Оригінальні мотанки волинянки популярні не лише в області, а й за кордоном

Жителька Торчина Ольга Куляша майже сім років створює мотанки. За цей час колекція її ляльок побувала на багатьох обласних виставках та театралізованих святах.

У творчому доробку майстрині є і тематичні композиції: «Вертеп», мами з немовлятами, бабусі, сімейні пари тощо.

Про це йдеться на сторінках газети Волинські новини від 31 січня 2019 року.

Оригінальні мотанки викликають щире захоплення не тільки в дітей, а й у дорослих. Тому вироби волинянки купують поціновувачі зі США, Канади, Польщі, Німеччини і Росії. Майстриня охоче надає лялечок на благодійні ярмарки, під час яких збирають кошти для сімей учасників АТО.

Конкуренти Барбі – забавки з горища

Пані Ольга постійно вчиться чогось нового та охоче ділиться здобутим досвідом. На творчих посиденьках жінка терпеливо вчить робити давні обереги. І це в неї гарно виходить, адже раніше волинянка працювала вчителькою початкових класів. Під уважним керівництвом Ольги Віталіївни мотанки-обереги роблять навіть ветерани АТО.

– Першу ляльку змотала для доньки, потім почала виготовляти іграшки для внуків, – розповідає майстриня. – Найріднішим дарувала їх як обереги. Згодом це стало моїм захопленням і своєрідною терапією. Приємно, що народні ляльки стають все більш популярними навіть серед розмаїття сучасних іграшок. Адже мотанки наділені особливою енергетикою і цілюще впливають на психіку й здоровий розвиток дитини.

Пані Ольга каже, що ляльки були поряд із нею змалечку. Ще дитям робила їх з квітів і трави: намотувала, перев’язувала, плела. Згодом завдяки інтернету навчилася робити мотанки з матеріалів, які завше є удома – з клаптиків старих сорочок, хусток, рушників. Майстриня суворо дотримується правил наших предків: ножицями і голками не користується, сировину рве руками, намотує і закріплює нитками за рухом сонця.

– Для онуків, а їх у мене шестеро, я започаткувала проект «Ігрова лялька», який передбачає лялі з ручками та ніжками на основі мотанки. Також нині популярні так звані ляльки з горища. Їх роблять із матеріалів, знайдених у бабусиній скрині. У хід ідуть атласні стрічки, мереживо, все, що знайшли на горищі, – розповідає Ольга Віталіївна.

Полотняна лялька – найкращий подарунок

Праобразом ляльки-мотанки, каже майстриня, був загорнутий у полотнинку хлібчик. Його давали немовлятам замість соски, щоб не плакали. Ляльок виготовляли або нашвидкуруч, щоб заспокоїти і зай¬няти дитину, або старанно – як подарунок на свято, весілля, чи на день народження. На Різдво майстрували спеціальних ляльок із зерна. Українці вважали, що цей символ приносить їм багатство та успіх. Вірили, що це не просто іграшка, але ще й потужний оберіг. Секрети виготовлення ляльок передавали в родині від матері до дочки.

Наші пращури були певні, що лялька здатна забрати недугу.

Хворій дитині давали погратися мотанкою, після чого забавку знищували. Коли дитина виростала, її місце в колисці займала лялька. Вона охороняла це місце від нечистої сили до народження наступної дитини.

Кожному члену родини – своя іграшка

Є три типи ляльок-мотанок: немовля, баба-берегиня і княгиня-наречена.

Коли народжувалася дитина, українці виготовляли ляльку-немовля у пелюшках. Її укладали в ліжечко поряд з малечею для охорони її сну та здоров'я. Баба-берегиня допомагала оберігати достаток сім'ї. Усередину ляльки вкладали монети, зерно, вовну для збереження домашнього тепла, отримання хорошої вовни овець та грошового достатку. Лялька-наречена захищала дівчат від пристріту й підтримувала їх. Цю ляльку багато одягали і прикрашали, оскільки вона символізувала посаг нареченої та привертала багатого жениха.

Мотанки робили без обличчя, замість очей і рота – хрест із ниток. Хрест у колі – це солярний знак, лялька з таким обличчям несе в собі сонячну енергетику. У голівку мотанки часто зав'язували зерна пшениці. Тому ляльку пов'язують з уявленнями про життя і небуття, досвідом предків та їхнім зв'язком з майбутніми поколіннями.

Пані Ольга каже, що їй досі не вдалося зробити дві однакові ляльки. Така спроба була, однак не увінчалася успіхом.

– Мотанка – примхлива пані. Вона сама обирає собі одяг. Коли починаю робити ляльку, ніколи не впевнена, що саме цей колір їй підійде. Інколи вже повністю одягнену ляльку розбираю і перероблюю, – розповідає майстриня. – Крім традиційних мотанок, робила ляльки-мандрівниці, в які вкладала зерно і монети, а також травниці з духмяного різнотрав'я, яке вирощую сама.

Майстерно зроблена, пишно вдягнена лялька є запорукою доб¬робуту, щасливого родинного життя й захисту від злих сил! І сьогодні серед розмаїття сучасних ляльок народні ляльки з тканини є особливим видом з неосяжною енергетикою. Тим, хто хоче навчитися робити мотанки, Ольга Віталіївна радить набратися терпцю, тоді все вийде!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---