На кого зроблять передвиборчу ставку мери найбільших міст. Думка

Поки до початку офіційних передвиборчих перегонів залишається менше півроку, в гру вступають густонаселені обласні центри, політичні розклади в яких можуть істотно вплинути на результат голосування 31 березня 2019 року, пише "Страна".

У таких регіонах, як Київ, Львів, Одеса, Харків, Дніпро, політичні еліти зараз якраз визначаються - кому посприяти на президентських виборах і таким чином зберегти свою владу і після них.

Київ. Кличко заходить з тилу

Одна з найскладніших ситуацій у Порошенка може виникнути там, де начебто найменше варто чекати підступу, - в Києві.

Чотири роки тому нинішній мер Києва Віталій Кличко після знаменитої зустрічі у Відні пожертвував своїми президентськими амбіціями на користь кандидата в президенти Петра Порошенка, а потім і влив свою політичну партію УДАР в іменний президентський блок на парламентських виборах.

Натомість Кличко отримав пост мера Києва на позачергових виборах в столиці і успішно підтвердив його через два роки - вже на чергових виборах.

Але в УДАРу і керівництва фракції не раз виникали істотні розбіжності. І відносини ще більше загострилися в останньому політичному сезоні. Дійшло до того, що глава неформальної групи УДАР Артур Палатний публічно посварився в сесійній залі з главою фракції БПП Артуром Герасимовим, після чого група УДАРу була на грані виходу з фракції.

За інформацією "Страни", в оточенні мера переконують його спробувати свої сили на президентських виборах 2019 року, хоча сам він остаточне рішення не прийняв. Один з високопоставлених чиновників, який отримав свого часу посаду за квотою УДАРу, на умовах анонімності повідомив виданню, що в оточенні мера постійно ведеться дискусія про те, чи варто Кличкові чи ні брати участь у виборах.

"Якщо Кличко виставить в обличчя Порошенку свою кандидатуру, то рейтинг президента буде похований разом з його шансами вийти до другого туру", - говорить співрозмовник "Страни".

Переконувати Кличко не брати участь в цих виборах на Банковій намагаються методом "батога і пряника". Як застереження, орієнтовані на президента ЗМІ і блогери раз у раз пов'язують ім'я Кличка з різними скандалами, а також широко розганяють численні реальні провали і міські проблеми (на кшталт підвищення цін на проїзд і затоплення столиці під час дощів).

Паралельно Банкова намагається задобрити Кличко. За інформацією "Страни", Порошенко запропонував меру поділити практично навпіл столичні виборчі округи на парламентських виборах 2019 року. У Києві таких округів 12. За домовленостями, сім столичних округів хоче забрати собі Банкова, а на п'яти з них пропонує висуватися кандидатам від УДАРу або самовисуванцям, яких схвалить Кличко. Причому, мова не тільки про гарантії невтручання в хід виборчої кампанії, але і щедрій матеріальній підтримці цих кандидатів.

"Пропозиція звучить приблизно так: ти гарантуєш результат Порошенка в березні і квітні, а ми закріплюємо за тобою округ на жовтень і даємо розширений "соцеконом", наприклад, 20-30 млн гривень на проведення парламентської кампанії, - розповідає один з представників УДАРу. - І все б добре, але тільки невтручання Петра не гарантує, що за цими ж округах не підуть люди від Юлі або від "Свободи", у яких рейтинг теж непоганий. А по-друге, поділ 40% на 60% не виглядає гідним. Чому не 50 на 50? Чому не весь Київ наш?

При цьому в команді Кличка переконані, що Банкова куди більше зацікавлена ​​у Кличкові, ніж це може здаватися. Адже він не тільки до сих пір очолює президентську партію, а й є головою Асоціації міст України, а значить може забезпечити хорошу комунікацію з іншими "проблемними" мерами.

