Падіння в пекло: чому пандемія COVID-19 вийшла з-під контролю в Індії

Неймовірна кількість нових випадків, масові кремації та занурення в хаос. Нова хвиля коронавірусу виявилася катастрофічною для Індії. А Україна з 2 травня забороняє в’їзд із цієї країни через рекордне поширення коронавірусу.

Про це пише 24 канал.

Як пандемія в Індії вийшла з-під контролю

Нова хвиля прийшла до Індії як швидка та летальна зброя, пише NYT. Вона спричинила колапс медичної системи. Ліжкомісця та апарати з киснем швидко закінчувалися, тож пацієнти змушені чекати і помирати у каретах швидкої допомоги.

Перенавантажені державні лікарні та «гарячі лінії» більше не приймають хворих. Отримати допомогу, навіть у важкому стані, неймовірно складно. 65-річний журналіст Вінай Шрівастава помер 24 квітня. Рівень кисню у останньому твіті був 52 – набагато нижчий, ніж стабільний показник у 95. Інша історія – померла молода жінка, яку прийняла на одну ніч маленька приватна клініка. Але далі ніхто не зміг надати допомогу.

Показовим є й місто Бхопал: у 1984 році витік токсичного газу вбив 5 тисяч індійців. Відтоді там не бачили стільки людей та тіл біля крематорію. Розслідування NYT виявило 1000 поховань за останній період. Багато смертей просто не реєструються, бо «чиновники не хочуть створювати паніку».Поховальні багаття палають усюди, де є можливість

Подекуди решітки, на яких спалювали померлих, навіть розплавилися від навантаження. В містах Лакнау та Мірзапурі – у штаті Уттар-Прадеш – та по всьому Гуджарату, як пишуть місцеві ЗМІ, «реальна кількість близька до 610 щодня». Держава повідомляє набагато менші цифри навіть щодо поховань (124 в день, натомість влада сказала про 73 смерті).

Багаття розкладають просто в парках, а голова штату серед натовпу без маски каже, що пандемію переможе віра в бога. Тим часом недофінансована система охорони здоров’я от-от впаде. «Це проблема останніх 50 років. Неухильне занедбання», – підкреслила для FT Вінета Баль з Націнституту імунології.

Навіть столиця Нью-Делі не справляється. Там були доступні лише 40 ліжок в інтенсивній терапії. 20 пацієнтів померли через падіння тиску в апаратах для кисню. Рівень позитивних результатів у Делі підскочив аж до 30% (по країні – 17%).

Звертаючись до величезного натовпу, голова уряду Норендра Моді теж був без маски, пише The Guardian.

У Twitter набув популярності хештег #ModiMadeDistaster (#МодіСпричинивКатастрофу). В соцмережах також відчайдушно намагаються шукати плазму та ремдезивір (ним лікують у рамках експерименту). Уряд все ж вирішив передати в лікарні весь промисловий кисень. Навіть готують для цього спеціальний поїзд («Кисневий експрес»). Дійшло до того, що ремдезивір вже викрадають з лікарень.

Наразі мало що відомо про перебіг пандемії у віддалених районах Індії, але ситуація цілком може бути ще гіршою. Там проживає 70% населення Індії у 1,3 млрд людей. Там менше лікарів та місць в лікарнях. Навіть федеральні чиновники тепер визнають, що пандемія рухається саме у бідніші сільські райони. Тоді як перша хвиля концентрувалась у бідних міських районах.

То що ж пішло не так у березні та квітні? Економіст та епідеміолог Раманан Лакшмінараян бачить дві причини: самозаспокоєний уряд після успішно подоланої першої хвилі та погана підготовка до другої.Релігійне святкування та вибори призвели до спалаху хвороби

Ще в середині лютого випадки пішли на спад, тож політики та медіа оголосили перемогу над епідемією. На початку березня вони серйозно говорили про її закінчення в Індії. Багато хто в це повірив, але було зарано. Відновилися матчі з крикету з десятками тисяч людей на трибунах, відкрилися кінотеатри. Ніхто не забороняв багатолюдні релігійні святкування, наприклад, обряд масового паломництва Кумбха Мела, який досі продовжується.

