USD 24.2 24.3
  • USD 24.2 24.3
  • EUR 26.75 27
  • PLN 6.3 6.4

Ремонт Світязя: куди зникає вода з найглибшого озера України

Влітку цього року Світязь почав стрімко міліти. Восени берегова лінія відійшла місцями на 90 метрів, а посеред озера утворились острови з піску.

У науковців виникло кілька пояснень такого явища.

ZAXID.NET розповідає, як вода змінює ландшафти і місцевих мешканців.

ЛЮДИ

Щосереди у Світязі базарний день. День, коли можна не тільки скупитися, але й почути усі важливі новини і плітки. І вже кілька місяців головна тема: що буде з туристами?

Тут живе менше двох тисяч людей. Більшість із них заробляють на туристах, здають хати, печуть пончики чи коптять рибу. В цьому селі розташована адміністрація Шацького національного природного парку. Саме навколо нього обертається усе місцеве життя.

«Як є туристи – нам добре. А як нема, то всі шукають, де поїхати на заробітки. До Польщі нам 20 км, до Білорусі 30», – розповідає місцева мешканка пані Оля, яка вже кілька років торгує на місцевому ринку.
Пані Оля продає закрутки грибів, джемів, перетерту обліпиху до чаю, яблука і сушені фрукти. Каже, що туристів в листопаді вже нема і найбільше питання у селі: чи приїде хтось наступного року, якщо вода до озера не повернеться.

«Це добре, що про нас почали говорити на ТСН, але що далі? Ми зав'язані на туристах. От я вже 20 років копчу вугрів на продаж. Є живі, якщо треба. Треба? Ми у ванні тримаємо, просто воду часто міняти і так кілька тижнів там може плавати», – розповідає пані Настя, намагаючись продати живу рибу.

Копчені вугрі – це бренд Шацьких озер. Одна рибина коштує 500 гривень і користується шаленим попитом серед туристів. Ще 20 років тому їх було тут дуже багато, малька закуповували і запускали сюди спеціально.

Проте цього давно не роблять. З двох причин: бо дорого і вони не є місцевим видом. Тепер вугрів у Світязі майже нема і це не секрет. Проте на базарі ніхто не зізнається, що коптить рибу, привезену з Польщі.

Фірмова страва місцевих господинь – світязькі пончики. Їх принципово називають на польський манер «pączek», а не пампушок. Готують здебільшого влітку і носять місцевими пляжами, як в Криму кукурудзу. Спробувати їх теж можна тільки в туристичний сезон, восени вже не готують, а тільки ностальгійно описують як легенду.

Востаннє малька вугря запускали у 1983 році, його спеціально везли з Франції. Найближчим часом цього робити не планують, оскільки це дуже дорого. Для зариблення на Світязь потрібно закупити 131 тисячу штук, це коштуватиме кілька тисяч євро.

«Приживеться, у кращому випадку, 4% мальків. І навіть після цього риба тут не затримається, оскільки у вугрів добре розвинений «інстинкт дому», який у біології називають хомінгом», – розповідає іхтіолог Микола Сінчук.


Найяскравіше інстинкт дому проявляється у видів з дальніми сезонними міграціями, як-от вугор річковий.

ПАРК

«Ще не було жодних ознак зміни озера, але ми вже знали – щось відбувається, – киває головою і починає перераховувати перші сигнали змін Марія Христецька, директорка Шацького національного природного парку. – У червні температура стояла +40. І так кілька днів. Опадів не було. Перед тим була зима і весна практично без опадів».

Кабінет Марії на першому поверсі. Зовні будівля нагадує звичайні сірі держбудівлі, але в середині контраст. Тут свіжий ремонт в пастельних тонах, сучасні меблі і багато світла. У кабінеті директорки довгий стіл, сіра венеціанська штукатурка, шафа з нагородами і кондиціонер в кутку над робочим столом.

«Ми запланували кондиціонери у кожному кабінеті парку, інакше просто ніяк – працювати влітку неможливо», – каже директорка.

Шацький національний природний парк один із найбільших в Україні. І за площею і за кількістю співробітників. Тут працює 145 людей. Окрім того, не в жоден український парк не їде така кількість туристів, як сюди.