"Чим ближче до виборів, тим більше ходять чутки в українському політикумі, що Кличко піде сам на президентські вибори і буде відроджувати проект УДАР на парламентські. У це складно повірити, оскільки технологічно у нього немає ресурсів, немає медіа, немає рейтингів, як у Кернеса або як у Труханова. Але у нього є адмінресурс, щоб перемогти на 12 округах в Києві, і висока здатність домовлятися з іншими потенційними кандидатами на перемогу. Тому я не виключаю таку можливість ", - говорить політолог Руслан Бортник.

Львів. Вибір Садового

У Львові, де ще донедавна користувався значною популярністю мер Андрій Садовий і саме його думка була важливою для політичного вибору львів'ян, передвиборні розклади змінилися і авторитет лідера "Самопомочі" вже не такий високий, як раніше.

Рейтинг мера серйозно підкосила дворічна сміттєва катастрофа, коли львівським "сміттям" були завалені не лише вулиці самого міста, а й пів-України, а самого Садового зробили чи не анекдотичним персонажем.

Рядова комунальна проблема перейшла в політичну площину всеукраїнського масштабу. Частина львів'ян впевнена, що Садовій став більше займатися політикою на шкоду львівської "господарки". У підсумку, за даними соціологічної групи "Рейтинг", підтримка Садового серед львів'ян звалилася майже наполовину - з 70% до 40%.

Втім, у самого Садового соціологію вважають маніпуляцією і заявляють про намір йти на вибори.

Ось тільки під питанням залишається, чи буде балотуватися в президенти сам Садовій, якому, як показують нинішні опитування, на виборах нічого не світить.

За даними наших джерел в "Самопомочі", львівський мер розглядає варіант висунути свою соратницю, віце-спікера Оксану Сироід.

"По-перше, Садовій чітко розуміє, що за вісім місяців він не підніме рейтинг до того рівня, щоб перемогти на всеукраїнському рівні. А його програш може рикошетом вдарити по "Самопомочі" на парламентських виборах. Для Садового зараз першочергове завдання - утримати свою політику в парламенті", - сказали нам в оточенні львівського мера.

Сам Садовий говорив, що рішення про кандидата буде прийнято після партійного з'їзду в листопаді.

За одним із сценаріїв, Садовій підтримає Анатолія Гриценка з його "Громадянською позицією".

Після місцевих виборів 2015 року і до цих пір фракція "Громадянської позиції" у Львівській міськраді увійшла в неформальну промерську більшість разом з БПП Порошенка, незважаючи на політичний конфлікт між Порошенком і Садовим, який загострився після сміттєвої кризи.

І якщо президентська партія фактично відкололася і все частіше при голосуваннях діє як опозиція, то політсила Гриценка голосує в унісон з людьми Садового. А представник "Громадянської позиції" Анатолій Забарило є секретарем міської ради.

У той же час у "Самопомочі" є і протипоказання проти підтримки Гриценко. Адже якщо вона не висуне свого кандидата в президенти, їй буде вкрай важко утримати свій рейтинг до парламентських виборів.

"Поки союз з Гриценком - вилами по воді писаний. Садовій завжди відрізнявся хитрістю, тому не виключений варіант, що ні з ким об'єднуватися він не буде", - говорить близьке до мера джерело.

Частина львів'ян як і раніше підтримують націоналістичну "Свободу". Хоча з часів Майдану популярність політсили і її лідера Олега Тягнибока впала.

Як пояснюють експерти, львів'яни хочуть бачити свіжі обличчя серед націоналістських лідерів, такого собі "нового Бандеру", який "прийде і порядок наведе". Тягнибок, судячи за дискусіями львів'ян в громадських місцях і на мітингах, на цю роль не тягне.

Хоча електоральне ядро, своїх найбільш прихильних фанів на Західній Україні, "Свобода" з Тягнибоком зберегли. У Львові політсила постійно критикує Садового, тому на виборах, найочевидніше, мера не підтримає.

Але і Порошенко на тлі економічних проблем і масового відтоку працівників за кордон теж втрачає фанів на Західній Україні.

