«Поки пишуть писанки, доти існує світ»: лучанка 20 років займається писанкарством
Лучанка Оксана Самчук понад 20 років займається писанкарством. У її колекції – традиційні та авторські писанки, виконані у різних техніках: восковій, дряпанці та травленці.
Для Суспільного майстриня створила писанку, характерну для сіл Любомльщини, взірець якої знайшла у польському часописі «Щорічник Волинський» 1930 року.
За словами писанкарки, для цієї писанки достатньо мінімального набору фарб – жовтої та червоної. Раніше яйця фарбували природними барвниками, нині ж частіше використовують анілінові або харчові.
«З давніх-давен фарбували писанки природніми барвниками, згодом ця традиція віджила. Ми пишемо аніліновими або харчовими барвниками», – розповіла писанкарка.Перед початком роботи яйце ділять на частини, наносять орнамент і працюють із воском за допомогою спеціального інструмента – писачка. Основні елементи мають символічне значення.
«Ромби означали у наших предків землю з перехресними лініями, і вони вважали, що ромби несуть добробут, несуть врожай», – каже Оксана Самчук.
У візерунку також використовують «сосонку», яка символізує здоров’я і достаток, а також «безкінечник» – знак плину часу і безперервності творення світу.Писанку створюють поетапно: спершу наносять віск на ті ділянки, які мають залишитися білими, потім яйце занурюють у фарбу. Перед фарбуванням його на кілька секунд опускають в оцет – це очищає поверхню і допомагає фарбі краще вбиратися.
Читати ще: Великодній кошик – 998 гривень: як змінилися ціни за п’ять років
Після першого фарбування у жовтий колір роботу продовжують – знову наносять віск і занурюють яйце у червону фарбу. Згодом віск обережно знімають, підігріваючи писанку біля вогню.
«Писанка це – натхнення, це спокій. Ти занурюєшся в неї повністю, вона не терпить поспіху, ти мусиш зупинитися на хвилинку, зосередитись, подумати про ті лінії, що ти намагаєшся передати. Писанка це ніби письмо, ніби прохання», – ділиться жінка.Кожен колір у писанці має своє значення: білий символізує чистоту, жовтий – сонце і пробудження природи, а червоний – відродження та життя.
Читати ще: У Центрі підтримки сім’ї в Луцьку випікали та декорували паски
Зі слів майстрині, писанки в Україні створювали не лише до Великодня, а й до Різдва, а також на так званий Навський Великдень – у пам’ять про померлих. Їх використовували як обереги: першу писанку могли класти в землю під час посіву або в вулик.Після завершення роботи писанку кладуть до великоднього кошика. Майстриня додає: традицію писанкарства вона досліджувала самостійно – вивчала літературу, переймала досвід інших і намагається популяризувати це мистецтво.
«Кажуть, що поки пишуть писанки, доти існує світ», – розповідає писанкарка.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Для Суспільного майстриня створила писанку, характерну для сіл Любомльщини, взірець якої знайшла у польському часописі «Щорічник Волинський» 1930 року.
За словами писанкарки, для цієї писанки достатньо мінімального набору фарб – жовтої та червоної. Раніше яйця фарбували природними барвниками, нині ж частіше використовують анілінові або харчові.
«З давніх-давен фарбували писанки природніми барвниками, згодом ця традиція віджила. Ми пишемо аніліновими або харчовими барвниками», – розповіла писанкарка.Перед початком роботи яйце ділять на частини, наносять орнамент і працюють із воском за допомогою спеціального інструмента – писачка. Основні елементи мають символічне значення.
«Ромби означали у наших предків землю з перехресними лініями, і вони вважали, що ромби несуть добробут, несуть врожай», – каже Оксана Самчук.
У візерунку також використовують «сосонку», яка символізує здоров’я і достаток, а також «безкінечник» – знак плину часу і безперервності творення світу.Писанку створюють поетапно: спершу наносять віск на ті ділянки, які мають залишитися білими, потім яйце занурюють у фарбу. Перед фарбуванням його на кілька секунд опускають в оцет – це очищає поверхню і допомагає фарбі краще вбиратися.
Читати ще: Великодній кошик – 998 гривень: як змінилися ціни за п’ять років
Після першого фарбування у жовтий колір роботу продовжують – знову наносять віск і занурюють яйце у червону фарбу. Згодом віск обережно знімають, підігріваючи писанку біля вогню.
«Писанка це – натхнення, це спокій. Ти занурюєшся в неї повністю, вона не терпить поспіху, ти мусиш зупинитися на хвилинку, зосередитись, подумати про ті лінії, що ти намагаєшся передати. Писанка це ніби письмо, ніби прохання», – ділиться жінка.Кожен колір у писанці має своє значення: білий символізує чистоту, жовтий – сонце і пробудження природи, а червоний – відродження та життя.
Читати ще: У Центрі підтримки сім’ї в Луцьку випікали та декорували паски
Зі слів майстрині, писанки в Україні створювали не лише до Великодня, а й до Різдва, а також на так званий Навський Великдень – у пам’ять про померлих. Їх використовували як обереги: першу писанку могли класти в землю під час посіву або в вулик.Після завершення роботи писанку кладуть до великоднього кошика. Майстриня додає: традицію писанкарства вона досліджувала самостійно – вивчала літературу, переймала досвід інших і намагається популяризувати це мистецтво.
«Кажуть, що поки пишуть писанки, доти існує світ», – розповідає писанкарка.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Луцькому районі автівка злетіла з дороги та перекинулась, травмувалася 15-річна дівчина
Сьогодні 09:52
Сьогодні 09:52
Україна будує нову енергосистему, яка працюватиме повністю або частково навіть під час російських атак
Сьогодні 09:35
Сьогодні 09:35
У Лівані заявили про понад 300 загиблих після ударів Ізраїлю
Сьогодні 09:19
Сьогодні 09:19
Путін оголосив «великоднє перемир’я», але Україна ставиться до цього скептично, – NYT
Сьогодні 08:29
Сьогодні 08:29
В Україні з'являться нові оливкові номерні знаки
Сьогодні 06:48
Сьогодні 06:48





Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.