Марія почала працювати у 2018 році і стала першою директоркою парку (до того парк очолювали чоловіки). Їй було 27 і керувати довелося здебільшого чоловіками, які були набагато старшими за неї. Каже, що в роботу влилася відразу, бо до того вже працювала у лісовому господарстві.

«Ми виділяємо дві причини: зміни клімату та антропогенний вплив. Якщо на клімат ми не зможемо вплинути, то тут треба лише адаптуватися. Що ж до антропогенного впливу, то тут ми повинні діяти рішуче і спільно працюємо над рішеннями з природоохоронним комітетом Верховної Ради», – каже Марія.

В парку вже готують пропозиції на проведення наукових досліджень, реконструкцію гідроспоруд, які зараз несправні, але повинні регулювати підйоми і спади води в районі. Також планують підсилити моніторинг змін в парку.

«Найближча ціль – зберегти та затримати воду після зими. Ми порахували, що на кожну гідроспоруду нам потрібні гроші на проект і саму реконструкцію. До прикладу, цього року обласна рада виділила близько 120 тисяч гривень на реконструкцію однієї з основних гідроспоруд. Потрібно відновити іще близько п'яти. Тобто це зробити – цілком реально!», – вважає Марія.
Цікаво, що обміління озера вже було, проте не таке вражаюче. Згідно з даними досліджень парку, така ситуація спостерігається раз на 30 років. Раніше люди нічого не робили зі зникненням води, природа все регулювала сама.

Проте відтоді багато чого змінилося. По-перше, на території з'явилися меліоративні канали, які змінили екосистему. По-друге, частину боліт, які утримували воду, висушили у радянські часи. По-третє, температура повітря зросла, кількість дощів зменшилася, а випаровування води зросло. Тепер покластися на саморегуляцію в природі не вийде.

«Чому ми так багато говоримо про гідроспоруди? Ну наприклад, у нас є озеро Кримне, яке межує з Білоруссю, там теж потрібно робити реконструкцію гідроспоруди. Зараз вона у такому вигляді – просто старі дерев'яні дошки. Нема що регулювати. Але навесні через цю гідроспоруду надлишок води переливається від нас в Білорусь, а можна було б якраз утримати її», – пояснює директорка парку.

Все життя у парку пов'язане з рівнями води, які творять місцеві ландшафти – озера, річки, ставки, болота, типи місцевих лісів. Тому увага до рівнів поверхневих і підземних вод тут особлива. Найперше на порушення гідрорежиму відреагували ліси.

«Саме через брак води вони почали масово всихати. Коренева система стає вразлива, активізовуються шкідники і дерева гинуть», – пояснюють у парку.

Привабливість району, звісно, повністю залежить від природи. Власне, саме туристи фінансують розвиток парку, в'їзд сюди коштує 5 гривень з людини та 25 гривень за авто. У 2018 році парк відкрив сучасну адміністрацію з касами та терміналами для збору коштів.
Пост працює тільки влітку, за цей час встигли зібрали близько мільйона гривень. З держбюджету фінансування вистачає лише на зарплату. Додаткового фінансування парк немає.

«Може здаватися, що це багато, але показати витрати, то питання відпадає. Територія парку охоплює район, тому в районі ми забезпечуємо вивіз сміття, реконструкцію екологічних стежок, встановленням біотуалетів. Ми відповідаємо за 22 тисячі гектарів, які, власне, є туристичною зоною району», – пояснює Марія.

До речі, це не єдиний парк в Україні, який становив оплату, схожу систему має Національний природний парк «Синевир», там плата за в'їзд авто 75 гривень, за людину – 25 гривень.

У кабінеті на другому поверсі адміністрації парку сидить Василь Матейчик, заступник директора з наукової роботи. Науковець працює тут 33 роки, відтоді як прийшов сюди у 24 роки. На вигляд він схожий на класичного лісника: густі вуса, стара форма кольору хакі і підозра до усіх незнайомців.

Але щойно він починає розповідати про місцевих бакланів, то його погляд м'якшає.

«Види, які колись почували себе тут незручно, тепер тут спокійно живуть. От наприклад, водоплавні качки крехи великі, які в Європі поширені у Данії та Скандинавії», – розповідає Василь Матейчик і водить пальцем по зображенні качок у «Книзі птахів фауни України».

Великий баклан, жовторотий мартин, орлан білохвостий... Це ті види, які більше люблять жити біля морів, але за останній час чудово прижилися у нас.