До Тимошенко у галичан двояке ставлення. З одного боку, в регіоні багато хто голосував за неї ще 10-12 років тому, і тому частина електорату до неї ставиться прихильно, бачачи в ній альтернативу Порошенкові. Але чимало людей не сприймають її в ролі президента, вважаючи частиною минулого політичної еліти і пов'язаною корупційними схемами. Мовляв, владі потрібне оновлення.

У цьому контексті Гриценко, в разі підтримки з боку Садового, мав би серйозні перспективи.

Одеса. Багатовекторність Труханова

Нинішній мер Одеси Геннадій Труханов переміг на виборах мера Одеси в 2015 році багато в чому завдяки негласному союзу з командою президента Петра Порошенка. В обмін на підтримку (а точніше, неопору) Києва, Труханов допоміг представникам БПП зайняти важливі командні висоти в місті і регіоні.

Наприклад, член Блоку Порошенко Потапській отримав пост секретаря міськради, голова міської організації БПП Михайло Шмушкович увійшов до складу виконкому, та й домінуюче становище БПП в Одеській облраді не в останню чергу спирається на депутатів Труханівської партії "Довіряй справам".

З тих пір і до цього моменту Труханов зберігає повну лояльність до Порошенка (в своїх інтерв'ю він публічно заявляє про підтримку президента), хоча безхмарними відносини "союзників" назвати важко.

"Президентська рать" не може не ревнувати Труханова до його популярності серед одеситів (особливо на тлі президентських рейтингів які стрімко тануть). Оточення Труханова небезпідставно нарікає на те, що глава держави міг би надавати міському голові та більш діяльну підтримку в різних складних ситуаціях - наприклад, в конфлікті з одеським забудовником або у випадку з останнім "наїздом" на одеського мера з боку НАБУ.

Однак обидві сторони альянсу, схоже, розуміють, що поганий мир кращий за хорошу сварку, і вважають за краще зберігати статус-кво.

Разом з тим, Труханов не може не замислюватися над тим, що станеться в разі цілком ймовірної поразки Порошенка на виборах. І деякі ознаки того, що він намагається роздобути щось на зразок страховки на цей випадок, є.

По-перше, з 2016 року Труханов досить послідовно вибудовує взаємини з оточенням Арсена Авакова - зокрема, з близьким соратником міністра внутрішніх справ Іллею Ківою. Ще в 2016 році останній чітко висловився на підтримку Труханова під час його конфлікту з активістами одеського євромайдану. З початку 2018 року Ківа прямо-таки зачастив до Одеси: "тусувався" на Гуморині, гуляв доріжкогю Одеського кінофестивалю.

При цьому варто враховувати, що Ківа в оточенні Авакова, схоже, обраний на роль "торпеди" проти Порошенка. Саме йому довіряють озвучувати різку критику на адресу глави держави, а під час гучної акції під НАБУ Ківа навіть заявив, що вимагає "порушення кримінальних справ щодо Порошенка за створення корупційних схем, за війну, за злидні, за корупцію". У цьому світлі передбачуване співробітництво Ківи з союзником Порошенка Трухановим виглядає, м'яко кажучи, пікантно.

Втім, цілком зрозуміло. Як уже писала "Страна", Аваков є головним комунікатором від "Народного фронту" з Юлією Тимошенко. І поступово вибудовує з нею альянс в розрахунку на її перемогу на виборах. А через роботу з Аваковим Труханов цілком може вибудувати відносини і з Тимошенко.

Втім, в особливому налагодженні вони, мабуть, і не потребують: на відміну від багатьох інших політиків, Труханов з Тимошенко зовсім і не сварився, а з місцевими представниками "Батьківщини" (наприклад, заступником голови облради Олегом Радковським) Труханов притримується швидше дружніх (хоча і не особливо близьких) відносин.

Ще один цікавий тренд останнього часу - зв'язок Труханова з партією "За життя" Вадима Рабиновича.

