USD 26.85 27.00
  • USD 26.85 27.00
  • EUR 32.60 32.80
  • PLN 7.25 7.32

На Волині понад 3 тисячі жінок у 2020-му постраждали від домашнього насилля. Інфографіка

У 2020 році в Україні зафіксували майже 209 тисяч повідомлень про насильство в сім’ї. З них 87% надійшло від жінок, 1,6% – від неповнолітніх. Волинь, принаймні офіційно, в числі найблагополучніших областей в цьому контексті. Та чи можна вважати низьку статистику звернень до поліції позитивним показником?

Сила правди зібрала цифри, історії та фахові коментарі, аби розібратися, як же виглядає шлях від злочину до покарання і з чим стикаються постраждалі.

З року в рік Міністерство соціальної політики заявляє про те, що кожна п’ята жінка в Україні потерпає від сімейного насильства. Однак, коли журналісти надіслали інформаційний запит щодо даних, на основі яких роблять такі висновки, то виявилось, що власного дослідження Мінсоцполітики не проводить. Там опираються виключно на дані Національної поліції.
Згідно з даними Національної поліції України за 2020 рік, на Волині кількість повідомлень про домашнє насильство найменша з-поміж інших облестей і становить 3 тисячі 359 заяв. З них 3 тисячі 327 надійшло від жінок, 32 – від чоловіків, а неповнолітні минулоріч, за інформацією правоохоронців, не зверталися за захистом.

Загалом у 2020 році майже в усіх областях України спостерігалося суттєве зростання кількості звернень стосовно домашнього насильства, порівняно із попередніми трьома роками. Кількість звернень зросла у 1,5 раза порівняно з 2019 роком і майже удвічі, порівняно з 2017 та 2018 роками.
Згідно з даними Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України

Динаміка приросту випадків на Волині у 2020-ому порівняно з 2017 роком незначна у порівнянні з іншими областями – на 10%, а в порівнянні із попереднім 2019 роком – на 26%. Кращі показники на Хмельниччині, Рівненщині та Дніпропетровщині, де з року в рік фіксують приблизно однакову кількість таких випадків.

Лідером в рейтингу приросту повідомлень про домашнє насильство є Миколаївська область. У 2020-ому тут зафіксували майже утричі більше повідомлень, порівняно з 2019-м, та учетверо більше порівнюючи із 2017-м. На другій позиції – Житомирщина зі зростанням кількості повідомлень у 2020-ому порівнюючи з 2019-м на 27% та так само майже учетверо порівнюючи із 2017-м. Третя – Одещина з приростом кількості звернень у 2020-ому майже удвічі порівнюючи з 2019-м.

Кількість звернень до поліції щодо насильства в сім’ї за 2017-2020 роки


Стабільно зростає кількість звернень від неповнолітніх. У 2020-му найбільше повідомлень від них про домашнє насильство зафіксовано у Донецькій, Львівській та Дніпропетровській областях.

Локальна статистика Головного управління Нацполіції у Волинській області щодо домашнього насильства дещо відмінна від загальнонаціональної. У 2017-ому році, за даними правоохоронців, жертвами домашнього насильства стали четверо неповнолітніх і троє людей похилого віку. У 2018 році – 4 дітей і 4 пенсіонерів. При цьому двічі насильство вчиняли неповнолітні. У 2019-му постраждали від знущань в сім’ї шестеро осіб, які не досягли 18 років, і троє людей похилого віку.

Адмінправопорушення вчинили десятеро неповнолітніх. Найбільше кримінальних правопорушень, пов’язаних з насильством в сім’ї, фіксують правоохоронці Луцького, Камінь-Каширського та Ковельського відділів поліції, адмінправопорушень – у Ковельському, Луцькому та Нововолинському районах. Найспокійнішою в цьому контексті є Старовижівщина, там таких звернень найменше.

