Коли люди почали хворіти на герпес? Науковці знайшли докази віком 2,5 тисячі років

Науковці знайшли найдавніші докази інфікування герпесвірусом людини. Геном патогену реконструювали з давніх останків, які допомогло відстежити історію герпесвірусу за 2,5 тисячі років.

Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances, пише Українська правда.Життя з посиланням на IFLScience.

Науці відомо понад 100 герпесвірусів, але лише дев’ять з них регулярно інфікують людей – вони мають велику ймовірність зараження. Найпоширенішими вважають типи HHV-6A та HHV-6B.

За підрахунками вчених, останній інфікує 90% дітей і часто призводить до лихоманки, діареї та рожевого висипу. Як і близький «родич» HHV-6A, він зазвичай спричиняє легку хворобу, а пізніше перебуває у сплячому режимі і залишається в організмі протягом усього життя.

Уперше ці типи герпесвірусів ідентифікували лише у 1980-х роках. Тепер міжнародна дослідницька група науковців дослідила майже чотири тисячі зразків людських скелетів, знайдених по всій Європі.

Це дозволило відстежити еволюційні шляхи HHV-6A та HHV-6B до решток людей, померлих за кілька століть до нашої ери.

«Хоча HHV-6 інфікує майже 90% людської популяції в певний момент їхнього життя, лише близько 1% переносять вірус, успадкований від батьків, у всіх клітинах свого тіла.

Саме цей 1% випадків ми з найбільшою ймовірністю можемо ідентифікувати за допомогою давньої ДНК, що значно ускладнює пошук вірусних послідовностей», – пояснила провідна дослідниця еволюційної антропології Віденського університету Меріам Гуелліл.

Читати ще: Вірус герпесу може бути пов’язаний із хворобою Альцгеймера. Дослідження

Поширені тепер типи патогенів знайшли в середньовічних останках з Англії, Бельгії та Естонії, а HHV-6B – на рештках людей з археологічних пам’яток в Італії та Росії.

Серед них були люди, які жили у селянських поселеннях і в громадах мисливців-збирачів. Це свідчить, що віруси широко циркулювали в різних суспільствах і культурах.

Загалом автори роботи реконструювали 11 стародавніх гемонів герпесвірусу. Найдавніший походить із решток молодої дівчини, яку знайшли на півдні Італії. Вона жила в залізну добу – приблизно між 1100 та 600 роками до нашої ери.

Другий найдавніший геном виявили на кістках чоловіка, похованого в Республіці Комі на території сучасної Росії між I та VI століттями нашої ери.

«Сучасні генетичні дані свідчать про те, що HHV-6, можливо, еволюціонував разом з людьми з моменту нашої міграції з Африки. Ці стародавні геноми тепер надають перший конкретний доказ їхньої присутності в глибокому минулому людства», – додала Меріам Гуелліл.

Науковці виявили деякі особливо цікаві випадки інфікування в Англії. Кілька людей були носіями HHV-6B, але патоген був інтегрованим в їхню ДНК. Тобто вони успадкували вірус безпосередньо від своїх батьків.

Це демонструє, що вірус і люди еволюціонували на рівні ДНК протягом тисяч і тисяч років.

«На основі наших даних еволюцію вірусів тепер можна простежити протягом понад 2500 років по всій Європі, використовуючи геноми з VIII-VI століть до нашої ери і до сьогодні», – підсумувала науковиця.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---