Наприклад, одеську міську партійну організацію "За життя" очолює Іван Меєр, близький до віце-мера Павла Вугельмана, якого ЗМІ нерідко називають "банкіром Труханова". А партійну організацію "За життя" в Миколаєві в червні 2018 року раптово очолив одесит Андрій Сокур. До Миколаєва Сокур, схоже, не має взагалі жодного відношення, а в Одесі він відомий хіба що як колишній начальник служби безпеки ринку "Привоз", що входить в орбіту впливу бізнесмена Володимира Галантерніка - старшого ділового партнера Геннадія Труханова.

Втім, більшу роль в майбутніх політичних розкладах в Одесі грає питання, чи досягнуто згоди опозиційними силами, орієнтованими на південний схід (Опозиційний блок і партія "За життя") по висуненню єдиного кандидата. Якщо такі переговори завершаться успіхом, то цей кандидат апріорі стане лідером рейтингу в Одесі і Труханову, так чи інакше, доведеться з ним домовлятися.

Підводячи підсумки, можна сказати: Труханов, схоже, намагається не робити ставку на одного конкретного кандидата, вважаючи за краще, замість цього, застрахуватися на випадок будь-якого можливого результату виборів. І це, як кажуть в Одесі, - дуже "по-Труханівському".

Харків. Кернес і гачок

Ще одним майстром з політичного лавірування можна вважати міського голову Харкова Геннадія Кернеса, який очолює першу столицю України вже вісім років.

Останнім часом другеза чисельністю місто України стало по-справжньому гарячою точкою. То група радикалів намагалася зірвати засідання міської ради, підпалювала димові шашки всередині мерії, а на довершення влаштували сміттєву люстрацію заму мера. То відбулося кілька обшуків в міськраді, а також затримання віце-мера Тетяни Овіннікової і колишнього головного архітектора Сергія Чечельницького (пізніше обидва були відпущені на свободу).

І поки обидві ці ситуації, як здавалося, покликані були схилити мера до лояльності щодо центральної влади, сам Кернес публічно зізнавався в симпатії до Петра Порошенка.

"Я вважаю, що людина повинна бути підготовлена на таку високу посаду як президент! Таким президентом є Порошенко Петро Олексійович", -

сказав нещодавно Кернес в ефірі одного з телеканалів.

В оточенні харківського мера "Страні" повідомили, що увагу влади до міста пов'язано з тим, що Банкова хоче отримати додаткові гарантії лояльності від мера Харкова, і тому намагалася розіграти в місті львівський сценарій - знизити рейтинги міського голови, скориставшись однією з найболючіших для міста тем - недобросовісної забудови.

"При цьому Порошенко не довіряє Кернесу, тому що пам'ятає, як той був фактичним лідером антимайдану в масштабах всієї України", - кажуть виданню в оточенні харківського мера.

Крім того, є і ще одна, давня, але не забута ніким з учасників, історія. Згідно з легендою, яка ходить в політичних колах Харкова, з часів першого Майдану в 2004 році у Кернеса склалися вкрай негативні стосунки з нинішнім генпрокурором Юрієм Луценком. Нібито між ними сталася люта перепалка, яка переросла в бійку (причому Кернес тоді теж був за Майдан).

І хоча Луценко на нинішній посаді не раз обіцяв не мститися харківському меру, але як тільки з'являється привід - робить це із задоволенням. Наприклад, після того як суд закрив справу проти Кернеса за звинуваченням у викраденні і побитті двох учасників євромайдану. "Суддя, який в порушення всіх законодавчих норм виніс рішення про закриття справи Кернеса, буде відповідати за завідомо неправосудне рішення. І дембельський акорд не допоможе. Справа Кернеса, безсумнівно, повинно бути повернуто на розгляд для прийняття об'єктивного вироку", - заявив Луценко.

В цілому історія з несподіваним закриттям справи проти Кернеса трактується спостерігачами двояко. У Києві поширена точка зору, що мова про домовленість Банкової і мера. Мовляв, останньому закрили справу в обмін на його повну лояльність до Порошенка на виборах.

