«Надумали, взяли валізи і приїхали на схід»: подружжя волинян служить кухарями у сталевій сотці
Пан Олександр на псевдо Соловей і пані Олена на псевдо Фурія – подружжя і разом служать на посадах кухарів у 2-му механізованому батальйоні 100-ї омбр.
До лав ЗСУ теж стали разом – 13 серпня 2023 року, пишуть на сторінці бригади у Фейсбуці.
«Надумали, взяли валізи і приїхали на схід. Тоді сотка була ще бригадою ТрО, воювала в Серебрянському лісі на Лиманському напрямку. Згодом був Покровський напрямок, тепер – Торецький», – розповідає Олександр.
До мобілізації подружня пара жила у Ковелі. Пан Олександр працював водієм-далекобійником. А його дружина була власницею магазину «Свіжина», що торгував свіжим м’ясом.
«Бізнес закрила протягом трьох днів. А зараз уже і не дуже уявляю себе в тому колишньому цивільному житті», – зізнається пані Олена.
У творчо-кулінарному арсеналі кухарів 2-го мехбату – десятки найрізноманітніших страв.
«Чого ми тільки вже не вичворяли на цій кухні! – усміхаючись розповідає Фурія. – І фарширована качка була, і фарширована риба. Найрізноманітніші салати, піци, пиріжки, деруни… Та чи не найбільше бойові побратими й посестри люблять голубці за нашим фірмовим волинським рецептом – здається, залюбки споживали б цю страву чи не щодня!»
Читати ще: Добре влучає в цілі та проводить побратимам «борщову» психотерапію: історія Відьми зі сталевої сотки
Траплялося, що батальйонним кухарям – уп’ятьох – доводилося одночасно нагодувати 450 людей.
«За понад два роки у війську ваша віра в Перемогу не похитнулася?» – несподівано і доволі провокаційно запитуємо наостанок.
«Аніскілечки! – в один голос вигукують Олександр та Олена. – Тільки Перемога! Ми, українці, боронимо своє – і задню вмикати не збираємося!»
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
До лав ЗСУ теж стали разом – 13 серпня 2023 року, пишуть на сторінці бригади у Фейсбуці.
«Надумали, взяли валізи і приїхали на схід. Тоді сотка була ще бригадою ТрО, воювала в Серебрянському лісі на Лиманському напрямку. Згодом був Покровський напрямок, тепер – Торецький», – розповідає Олександр.
До мобілізації подружня пара жила у Ковелі. Пан Олександр працював водієм-далекобійником. А його дружина була власницею магазину «Свіжина», що торгував свіжим м’ясом.
«Бізнес закрила протягом трьох днів. А зараз уже і не дуже уявляю себе в тому колишньому цивільному житті», – зізнається пані Олена.
«Чого ми тільки вже не вичворяли на цій кухні! – усміхаючись розповідає Фурія. – І фарширована качка була, і фарширована риба. Найрізноманітніші салати, піци, пиріжки, деруни… Та чи не найбільше бойові побратими й посестри люблять голубці за нашим фірмовим волинським рецептом – здається, залюбки споживали б цю страву чи не щодня!»
Читати ще: Добре влучає в цілі та проводить побратимам «борщову» психотерапію: історія Відьми зі сталевої сотки
Траплялося, що батальйонним кухарям – уп’ятьох – доводилося одночасно нагодувати 450 людей.
«Аніскілечки! – в один голос вигукують Олександр та Олена. – Тільки Перемога! Ми, українці, боронимо своє – і задню вмикати не збираємося!»
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.