Крадуть і дурять: які злочини найпоширеніші на Волині

Станом на кінець листопада поліцейські Волині задокументували на понад тисячу злочинів менше, ніж торік. Найрозповсюдженіші злочини – майнові, це крадіжки і шахрайства.

Про це в інтерв’ю Інформаційному агентству Волинські Новини розповів начальник Головного управління Національної поліції у Волинській області Юрій Крошко.

У перші місяці воєнного стану реєстрація злочинів різко впала, як і загалом звернення громадян з приводу злочинів – і загальнокримінальних, і побутових. Тоді на 102 надходило дуже багато дзвінків щодо можливих диверсантів.

«На початках всі шукали мітки, вогники у вікнах. Все це сприймалося як можливий спосіб наведення ворожої артилерії чи ракет, або ж орієнтування на місцевості якихось інших ворожих підрозділів. Іноді через такі звернення лінія 102 була навіть перевантажена», – констатує Юрій Крошко.

«А вже влітку, коли економіка і життя загалом почали повертатися у звичніше русло, коли стало зрозуміло, що вторгнення з Білорусі поки що сумнівне, а можливо, його не буде взагалі, коли росіяни відійшли від Києва, місто й область почали повертатися до нормального життя. Відтак почалася реєстрація – десь щось вкрали, когось пограбували», – додає він.

Загалом же за добу на 102 надходить 400-420 викликів. Для Волинської області, каже Юрій Крошко, це норма.

Читати ще: «Були готові навіть до бойових дій». Головний поліцейський Волині Юрій Крошко – про роботу поліції в умовах війни. ІНТЕРВ’Ю

За 11 місяців минулого року трапилося близько 8400, а цьогоріч – орієнтовно 6800 злочинів.

«І в цю загальну цифру входять ще й злочини військові. Коли військовослужбовці зникають, потрапляють у полон, гинуть, ми теж ці факти реєструємо, звертаються родичі. І якщо говорити сухою мовою цифр, то вони додають нам більшу кількість особливо тяжких злочинів у статистиці. Ну і, певна річ, усі ці особливо тяжкі, пов’язані з війною, відбуваються у зоні бойових дій. Натомість на території області зростання випадків скоєння особливо тяжких злочинів немає. Навіть тяжких менше», – пояснює очільник волинських поліцейських. Як і в мирний час, актуальними є телефонні й інтернет-шахрайства.

«Ми затримуємо таких ділків, співучасників зокрема. Багато шахраїв сидять в установах виконання покарань. А їхні співучасники, які перебувають на волі, приїздять до жертв і забирають у них видурені гроші.

Боремося з такими зловмисниками, навіть проводимо обшуки на території установ виконання покарань, і не лише на Волині, а й за межами області. Документуємо такі групи, є у нас вилучення, затримуємо поплічників таких одиноких шахраїв, у нас на Волині є такі арештовані.

Причому це здебільшого не волиняни, ці люди приїздять з інших регіонів, вже готуючись до скоєння злочинів», – розповідає він.

Читати ще: Перетнув кордон уплав і видавав себе за монаха-паломника: як на волинському блокпосту затримали бойовика з «ДНР»

Як і раніше, найпоширеніші шахрайські схеми – це обман людей при покупках в інтернеті.

«Шахраї навіть користуються воєнним станом і обманюють людей, які намагаються придбати автомобілі для військових. Іноді й самі військовослужбовці хочуть придбати авто та необачно наперед кидають всю суму. Очевидно, у них ще не вкладається, що цим може хтось користуватися, щиро вірять, що люди навколо ЗСУ шахраювати не будуть. Але такі, на жаль, є, і випадки ці непоодинокі», – зауважує Юрій Крошко.

«Існує й схема, мовляв, ваш родич потрапив у якусь неприємність і йому негайно необхідні кошти. Це не обов’язково ДТП чи потреба «витягнути» людину з поліцейського відділка через якісь раптові проблеми із законом. Іноді шахраї дзвонять й ошелешують повідомленням, що ваш родич у лікарні і йому конче треба гроші на лікування», – пояснює керівник поліції Волині. До речі, шахрайство набуває доволі кваліфікованих ознак, адже часто зловмисники використовують програмне забезпечення.

«Скажімо, людина хоче придбати товар на популярних інтернет-платформах, на тих же OLX чи Prom.ua, заходить на сторінку продавця, бачить, що її все влаштовує – і товар, і ціна. Й тут же висвітлюється віконечко, інтерфейс якого дуже схожий на дизайн одного з українських банків чи відомих сервісів.

Важливий нюанс: назва такої сторінки завжди містить якийсь додатковий символ. Це так зване фішингове посилання. Відтак необачний покупець вводить персональні дані, які банк чи продавець ніколи не проситиме, адже для продажу товару вони не потрібні: номер картки, PIN-код і тим паче CVV-код, що на звороті картки. І все – шахрай досягнув своєї мети. Тому наголошуємо: всі мусять знати, що паролі від картки ні банківська установа, ні продавець ніколи не проситиме, лише шахрай», – акцентує Юрій Крошко.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---