Кумбха Мела ще відоме як «свято глечиків» – релігійне паломництво індійців до священних міст індуїзму, проводиться раз на три роки. Кілька міст по черзі стають центрами. Наприклад, Гарідвар та Аллахабад. Кульмінація – масове обмивання у водах Гангу та інших водоймах задля очищення душі і тіла. У 2013 році в Кумбха Мела взяли участь 100 млн осіб – історичний рекорд для релігійних зібрань.

Падіння медичної системи

Інша проблема вже більш традиційна і для інших країн – вибори у час пандемії. Індія мала провести їх у п’яти штатах. Перегони у Західній Бенгалії були найбільш гарячими. Незважаючи на зростання кейсів, кілька мітингів були дозволені, десятки тисяч людей без масок стояли поруч. У результаті там стався спалах і кількість хворих зросла удесятеро вже в квітні.

Директор лікарні Нірамая в Мумбаї, яка займається виключно ковід-хворими, попереджав про другу хвилю ще у лютому, але його проігнорували. Зараз його медзаклад повністю заповнений, закінчується кисень. Цього разу «вірус був набагато агресивнішим та інфекційнішим».

«Вся медична система впала, лікарі виснажені. Нестача ліжок, вакцин, тестів, кисню», – сказав The Guardian доктор Джаліл Паркар з лікарні Лалаваті (Мумбаї).

Народне бажання повернутись до нормального життя теж погіршило ситуацію. Всі почали зустрічатись один з одним та нівелювати небезпеку пандемії. Багато хто також вважає, що постійний контакт з мікробами та забрудненням надав їм імунітет від коронавірусу. Це було лише справою часу, коли вірус вдарить знову. Проблеми виникають навіть у політиків з вищих ешелонів влади.Найбільша проблема – нестача кисню

Міністерство охорони здоров’я Індії відзвітувало, що добова потреба у кисні становить 60% або 7000 метричних тонн. Тож МОЗ має намір імпортувати ще 50 тисяч метричних тонн з-за кордону. Внутрішні поставки зупинилися ще раніше. Десятки лікарень в Нью-Делі оголошували надзвичайний стан через нестачу. У місті Лакнау на півночі його залишалося на 15 хвилин «і більше його у нас ніде немає». Це один з найбідніших штатів, черга в лікарню – 50 людей на місце.

У Нью-Делі кількість нових випадків подвоюється кожні 5 днів, пише Financial Times. У Нагпурі 353 людини на 1 млн в інтенсивній терапії – це більше ніж коли-небудь було в Європі. Ковідні палати тепер у банкетних залах, готелях та вокзалах.

Велика смертність та внутрішня політика

У іншій статті видання NYT аналізує смертність від COVID-19 в Індії. І робить висновки, що цифри занижені, бо багато смертельних випадків не враховують у статистиці. Експерти, опитані газетою, стверджують: смертність, про яку повідомляють, лише частина картини (вже й так приголомшливої).

Мільйони людей так бояться, що навіть не виходять з будинку назовні. Щодня помирає близько 2000 людей, але точних цифр не знає ніхто. Ті, хто працює з кремацією, кажуть: летальних випадків набагато більше, «багаття не припиняють горіти». Наприклад у Ахмедабаді, місті на заході Індії у штаті Гуджарат, вогні палають цілодобово.

«Як промисловий завод, що ніколи не зупиняється», пише NYT. Дехто хоче кремувати за межами суворих урядових протоколів, тож причина смерті приховується свідомо. Але працівники кремаційних центрів вже давно виснажені і кажуть, що ніколи не бачили такого потоку тіл. Найбільше місце для кремації у Делі – Нігамбодх-Гат – незважаючи на розширення багать до 60, вільних немає.Разом з киснем зникають і місця в лікарнях, тож люди сидять на вулицях

Політики та адміністратори в лікарнях «можуть не помічати великої кількості загиблих або недооцінювати масштаби». Родини, які втратили рідних, теж не кажуть, що від COVID-19, через сором. Реальна причина – коронавірус – часто не вказується.