Втім, в харківському політикумі поширена інша точка зору. "Порошенко було вигідно, щоб Кернес і далі висів на гачку. А зараз, виходить, мер з нього позапланово зіскочив. Точніше, майже зіскочив - попереду ще апеляція. Адміністрації президента такий розклад не сподобався. Вони хотіли б і далі кошмарити Кернеса, натомість вимагаючи від нього підтримки на виборах. Але у мера свій погляд на це питання ", - говорить джерело в оточенні міського голови першої столиці.

Про те ж розповів виданню джерело, яке належить до Банкової: "Суддю просто купили. У апеляції рішення розгорнуть".

Також варто відзначити, що показова демонстрація лояльності харківського мера до президента України зовсім не відповідає електоральним розкладами в регіоні. За результатами опитування групи "Рейтинг", симпатії харків'ян належать лідеру Опозиційного блоку Юрію Бойку.

При цьому Кернес давно і щільно співпрацює з лідерами партії "За життя" - Вадимом Рабиновичем і Євгеном Мураєвим.

В результаті, в Харкові, - так само, як і в Одесі, - багато що залежить від того, чи буде єдиний кандидат від "південно-східної" опозиції. Якщо такий з'явиться, цілком ймовірно, що Кернес і очолювана ним харківська організація партії "Відродження" як мінімум негласно його будуть підтримувати.

Що стосується Порошенка, то навіть якщо Кернес публічно закличе городян голосувати за нього, це навряд чи допоможе чинному президенту. Занадто великий його антирейтинг в місті.

З іншого боку, з Тимошенко Кернесу буде важче знайти спільну мову, ніж Трухановому. Позначається її образа за часи Качанівської колонії, коли мер Харкова вів кампанію проти неї.

Дніпропетровськ. Філатов уникає теми

Мер Дніпра Борис Філатов вже давно вибудовує свою лінію відносин з Порошенком. Ще з моменту свого обрання мером міста.

У пошуках нової політичної точки опори Філатов почав зближатися з Банковою. І в певному сенсі досяг успіху. Принаймні, в деяких спірних ситуаціях президент його публічно підтримував.

Так, в квітні Порошенко брав участь в розширеному урядовому засіданні в Вінниці, куди були запрошені мери великих міст. Виступаючи з трибуни, Порошенко публічно запитав "А Борис тут?", оглянувши зал в пошуках Філатова. "Тут, Петро Олексійович", - піднявся в залі Борис Філатов.

І тоді президент публічно пообіцяв підтримати дніпровського голову в тодішньому конфлікті навколо закупівель сміттєвозів. Суть конфлікту полягала в тому, що Філатов купив сміттєвози місту в обхід тендерних процедур, взявши їх в лізинг в ПриватБанку (лізингові закупівлі не підпадають під тендерне законодавство). Філатова тут же звинуватили в переплаті мінімум на 27 мільйонів гривень. Антимонопольний комітет блокував ці закупівлі, але Порошенко на засіданні заявив, що "нікому не дозволить нашкодити місту", відкрито виступивши на сбоці Філатова в цій історії.

Вже на наступний день Філатов написав на своїй сторінці в Facebook комплементарний пост на адресу центральної влади.

"За останні пару років ситуація у відносинах між центральною і місцевою владою кардинально змінилася. Повірте, мені ніхто не дзвонить, не дає команд, які не викручують руки, не виписує "квитків", не рекомендує прийняти "хороших людей". На відміну від часів Азарова, мер міста, особливо такого великого, як Дніпро, не просиджує тижнями в очікуванні аудієнції в київських приймальнях. Я можу додзвонитися будь-якому керівникові держави протягом дня. І повірте, майже завжди мені допоможуть. Нам допоможуть", - заявив Філатов.

Однак його відносини з президентом не можна назвати міцним союзом. Одна з "незрозумілостей" пов'язана з питанням аеропорту, гроші на реконструкцію якого міська влада хоче отримати від центру. Порошенко вже давно на словах їх обіцяє, але віз не рухається з місця. Що викликає невдоволення Філатова.