Громадські роботи від 150 до 240 годин; арешт до 6 місяців; обмеження волі до 5 років; позбавлення волі до 2 років – такі покарання передбачає стаття 126-1 Кримінального кодексу України для тих, хто систематично здійснює домашнє насильство. Але бодай до таких вироків доходить, звісно, не завжди.
Торік волинські суди винесли 10 вироків за статтею 126 Кримінального кодексу України. У дев’яти випадках справи стосувалися насильства вчиненого відносно жінок і один відносно неповнолітньої доньки. Обвинуваченим присудили громадські роботи і лише в одному випадку насильнику призначили реальне позбавлення волі через те, що він вже притягувався до адмінвідповідальності за анологічні вчинки і не виправився.

Саме до кримінальної, а не адміністративної відповідальності за домашнє насильство притягують тоді, коли воно стає регулярним. Скільки саме правопорушень потрібно для визнання їх регулярними, у законодавстві чітко не вказано. Проте з судової практики випливає, що для цього потрібно не більше п’яти епізодів домашнього насильства впродовж одного календарного року.

За кожною цифрою – сумна історія...

«Я, людина, яка має дві вищі освіти, почувалась ніким. У мене забрали телефон і місце для сну було лише на килимку. Ввечері чоловік знущався, а зранку казав, що мені це здалося»


, – фрагмент однієї з історій, які в онлайн-щоденнику «Мені здається» розміщують постраждалі від домашнього насильства. Сайт створили Інститут когнітивного моделювання, «Товариство Червоного Хреста України» та телеведуча й активістка Марія Єфросиніна. Платформа запрацювала цьогоріч на початку лютого і є абсолютно анонімною. Користувачі й користувачки, що вирішують розповісти свою історію, за бажанням можуть додати позначку «готова/ий говорити» і лишити свою електронну адресу.

Одна з постраждалих пише: спершу чоловік та свекруха знущалися над нею морально, а за кілька років дійшло і до рукоприкладства. Після невдалої спроби жінки забрати дитину і піти з сім’ї, їй почали щоденно погрожувати і забирати телефон. Її родичів до будинку не впускали, а за якийсь час чоловік почав переконувати дружину, що вона божеволіє і насправді жодних скандалів між ними немає.

«Після дня народження сина він знову розбив цілу кімнату на очах у дитини, потім почав знущатися з мене. Тоді вперше я також застосувала силу і взяла його за шию. На що він взяв кухонний ніж і пішов на мене... Слава Богу ніж випустив з рук. Після цього я щоночі була у ліжку дитини, боялася заснути... Через декілька днів запитала, чому він так поводиться і знову почула: «Ти дурна, тобі все здалося». Дитина мене благала, щоб ми йшли звідти і через тиждень ми пішли, я вибрала час, коли він був спокійний і ми пішли. Тепер я шукаю сили в собі, щоб подати документи на розлучення, уже пів року не можу зібратися з силами, дуже його боюся», – розповідає одна із постраждалих (повну історію можна прочитати за посиланням).

Керівник правозахисної громадської організації «Велес+» Віктор Вальчук говорить: «Ні поліцейські, ні будь-хто інший не вміє читати думки і бачити по людині, що вона страждає. Якщо людина страждає від домашнього насильства, це проблема. І про це не можна мовчати».
Чоловік вже давно працює у правозахисній галузі – надає правову допомогу постраждалим від домашнього насильства і реалізовує проєкти для запобігання та протидії «щоденному злочину» – домашньому насильству. Він стверджує – найбільш дієво звертатися до поліції. Навіть якщо попередній досвід співпраці з поліцейськими не був позитивним. В Луцьку працюють два екіпажі спеціалізованої мобільної поліцейської групи, які виїжджають суто на виклики, що стосуються домашнього насильства.

У законодавстві є спеціальні засоби щодо протидії домашньому насильству. Це терміновий заборонний припис, який поліціянт має право виписати на термін до 10 діб. Для кривдника він містить три зобов’язання:

– Покинути місце проживання (перебування) з постраждалою чи постраждалим.

– Не наближатися до місця проживання (перебування) постраждалої особи.

– Не контактувати з нею чи з ним.

«Аналогічний припис, обмежувальний припис, виносить суд. Термін вже можна отримати від місяця до шести. ут вже з’являється заборона на контакт з постраждалою дитиною і заборона розшукувати постраждалу особу, якщо вона переховується. Це стаття 24 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству», – додає Віктор Вальчук.

