Луцька цукерня Italia, або модернізм одного будинку

Сьогодні на цьому місці стоїть радянський будинок із двома популярними закладами – рестораном Benedict та виномаркетом Wine time. А раніше тут стояв зовсім інший будинок з іншим, не менш популярним передвоєнним закладом – цукернею Italia.

Цілком зрозуміло, що Луцьк як місто із в біса глибокою історією може розказати і значно давніші історії цього місця. І було воно цвинтарем.

В одному документі, знайденому випадково в ХХ столітті, а написаному в 1830-х роках, невідомий чернець бернардинського монастиря (собор святої Трійці будувався як костел монастиря ордену бернардинів, а будинок навколо собору зараз – це і є давній монастир) залишив одну цікаву історію про каплицю, яка розташовувалася на цьому цвинтарі.

Каплиця стояла приблизно на місці будинку, про який ідеться, або трохи нижче в районі банку. Її збудував злочинець на спокуту свого вбивства. Діялося це у 1646 році. Первинна причина конфлікту – економічна. Група ченців цього монастиря посварилася зі священиком луцького костелу святого Якова. Пристрасті накипіли, почалася штовханина і цей священик убив монаха Капанара.

Зрештою, на покуту своєї провини суд зобов’язав його на цьому цвинтарі спорудити каплицю зі скульптурою Скорботного Христа. Її на своїх малюнках зобразили багато художників, які малювали панораму Луцька зі Святої гори. Так місце, де є Benedict i Wine time, називалося раніше.У 1935 році до технічного відділу магістрату звернулася лучанка Раїса Шафер з тим, щоб їй надали дозвіл на докорінну перебудову наявного будинку на розі вулиць Ягеллонської та Бернардинської (тепер Градний узвіз). Це був одноповерховий будиночок, в якому розташовувалася єврейська гімназія.

На поданому проекті красувався новенький будинок у стилі функціоналізму. Його автором був відомий український діяч, міністр УНР Пилип Пилипчук. Його доля склалася так, що він з середини 1920-х років став жити в Луцьку, відколи виграв конкурс на посаду міського інженера. Після звільнення з посади мав приватну практику в Луцьку як архітектор.Будинок був кутовим і двома головними фасадами виходив на Ягеллонську і на Бернардинську. Будівництво завершилося в листопаді 1936 року. Від колишнього будинка з гімназією практично нічого не залишилося. Місце було дуже вигідне, тож на приміщення на першому поверсі накинув оком луцький кондитер Роман Урбанський. Він орендував приміщення, які виходили вікнами на собор і розмістив там одну з наймодніших цукерень Italia. Заклад став працювати уже в грудні 1936 року. Цукерня була одним із улюблених місць тусовки міської інтелігенції.

Верхні поверхи здавалися під житло.Будинок пережив війну і в 1944 році ще стояв. Коли саме він зник, невідомо. На його місці вкінці 1970-х років архітектор Лев Санжаров запроектував будинок з гастрономом на першому поверсі. Його стилістику варто віднести до модернізму 1960-х. На протилежному кінці споруди архітектор сконструював арку-проїзд у внутрішній двір з під’їздами. Він і зберігся до нашого часу.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---