"Так, до мене приходять вже тепер і говорять: підтримай. У мене одна відповідь - дайте грошей на місто. Я готовий носити навіть за вами портфель, але грошей дайте. У місті серйозні інфраструктурні проблеми, необхідно добудувати окружну, побудувати новий аеропорт", - багатозначно заявив недавно в інтерв'ю "КП в Україні" Філатов.

У такій ситуації, незважаючи на гадану лояльність до президента, мер Дніпра залишає собі поле для маневру.

Ще в середині червня на Банковій відбулася нарада, де обговорювалася підготовка до виборів президента в Дніпропетровській області. За інформацією "Страни", на зустрічі були присутні губернатор області Валентин Резниченко, мер Дніпра Борис Філатов, глава РНБО Олександр Турчинов, голова Адміністрації президента Ігор Райнін, близькі до президента депутати від БПП Ігор Кононенко і Сергій Березенко, глава осередку БПП в області Андрій Павелко, глава осередку БПП в місті Тетяна Ричкова, депутат від БПП Максим Курячий.

Один з учасників цієї зустрічі розповів виданню, що Філатову запропонували очолити штаб Порошенка в регіоні, але він уникнув прямої відповіді, запропонувавши на цю роль Тетяну Ричкову.

"На нього намагалися перекинути цю тему, а він відповів:"Ну я ж мер, а не представник окремої партії ". На цьому розмова закінчилася", - розповідає один з учасників тієї зустрічі.

Швидше за все, вибори по області від АП будуть курувати Ричкова і Павелко.

У той же час джерело в "Батьківщині" розповіли, що в липні Філатов і його соратник бізнесмен Геннадій Корбан зустрічалися з Юлією Тимошенко і дві години обговорювали можливу співпрацю на виборах.

При цьому в партії запевнили, що жодних рішень за підсумками зустрічі не було прийнято, тому що сама Тимошенко завжди вкрай обережно ставилася до Філатову, який працював у неї юристом в компанії "Єдині енергетичні системи", і вони не дуже добре розійшлися. При цьому з Корбаном Тимошенко зберігає самостійні приятельські відносини, встановлені в період її візитів до Дніпропетровської ОДА в 2014-му.

Південь. Ахметов, "Батьківщина" і кримінальні справи

Хитке становище у Порошенка і в інших південно-східних регіонах.

Наприклад, в Запоріжжі, куди минулого тижня президент вперше за два роки навідувався з інспекцією, місцева влада, хоча і декларує підтримку главі держави, за фактом відверто саботує ініціативи Києва.

Керує містом Володимир Буряк, колишній директор з інженерингу металургійного комбінату "Запоріжсталь", що належить Рінату Ахметову. На вибори в 2015 році Буряк йшов як самовисуванець. Але вже в перший рік правління проти нього відкрили дві кримінальні справи - одне через незаконне, на думку прокуратури, звільнення директора департаменту житлово-комунального господарства міськради Запоріжжя. Інше - через несплату "Запоріжсталлю" частки в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Запоріжжя, через що бюджет міста втратив 15 млн грн, в бутність Буряка одним з керівників підприємства.

Чи то кримінальні справи, то чи брак ресурсів змусили мера міста шукати заступництва у київської влади. Наприклад, ще навесні нинішнього року він розсипався в компліментах президентові і прем'єру за підсумками урядової наради з питань децентралізації та регіонального розвитку.

"Президент Петро Порошенко і прем'єр-міністр Володимир Гройсман знаходяться на постійному зв'язку з регіонами", - заявив він на своїй сторінці в Facebook.

Але показово, що, незважаючи на компліментарні заяви місцевої влади, в регіоні на двох останніх виборах в об'єднані територіальні громади більшість голосів взяла партія Юлії Тимошенко "Батьківщина", а не пропрезидентська політсила "БПП - Солідарність". Чергові вибори в місцевих ОТО заплановані на кінець жовтня цього року, але вже зараз місцеві політики говорять про те, що задіяти адмінресурс на благо Банкової занадто ризиковано.

