USD 27.2 27.35
  • USD 27.2 27.35
  • EUR 32.1 32.3
  • PLN 7.6 7.67

Президентська нечесність: аналіз промов Порошенка за два роки

Мільярдер та політик з 20 річним стажем, президент Петро Порошенко дуже рідко каже відверту брехню. Зі 133 його висловлювань, що назбиралися у VoxCheck за два роки, лише у 8 випадках (6%) він збрехав.

Це не дивно. По-перше, президента готує до виступів потужна прес-служба, а також державний Інститут стратегічних досліджень, що вже давно надає аналітику тим, хто очолює українську державу. По-друге, Порошенко практично ніколи не виступає спонтанно. Спіймати його у кулуарах Верховної Ради або після якоїсь прес-конференції вже неможливо.

Ні, президент не правдоруб

Хоча загальний відсоток правди у його цитатах справді відносно високий, якщо порівнювати, наприклад, з Тимошенко, висловлювання якої ми перевіряли в попередніх матеріалах. Порошенко каже правду у 46% випадків, тоді як Тимошенко – в 11%.
Порошенко охоче перебільшує та намагається показати ситуацію кращою, ніж вона є, або більш складною. 22,5% перевірених цитат – саме такі. Наприклад, він сказав, що 2,2% зростання ВВП – це результат жорстких реформ урядів Яценюка та Гройсмана. Але забув додати, що зростанню також посприяли гарні врожаї та світові ціни на чорні метали. Це точно не заслуга українського уряду.

Найулюбленіша тема Порошенка – економіка України (16,5% всіх цитат). ВВП, інфляція, промисловість, стан золотовалютних резервів. На цьому він дуже гарно знається і майже завжди трактує дані правильно. Друга улюблена тема Президента – війна та стан збройних сил (переважно у контексті підвищення міцності армії та бюджету на ЗСУ). Таких цитат 15%.

Стратегія президента – концентруватися на позитиві. 72% його цитат з перевірених мають позитивний відтінок. Він любить констатувати досягнення, підвищення та зростання. Україна росте в міжнародних рейтингах, економіка вийшла з піке, товарообіг піднявся – цим фактам складно заперечити, вони правдиві. Але про низький приплив інвестицій із-за кордону або повільне відновлювання економіки Президент не згадує. Так само як і про боротьбу з корупцією: цій темі присвячено лише 5% цитат з перевірених у Президента.

Майже у половині випадків він спирається на статистику: 43% цитат мають якісь дані. Але це не найвищий показник і не варто сподіватися, що наявність статистики свідчить про високий відсоток правди. У Тимошенко, наприклад, майже 74% цитат містять якусь статистику. При цьому вона каже правду лише у 9% випадків.

До речі, коли Порошенко говорить про щось негативне (наприклад, про війну), то у половині випадків це буде перебільшення. Тобто він намагається представити проблеми більшими, ніж вони є, і таким чином виправдати себе у невдачах або зняти відповідальність.

Транш МВФ

У співпраці з МВФ була пауза з вересня 2015-го по травень 2016-го. Тобто можна говорити про те, що той транш, який Україна очікувала отримати у липні 2016, все-таки був “пересунутий”. Від оригінального плану фінансування Україна відставала принаймні на три квартали через пригальмовування з реформами. За відсутності відставання переговори йшли б про шостий транш, а не третій.

У вересні 2016 Україна отримала його, але через невиконання всіх умов МВФ знизиврозмір траншу з очікуваних $1,7 млрд до $1 млрд. За півроку, у квітні 2017 ми отрималище один транш на $1 млрд

Будівництво шкіл, розвиток громад

З 1 червня 2016 року до 1 червня 2017 року було побудовано 13 нових шкіл та 8 додаткових корпусів для уже діючих ЗНЗ. Але насправді школи будувалися і до цього.

Конкурс до Верховного Суду

Судді, які взяли участь у конкурсі до Верховного суду, не проходили випробування на детекторі брехні.

Зростання міжнародних інвестицій


Формально Президент правий – за даними Держстату, сума прямих іноземних інвестицій в Україну в 2016 році склала $4,4 млрд – але це без урахування відпливу. За данимиНацбанку чистий приплив інвестицій за 2016 рік склав $3,3 млрд.

Проте найважливіше розуміти, що основна частка ПІІ – це докапіталізація банків з іноземним капіталом. Прямі іноземні інвестиції в інші сектори, крім банків, залишалися вкрай низькими. Нацбанк дає розбивку надходжень прямих інвестицій за секторами економіки: за його даними, минулого року 71% ПІІ (або $2,3 млрд) надійшли до банків. Така ситуація спостерігається з 2015 року.

Недоторканність суддів

Повністю зняти недоторканність з суддів та урівняти їх з іншими громадянами неможливо через особливість професії. Новий закон «Про статус суддів» зняв недоторканість у разі тяжких злочинів та змінив порядок її зняття.

Відкриття нових заводів

Нові заводи справді відкриваються в Україні. Але за даними Держстату загальна кількість підприємств зменшується: з 343,4 тис у 2015-му до 306,6 тис у 2016 (-10,7%). Кількість великих компаній скоротилася на 41 (до 382 штук), середніх – на 334 (до 14869), маленьких – на 36,1 тис (до 291,1 тис). Тобто насправді тренд негативний, і нові заводи – не показник.

Довіра до збройних сил

За даними дослідження центру Разумкова, рівень довіри громадян до ЗСУ справді один з найвищих (55,9%), однак найбільше українці довіряють волонтерським організаціям (66%) та Церкві (63,3%).

Е-декларування для громадських організацій

Йшлося про два законопроекти на цю тему – №6674 та №6675. В них пропонувалося скасування е-декларування для громадських антикорупційних активістів. Водночас ці проекти передбачали додаткову фінансову звітність і жорсткі санкції за її невиконання для всіх громадських організацій.

Зона вільної торгівлі

Дані правдиві, але президент перебільшує роль Асоціації у зростанні експортної частки ЄС.

За даними НБУ, товарообіг України з країнами ЄС за січень-серпень 2017 року порівняно з тим самим періодом 2016 року зріс на 30% – до 21 млрд дол. Це складає 39% від загального товарообігу. Але підвищення частки ЄС у зовнішній торгівлі з Україною – це не лише заслуга зони вільної торгівлі з ЄС, а більш довгостроковий тренд. У структурі торгівлі питома вага країн Азії та Європи зростає з 2013 року за рахунок зменшення частки країн СНД. Це пов’язано з Угодою про асоціацію з ЄС, диверсифікацією джерел постачання енергоносіїв та обмеженнями торгівлі з Росією.

Про місцеві бюджети

Насправді ця частка майже не змінилася. У 2007 році доходи місцевих бюджетів з урахуванням міжбюджетних трансфертів складали 107 млрд грн, а доходи зведеного бюджету – 220 млрд грн. Тобто частка місцевих бюджетів була більше 48%.

Станом на 2015 рік доходи місцевих бюджетів з урахуванням міжбюджетних трансфертів складали 294 млрд грн, а доходи зведеного бюджету – 652 млрд грн. Тоді частка дійсно складала 45,1%.

Станом на 01.10.2017 року доходи місцевих бюджетів (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) складають 358,16 млрд грн, а Зведеного бюджету 741,16 млрд грн – частка складає 48,3%.
Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.