Після передової: волинські науковці досліджували, як змінюються цінності та погляди на життя у військовослужбовців ЗСУ

Науковці Волинського національного університету імені Лесі Українки провели соціологічне дослідження, присвячене змінам особистості бійців в умовах бойових дій. Результати вказують на глибоку переоцінку цінностей – від матеріального до екзистенційного.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну поставило перед суспільством не лише воєнні та політичні виклики, а й глибокі питання людської психології та соціології. Що відбувається з людиною, коли вона потрапляє в екстремальні умови? Як змінюються її цінності, пріоритети, сприйняття себе і світу? Чи повертається вона додому тією самою людиною?

Ці питання стали предметом дослідження науковців кафедри політології та публічного управління ВНУ імені Лесі Українки в межах міждисциплінарного проєкту «Молодь та війна: трансформація цінностей».

Сьогодні розглядаємо перший кейс проєкту – аналіз соціальних змін особистості військовослужбовців ЗСУ.

Студенти факультету історії, політології та національної безпеки ВНУ імені Лесі Українки у якості інтерв’юерів поспілкувалися з військовослужбовцями Збройних сил України, які мають безпосередній бойовий досвід. Науковими керівниками дослідження виступили доценти кафедри політології та публічного управління, кандидати соціологічних наук Ольга Кузьмук та Валентина Любчук.

Читати ще: Від «Зараз я просто… бомж» до Того, що не дає здатися: на Волині дослідили, як вимушене переселення змінює цінності та ідентичність українців

Дослідження базувалося на якісному соціологічному методі – напівструктурованому глибинному інтерв'ю. На відміну від кількісних опитувань, цей підхід дозволяє зафіксувати суб'єктивні переживання, внутрішні зміни та особистісні трансформації, які неможливо виміряти у відсотках.ПЕРЕОЦІНКА ВАЖЛИВОСТІ: ВІД МАТЕРІАЛЬНОГО ДО ЕКЗИСТЕНЦІЙНОГО

Перший і найбільш очевидний результат дослідження – радикальна переоцінка матеріальних цінностей. Бойовий досвід руйнує звичну ієрархію, де кар'єра, статус і матеріальне благополуччя займали чільне місце.

Респонденти (опитані війьковослужбовці – ред.) одноголосно зазначали: посада перестає мати значення, коли вона не рятує від реальної небезпеки і «не гріє вночі». Дорогі речі перетворюються на зайвий тягар у рюкзаку. Гроші набувають нового сенсу – виключно як засіб забезпечення безпеки родини або, за висловом самих бійців, «паливо перемоги».Натомість формується нова ієрархія цінностей, яку можна описати трьома рівнями: на першому місці – життя і здоров'я, на другому – родина і близькі люди, на третьому – спокій. Такі зміни підкріплені щоденним досвідом, де ціна кожного з цих елементів стає абсолютно відчутною.Дослідники фіксують три послідовні етапи цього фундаментального зсуву. Перший – переоцінка: усвідомлення того, що збереження життя і здоров'я є безумовним пріоритетом над будь-яким накопиченням. Другий – зміцнення зв'язків: створення міцних емоційних зв'язків та взаємопідтримки як реакція на екзистенційну загрозу. Третій – філософія «тут і зараз»: повне поціновування щоденних моментів і простих радощів, які в мирному житті залишалися непомітними.Характерно, що ця трансформація супроводжується так званою «відмовою від чернеток»: усвідомлення раптовості смерті стимулює бійців до відкритого прояву почуттів до рідних. Важливі слова – «я тебе люблю», «дякую» – більше не відкладаються на потім, бо на війні «потім» може не настати.НОВІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЛЮДЕЙ: СОЦІАЛЬНИЙ ФІЛЬТР ВІЙНИ

На війні відбувається трансформація соціальних зв'язків і критеріїв оцінки оточення. Війна виступає жорстким соціальним фільтром: вона різко звужує коло довіри, водночас підвищуючи якісні вимоги до тих, хто в це коло потрапляє.

Головними чеснотами, які бійці ставлять на перше місце, стають надійність, щирість і людяність. При цьому надійність набуває абсолютно конкретного операційного змісту. Один із військових сформулював це так: «Своя людина – це той, кому я можу довірити свій сектор огляду». Це не метафора – це буквальний критерій, від якого залежить виживання.

Щирість у розумінні бійців – це бажання бачити правду без прикрас, прямолінійність і чесність. Людяність – здатність підставити плече та підтримати емоційно у складну мить.

Натомість брехня, лицемірство і байдужість до спільної справи стають абсолютно неприйнятними і призводять до миттєвого припинення стосунків. Цікаво, що толерантність до цих якостей, яка могла існувати в мирному житті, на фронті зникає повністю.