Під час контакту поліцейських з постраждалою їй пропонують дати відповіді на питання з форми оцінки ризиків, які передбачають відповідь «так» або «ні» і мають визначити, від якої форми домашнього насильства постраждала людина (сексуальне, фізичне, економічне, психологічне) і яка ймовірність, що воно повторюватиметься. Тобто визначається високий, середній чи низький рівень повторного вчинення домашнього насильства. Після цього, поліцейський приймає рішення про видачу кривднику заборонного припису.

Якщо квартира чи будинок, де мешкає сім’я, належить кривднику, такі приписи все одно не втрачають силу, тож це не той сценарій, коли без житла може залишитися постраждала.

Не менш гостро стоїть питання домашнього насильства, спрямованого на дітей. У 2020-му в Україні за допомогою до поліції звернулися 3 433 дитини. І, очевидно, ця цифра не є наближеною до реальної кількості постраждалих.

«У мого батька є проблеми з алкоголем... Вдома постійні сварки, агресія, навіть бійки. Одного разу, коли мені було років 12, батько розбив мені ніс, бо я плакала. Я пробачила, але запам’ятала на все життя, що таке може статися. Мама теж агресивна, постійно знервована, невдоволена. Іноді дозволяє собі піднімати руку. Але я вже доросла... Найстрашніше те, що в мене є молодша сестра і вона буде надалі жити у цьому всьому...» – розповідає ще одна користувачка «Мені здається».

Юрист пояснює, що законодавство визнає дитину постраждалою і тоді, коли будь-яка із форм домашнього насильства була спрямована на неї, і тоді, коли дитина стала свідком насильства, навіть знаходячись у сусідній кімнаті. Для того, аби на родину, в якій страждає дитина, звернули увагу, достатньо заяви когось із свідків або звернення його чи самої дитини на Дитячу гарячу лінію за номером 116111 з мобільного будь-якого оператора безкоштовно.

Юрист каже, що в його практиці були ситуації, коли у відділках поліції не хотіли приймати заяви від постраждалих осіб, посилаючись на карантин в країні. Людині пропонували залишити заяву в скриньці для заяв, скарг та пропозицій. Проте прийомом та реєстрацією такої заяви від постраждалої особи займається оперативний черговий відділу поліції. Він зобов’язаний прийняти заяву та видати талон-повідомлення про її реєстрацію. Це закріплено наказом МВС № 357 від 27 квітня 2020 року.

Також правозахисник наголошує – домашнє насильство має циклічний характер, тож так звана фаза каяття, примирення не є гарантією, що знущання припиняться. Мовчати про домашнє насильство не можна. Якщо вам здається, що ви страждаєте, найімовірніше, вам все-таки не здається.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 8
?! Показати IP 12 Березня 2021 08:28
А цифри напевно з « фонарика» брали! Та чи не щодня стільки жінок терплять насильство на Волині!!!
?! Показати IP 12 Березня 2021 08:44
А може щодня стільки жінок терпить насильство?!
!? до ?! Показати IP 12 Березня 2021 11:17
А може стільки чоловіків щодня терпить психологічний тиск з боку баб? Над таким не задумувалась?
олег Показати IP 12 Березня 2021 12:03
згідно світової статистики 10 процентів усіх дітей народжені від коханців, а офіційні чоловіки про це ні сном ні духом не знають і вважають їх своїми дітьми. А коварні та наглі жінки про це знають та зловтішаються. Така поведінка не є домашнім насильством
?! Показати IP 12 Березня 2021 14:22
Олежики! Може пожаліти вас, нещасних?
Ха- ха! Показати IP 12 Березня 2021 16:13
Олежики ображені. Самці, а не мужики . Тиху!!!
Лучанка Показати IP 12 Березня 2021 18:05
Всі мої подруги постійно лупцюють своїх чоловіків, бо знають, що ті здачу не дадуть і в поліцію не заявлять. Ось така вона гендерна феміністична рівність.
Фахівець Показати IP 12 Березня 2021 18:18
Матері частіше б'ють своїх дітей ніж татусі. Особливо, коли дитина - дочка.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus