Луцькі інвестори: Естера-Лея Вайсберг і її дім

Продовжуючи тему інвесторів Луцька, які протягом історії зробили щось більше, ніж для себе, і чим змогли користуватися інші люди, хочеться згадати про Естеру-Лею Вайсберг, яка в 1920-х звела багатоквартирний житловий будинок на теперішній вулиці Миколи Мялковського.

Жінка не була представницею «будівельної мафії», не будувала котедж для однієї родини, Естера-Лея зробила інвестицію в збільшення міського житлового фонду, а разом із тим – покращення вигляду і впорядкування вулиці, яку в той час активно забудовавули.

Вулиця Мялковського – одна з найгарніших у луцькому середмісті. Вона формує атмосферу цілого кварталу забудови. Сама вулиця виникла в 1920-х, і відтоді її стали забудовувати будівлями, які переважно збереглися. Майже кожен будинок на цій вулиці має свою встановлену історію.

Один із характерних для кінця 1920-х років – це будинок №14. Довоєнна адреса – Жеромського, 14. Наприкінці 1920-х Естера-Лея Вайсберг купила в Розалії Стоковської ділянку з дерев'яним домом. Вона вирішила його розібрати і звести тут нову муровану кам'яницю.

Читати ще: Луцькі інвестори: Гута Вайнрайх і її перший в Луцьку автосалон

Проєкт Вайсберг замовила в техніка Михайла Білого. У технічному відділі магістрату трохи підправили документацію, додавши характерного зламу головному фасаду, який видно на сучасному фото. Злам справді потрібний, щоб вписати будинок в поворот вулиці, яку на той час тільки проєктували, і вона ще не була намальована в документах. Тому магістрат спочатку відмовив Естері Вайсберг у затвердженні проєкту, але потім таки погодив.Спочатку власниця хотіла збудувати дім власними силами, та після початку робіт і зведення стін на висоту 1,5 метра над рівнем землі стикнулася з фінансовими труднощами, через що припинила будівництво на два роки. Зрештою вона вчинила так, як це часто робили тоді в Луцьку. Естера-Лея Вайсберг отримала позичку 12 тисяч злотих із фонду розбудови міст. У 1936 році будівля вже була готова.

Керував роботами знаний архітектор Тадеуш Садковський, який залишив нам кошторис виконаних робіт, де окремою графою йдеться про столярні роботи, в тому числі виготовлення дверей. Автентичні двері в цьому будинку не збереглися, але до нашого часу дійшли вікна. Їх з оригінальними деталями видно на фото.

Читати ще: Луцькі інвестори: спадок родини Глікліхів

Будинок має цікаву конфігурацію у плані з круговим основним під'їздом і додатковим у внутрішньому дворі. Зліва на першому поверсі була арка-проїзд у внутрішній двір, яка в наш час замурована і перетворена на кімнати. Зараз будівля стоїть в суцільному ряду фасадів сусідніх будинків, які формують шпалеру цього боку вулиці. Квартал взагалі забудований дуже тісно. Задній фасад будинку виходить у внутрішній замкнутий двір.Приміщення одразу призначалися під житло, тому тут не було якихось відомих своєю історією закладів. Про тодішніх мешканців також нічого не відомо.

Читати ще: Інвестори Луцька: династія Рафаловських і їхній лікарський хаб 1920-х

Поки що не вдалося знайти відомостей про саму власницю і її подальшу долю. А будівлю спіткала типова доля усіх найкращих споруд тогочасного Луцька – націоналізація. А після неї – роздавання квартир відповідним особам радянського режиму.

Кілька слів хочеться сказати і про самого інженера Михайла Білого. Народився у 1898 році в Мирополі тепер Житомирської області. Отримав будівельну спеціальність в технічному училищі. Працював техніком-будівельником на станції Здолбунів. Згодом був проєктувальником на підприємстві у Ківерцях. З 1928 року оселився в Луцьку і вів приватну інженерну практику, складав проєкти будівель, кошториси, а також керував роботами на будівництвах у Луцьку.

Читати ще: Луцькі інвестори: друкарня та будинок Шнайдерів

За архівними матеріалами вдалося виявити понад 10 будівель, які проєктував Білий у Луцьку. Інша документація, яку він зробив, не підписана, тому її порахувати неможливо.

Олександр КОТИС

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---