Особливого значення набуває феномен бойового побратимства. Побратими нерідко стають ближчими за старих друзів і навіть за родичів. Братерство – це цінність беззаперечної довіри, яка пережита разом під обстрілами і яку неможливо сформувати в жодних інших умовах.ТРАНСФОРМАЦІЯ СПРИЙНЯТТЯ ЧАСУ: ЗВУЖЕННЯ ГОРИЗОНТУ ПЛАНУВАННЯ

Одна з трансформацій, яка відбувається з військовими – змінене сприйняття часу. До служби більшість опитаних бійців мали чіткі довгострокові плани: кар'єрні стратегії на п'ять років, фінансові цілі, плани щодо нерухомості. Бойовий досвід руйнує цю звичну часову перспективу.

Війна унаочнює те, що в мирному житті залишається абстракцією: майбутнє непередбачуване і непідконтрольне. Майно, плани, матеріальні статки стають тимчасовими і непевними. Це спонукає до переходу від стратегії довгострокового планування до філософії «тут і зараз».

Водночас це не означає відмови від майбутнього. Навпаки – відбувається переосмислення того, що варте планування. Прості речі, які раніше не помічалися, набувають особливої ваги: гаряча кава зранку, тихий день без обстрілів, живі побратими поруч. Кожен прожитий день починає сприйматися як подарунок долі.

Дослідники фіксують три метафори, через які бійці описують своє ставлення до життя: «Життя як шлях» – постійний рух, самовдосконалення та подолання труднощів; «Життя як дар» – кожен прожитий день як безцінний подарунок; «Чиста совість» – усвідомлення того, що ти робиш справді потрібну справу на своєму місці.

ТРАНСФОРМАЦІЯ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ: ЕТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ВИЖИВАННЯ

Результати дослідження трансформації моральних цінностей виявилися несподіваними і важливими: бойові умови не розмивають моральні принципи, а, навпаки, загострюють їх.

Моральні принципи в умовах бою перестають бути абстракцією і стають практичним інструментом для швидких рішень. Етичний кодекс підрозділу прямо пов'язується зі збереженням життів і боєздатності. «Своя людина» – це не просто той, кому довіряєш, а той, на кого можна покластися у найважчий момент.

Цікаво і те, що респонденти описують свідому відмову від аморальності як стратегію збереження психічного здоров'я. Участь у неетичних діях сприймається не лише як морально неприйнятна, а й як загроза власній психологічній стійкості.

ПЛАНИ НА ПОВОЄННЕ ЖИТТЯ: «ВІДКЛАДЕНОГО» НЕ БУДЕ

Повоєнні плани військових демонструють чи не абсолютний оптимізм. Попри весь тягар пережитого, бійці не «відкладають» своє майбутнє, а формують конкретні та реалістичні плани, засновані на нових цінностях.

Ключові пріоритети повоєнного повернення можна згрупувати за трьома напрямами. Перший – жити тут і зараз: реалізовувати мрії без зволікань (подорожі, навчання), швидко запустити власну справу, повернутися до забутих хобі. Другий – фокус на родині: активна участь у вихованні дітей, створення нових сімейних традицій, забезпечення емоційної та фізичної безпеки близьких. Третій – відновлення цивільних звичок: фізична реабілітація та регулярний спорт, професійне зростання у мирних сферах, повернення до соціальної активності в громаді.Важливо, що всі ці плани позбавлені «синдрому відкладеного життя», характерного для частини цивільного суспільства. Бійці, навпаки, демонструють гостре небажання відкладати – досвід війни навчив їх, що «потім» може не настати.

ЧИ ЗМОЖУТЬ ЛЮДИ, ЯКІ ПРОЙШЛИ ЧЕРЕЗ ВІЙНУ, ПОБУДУВАТИ МИРНЕ СУСПІЛЬСТВО?

Бойовий досвід є потужним каталізатором ціннісної трансформації особистості: він переміщує акцент з матеріального на екзистенційне, з кількісного на якісне, зі стратегічного на безпосереднє. Ця трансформація є не деградацією, а, в багатьох вимірах, – посттравматичним зростанням: люди стають більш свідомими, більш справжніми у стосунках, більш чіткими у пріоритетах.

І, що принципово важливо для суспільного контексту, – ветерани повертатимуться людьми з глибоко переосмисленою системою цінностей. Це означає, що суспільство має навчитися поважати і розуміти цю нову систему, а не намагатися «повернути» людей до їхнього довоєнного стану. Успішна реінтеграція ветеранів вимагає не лише психологічної підтримки, а й соціального прийняття їхнього нового «я».Нарешті, дослідження дає відповідь на питання, яке хвилює багатьох: чи зможуть люди, які пройшли через війну, побудувати мирне суспільство? Дані свідчать: так. І більше того – саме вони, зі своїм загостреним відчуттям цінності життя, важливості стосунків і чистої совісті, можуть стати його найміцнішим фундаментом.

Підготували кандидати соціологічних наук, доценти кафедри політології та публічного управління ВНУ імені Лесі Українки Ольга Кузьмук, Валентина Любчук

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---