«Нас зупинить тільки перемога»: дизайнер з Луцька став прикордонником
Військовий шлях цього прикордонника-новачка почався з волонтерства. Сергій – професійний дизайнер, який проживає у Луцьку. З початком повномасштабної війни вирішив призупинити бізнес та допомагати співвітчизникам усім, чим міг.
Чоловік умовив брата, який мав власний мікроавтобус, зайнятися перевезенням речей та продуктів до постраждалих від бойових дій. Батько віддав синам рештки дизпалива, що мав, і чоловіки почали доставляти необхідне на Київщину, повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби України.
На той момент це був єдиний спосіб доправлення продуктів харчування, засобів гігієни, медикаментів тощо до тих, хто залишився без домівки та засобів існування. Щойно вдавалося назбирати необхідний вантаж, чоловіки вирушали у небезпечну дорогу.
Однак через два місяці, коли пошта відновила нормальне функціонування і їхня допомога перестала бути актуальна, Сергій ухвалив рішення змінити рід занять.
Він розповідає: «Я маю дві вищі освіти – дизайн та економіка. Словом, не для війни. Довелося усе міняти, тож пішов у військкомат. Згодом мене призначили у прикордонники, і жодної миті не шкодую про це».
Сергій зізнається, що спочатку було дуже важко: безкінечні навчання, тренування, насичення безліччю нової інформації, знань. Згодом він зрозумів, для чого все це було потрібно.
З навчального центру команду новопризначених прикордонників направили на схід. Новою буденністю стали служба, наряди, зачистки, бої. Новими навичками - надзвичайна пильність, постійна готовніть і несподівана для самих себе витривалість.
Наразі Сергій – у короткотривалій відпустці. Після декількамісячної розлуки він зміг нарешті обійняти рідних, однак після завершення відпочинку знову планує стати на захист рідної землі.
Прикордонник каже: «Нас зупинить тільки перемога. От щойно відвоюємо останній сантиметр нашої країни, тоді і знімемо з себе військову форму».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Чоловік умовив брата, який мав власний мікроавтобус, зайнятися перевезенням речей та продуктів до постраждалих від бойових дій. Батько віддав синам рештки дизпалива, що мав, і чоловіки почали доставляти необхідне на Київщину, повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби України.
На той момент це був єдиний спосіб доправлення продуктів харчування, засобів гігієни, медикаментів тощо до тих, хто залишився без домівки та засобів існування. Щойно вдавалося назбирати необхідний вантаж, чоловіки вирушали у небезпечну дорогу.
Однак через два місяці, коли пошта відновила нормальне функціонування і їхня допомога перестала бути актуальна, Сергій ухвалив рішення змінити рід занять.
Він розповідає: «Я маю дві вищі освіти – дизайн та економіка. Словом, не для війни. Довелося усе міняти, тож пішов у військкомат. Згодом мене призначили у прикордонники, і жодної миті не шкодую про це».
Сергій зізнається, що спочатку було дуже важко: безкінечні навчання, тренування, насичення безліччю нової інформації, знань. Згодом він зрозумів, для чого все це було потрібно.
З навчального центру команду новопризначених прикордонників направили на схід. Новою буденністю стали служба, наряди, зачистки, бої. Новими навичками - надзвичайна пильність, постійна готовніть і несподівана для самих себе витривалість.
Наразі Сергій – у короткотривалій відпустці. Після декількамісячної розлуки він зміг нарешті обійняти рідних, однак після завершення відпочинку знову планує стати на захист рідної землі.
Прикордонник каже: «Нас зупинить тільки перемога. От щойно відвоюємо останній сантиметр нашої країни, тоді і знімемо з себе військову форму».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.