«З усіх моделей, які ми робили, ми віримо, що кількість смертей у 2-5 разів вища, ніж повідомлена», – каже занепокоєна Бхрамар Мукерджі, епідеміологиня з Мічиганського університету.

Можлива причина – новий, індійський варіант B.1.617, його ще називають «подвійний мутант». Він має дві мутації, відомі в інших важконтрольованих варіантах вірусу. Один в Каліфорнії, другий – схожий на той, що з’явився у Південній Африці. Проте вчені кажуть, що поки зарано казати, наскільки смертельним та згубним буде індійський варіант, і чи спричинена друга хвиля саме ним.

А от поширення може бути дуже стрімким з меншим контролем та стримуванням. Як, наприклад, це сталося в Бразилії. До того ж, Індія – дуже децентралізована країна, кожен штат або федеральна територія підраховують смерті по-своєму. Навіть у гарні часи розслідується лише кожна п’ята смерть. А в багатьох випадках причину смерті не встановлюють.

І так робить не лише сама держава, але й державні та навіть приватні клініки. Коли жінка померла у Ахмедабаді від раптового падіння рівня сатурації, це вважалося за «раптову зупинку серця, що спричинило смерть». Родина була вкрай обурена тим, що медики підігрують владі, і вважає, що цей крок був незаконним. Лише після широкого розголосу лікарня погодилася видати сертифікат про смерть, цього разу вказавши COVID-19.

Центральний уряд та, зокрема, правляча партія «Бхаратія Джаната Парті» Нарендри Моді «тисне на регіональні уряди задля демонстрації прогресу». Проте в опозиційних регіонах таке теж відбувається. Наприклад, вконтрольований Індійським Національним Конгресом (ІНК) маловідомий штат Чхатісгарх, де є великий металургійний завод.

Чиновники тамтешнього округу Дург повідомили про 150 випадків смерті від COVID-19 з 15 по 21 квітня. Штат передав у центр удвічі меншу цифру. Місцевий голова МОЗ заперечував будь-яке заниження.

Проблеми з вакцинами та молоде населення

Доктор Раманан Лакшмінараян брав участь у дослідженні 660 тисяч громадян у двох штатах Індії в 2020 році, аби відслідкувати контаки. Було виявлено, що ранній локдаун – коли кількість випадків була ще меншою ніж 1000 – утримав вірус під контролем. Смертей на 1 млн менше, ніж в інших країнах, частково тому, що 65% індійців молодші за 35 років. Але це число швидко зростає. У Делі – 65% з вірусом особи до 40 років.Молодь в Індії вже теж під загрозою

Але вже у віковій групі 40-70 років починаються проблеми через гіпертензію, діабет та хвороби дихальних шляхів. Пацієнти 40+ мали вдвічі більший шанс померти від коронавірусу в Індії, ніж у США (а 50+ помирали на 75% більше, ніж у Штатах). Наразі знову починають запроваджувати локдауни та комендантську годину. Вакцинація гальмується нестачею поставок (Індія забагато експортувала останнім часом, ставши «аптекою світу», – ред.).

Недостатня вакцинація

Незважаючи на пониження доступного віку для вакцинації, лише 1,3% величезної популяції країни отримали дві дози. Менше 10% – першу. Такими темпами вакцинувати 70% населення можна буде лише до завершення 2022 року.

«Я переживаю, що ми ще не побачили найгіршого. Зараз це вже занадто мало, занадто пізно. Серйозність ситуації мала бути зрозуміла ще кілька місяців тому. Але всі робили вигляд, що вірус вже не настільки небезпечний», – підсумував доктор Тадхані. Змішана та невпевнена реакція уряду лише підтверджує ці слова.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---