовах бою перестають бути абстракцією і стають практичним інструментом для швидких рішень. Етичний кодекс підрозділу прямо пов'язується зі збереженням життів і боєздатності. «Своя людина» – це не просто той, кому довіряєш, а той, на кого можна покластися у найважчий момент.

Цікаво і те, що респонденти описують свідому відмову від аморальності як стратегію збереження психічного здоров'я. Участь у неетичних діях сприймається не лише як морально неприйнятна, а й як загроза власній психологічній стійкості.

ПЛАНИ НА ПОВОЄННЕ ЖИТТЯ: «ВІДКЛАДЕНОГО» НЕ БУДЕ

Повоєнні плани військових демонструють чи не абсолютний оптимізм. Попри весь тягар пережитого, бійці не «відкладають» своє майбутнє, а формують конкретні та реалістичні плани, засновані на нових цінностях.

Ключові пріоритети повоєнного повернення можна згрупувати за трьома напрямами. Перший – жити тут і зараз: реалізовувати мрії без зволікань (подорожі, навчання), швидко запустити власну справу, повернутися до забутих хобі. Другий – фокус на родині: активна участь у вихованні дітей, створення нових сімейних традицій, забезпечення емоційної та фізичної безпеки близьких. Третій – відновлення цивільних звичок: фізична реабілітація та регулярний спорт, професійне зростання у мирних сферах, повернення до соціальної активності в громаді.Важливо, що всі ці плани позбавлені «синдрому відкладеного життя», характерного для частини цивільного суспільства. Бійці, навпаки, демонструють гостре небажання відкладати – досвід війни навчив їх, що «потім» може не настати.

ЧИ ЗМОЖУТЬ ЛЮДИ, ЯКІ ПРОЙШЛИ ЧЕРЕЗ ВІЙНУ, ПОБУДУВАТИ МИРНЕ СУСПІЛЬСТВО?

Бойовий досвід є потужним каталізатором ціннісної трансформації особистості: він переміщує акцент з матеріального на екзистенційне, з кількісного на якісне, зі стратегічного на безпосереднє. Ця трансформація є не деградацією, а, в багатьох вимірах, – посттравматичним зростанням: люди стають більш свідомими, більш справжніми у стосунках, більш чіткими у пріоритетах.

І, що принципово важливо для суспільного контексту, – ветерани повертатимуться людьми з глибоко переосмисленою системою цінностей. Це означає, що суспільство має навчитися поважати і розуміти цю нову систему, а не намагатися «повернути» людей до їхнього довоєнного стану. Успішна реінтеграція ветеранів вимагає не лише психологічної підтримки, а й соціального прийняття їхнього нового «я».Нарешті, дослідження дає відповідь на питання, яке хвилює багатьох: чи зможуть люди, які пройшли через війну, побудувати мирне суспільство? Дані свідчать: так. І більше того – саме вони, зі своїм загостреним відчуттям цінності життя, важливості стосунків і чистої совісті, можуть стати його найміцнішим фундаментом.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---