Один з депутатів, які пройшли до парламенту з цього регіону, в розмові зі виданням висловив думку, що підтримка ініціатив президента місцевою владою буде виключно декларативною.

Про те ж говорить і мажоритарник із Запорізької області Євген Балицький.

"Думаю, що на початку кампанії і мер Запоріжжя, і губернатор області будуть робити вигляд, що підтримують Порошенка. А ближче до виборів зроблять ставки на того, у кого буде більше шансів перемогти", - говорить він.

Ну і, природно, значний вплив матиме позиція Ріната Ахметова, який також зараз переходить до багатовекторної політики в плані підтримки кандидатів в президенти. Зберігаючи тісні стосунки з Порошенком, він активно наводить контакти з Юлією Тимошенко. Крім того, він продовжує робити визначальний вплив на частину фракції "Опозиційного блоку" і його регіональних організацій в низці областей південного сходу.

Ще складніше у президента буде ситуація в Херсоні, де містом чотири роки керує член "Батьківщини" Володимир Миколаєнко, що прийшов на цю посаду прямо з крісла голови міського осередку партії Юлії Тимошенко.

Приручити мера там теж намагаються відкритими кримінальними справами, які стосуються зловживання службовим становищем під час внесення змін до бюджету Херсона.

Але, з урахуванням досить невеликого часу, що залишився до виборів, зробити це буде досить складно.

"На словах хвалять Порошенко, але ставки зроблять на фаворитів"

З огляду на вищезазначені розклади в великих містах України, вся стратегія Банкової щодо активного залучення до виборчої кампанії мерів міст може виявитися провальною.

Принаймні, опитані виданням експерти скептично оцінюють плани Банкової спертися на рейтинги місцевих градоначальників і конвертувати їх в підтримку самого Порошенка на виборах на тлі низьких рейтингів глави держави.

"Мери будуть до останнього демонструвати лояльність, але ставки будуть робити на фаворитів гонки, - каже політолог Вадим Карасьов. - У кожного з мерів великих міст, крім Садового, який очевидно має інші інтереси, зараз однакова політична поведінка. На публіку йде ритуальна демонстрація лояльності до Порошенка, але головні ставки зроблять, коли буде зрозумілий фаворит. Як тільки стане очевидно, що Порошенко не здатний не те, що виграти вибори, але навіть вийти до другого туру, вони почнуть демонструвати лояльність більш успішним претендентам гонки. Є різниця в тому, що мери демонструють лояльність главі держави, але не кандидату в президенти Порошенкові. Поки вибори офіційно не розпочалися, можуть бути які завгодно заяви, але незабаром картина зовсім зміниться".

"А що Порошенко взагалі може запропонувати мерам? Ну, крім погроз розправи і кримінальних справ? В обіцянки позолотити ручку після його перемоги навряд чи хтось зможе повірити, після того як він планомірно порушував всі попередні обіцянки, - каже політолог Андрій Золотарьов. - Тому більшість з мерів номінально декларують ставку на президента публічно, але щирості в їх словах немає. Остаточну ставку вони зроблять ближче до кінця осені".

"Ставку мери зроблять, коли до виборів залишиться занадто мало часу, щоб Банкова могла встигнути їх закатати в бетон, - додає політолог Руслан Бортник. - На жаль для влади, одиним з головних негативних для неї результатів є те, що саме регіональні еліти будуть визначати результат виборів. Береш будь-якого мера - і у нього рейтинги в 5-10 разів вище президента. У всіх центральних політичних сил в кращому випадку 10-15% підтримки, а у мерів більшості великих міст - десь 50%, десь 60 %, десь 70%. Я не виключаю, що перед виборами країна ще більше розділиться на сектори впливу регіональних еліт. І в цих секторах навряд чи будуть ставити на Порошенка: його ще бояться, але вже не поважають".

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---