«Але що це означає для нас? Нові види витісняють старі. Наприклад, баклан конкурент сірої чаплі – одна спільна кормова база – риба. Так само жовтоногий мартин конкурує з пірником великим», – продовжує науковець.

Баклани гніздяться на верхівках чорних вільх, від чого дерева всихають.

Зараз відбувається емансипація чепури білої, яка більше поширена була у тропічних широтах, а тепер конкурує з нашою сірою чаплею. Полює одна або групами в денний і присмерковий час, з настанням темряви збиваються в групи разом з іншими чаплями і шукають притулку. Часто віднімає їжу у інших, менших за розміром чапель, а також вступає в бійку за їжу з іншими птахами свого виду. Іноді буває агресивна, навіть якщо їжі достатньо.

«Вже вісім років ми фіксуємо у парку богомола, вид, який був поширений тільки на півдні України. Росте амброзія, яка швидко розповсюджується і висушує грунт», – продовжує Василь Матейчик.

«До осушення Полісся, іще у 70-х роках, основною сільськогосподарською культурою були льон і картопля. Помідори у нас іще не достигали. А тепер? Сонячних днів стало значно більше і Полісся вже буде іншим», – каже Василь Матейчик.

НАЙПОПУЛЯРНІШІ ВЕРСІЇ ОБМІЛІННЯ СВІТЯЗЯ

Одна із причин обміління – несправні гідроспоруди, які б мали утримувати воду у посушливі роки і зливати воду під час паводків. Наразі усі ці споруди на території парку не працюють.

Несправні дамби для утримання води

Це основна версія. Аномальне підвищення температур та зменшення кількості опадів призвели до посухи в літній період. Температура у червні була вищою на 4,6 градуси від середньої температури за червні останніх 30 років.

Ймовірно, на зниження води впливає крейдового родовища «Хотиславське» у Білорусі, що розташоване на 25,8 км від озера Світязь. Доказів цьому наразі нема.

Поклади піску та вапна тут вважаються найбільшими не лише в Білорусі, але й в усій Європі. На нижніх шарах поклалів вапно акумулює багато води. Коли її відкачують, вода прибуває із навколишніх грунтів. Як наслідок рівень ґрунтових вод знижується.

Науковці інституту водних проблем і меліорації НАН України наголошують на необхідності постійного наукового моніторингу можливого впливу видобутку покладів на обміління Шацьких озер. Наразі фінансування на такий моніторинг нема.

Все у природі взаємопов'язано, тому й обміління Шацьких озер є комплексною проблемою. Основною причиною, на мій погляд, є прямий та опосередкований антропогенний вплив. Улоговини цих озер закладені у крейдових породах, що добре піддаються карсту. Завдяки цьому вони отримують додаткове живлення від підземних вод, що особливо важливо у період відсутності атмосферних опадів.

Що таке підземні води? Це вода, яка інфільтрувалась у землю з дощів та снігу. Зміна клімату зумовила більше випаровування води, що спричинило зменшення поповнення запасів підземних вод. Натомість осушення водно-болотних угідь та перезволожених земель, в першу чергу для потреб сільського господарства, зумовили довгострокові зміни у водному балансі території, шляхом відведення води через дренажні системи.

Зараз вода, яка раніше утримувалася в болотах, могла б стати в нагоді для пом'якшення теплових стресів людей та екосистем, а також джерелом поповнення запасів підземних та поверхневих вод. Тому один з найбільш ефективних практичних напрямків з адаптації до зміни клімату повинен полягати у збереженні існуючих боліт та відновленню, на скільки це можливо, природного гідрологічного режиму на осушених землях.

І ще один цікавий момент. Зростання частоти та тривалості посушливих періодів підштовхнуло місцевих жителів, особливо тих які працюють та заробляють у секторі туризму, пробурити на своїх подвір'ях свердловини та користуватися водою з надр землі. Їхню кількість та обсяги споживання води підрахувати практично неможливо, тому й оцінити їхній вплив на ситуацію що склалася досить важко. Моя порада для місцевих жителів: бережіть воду, навіть якщо вона здається вам безкоштовним та невичерпним ресурсом.
Реклама
Loading...
Коментарів: 21
7 Показати IP 7 Грудня 2019 20:30
То більше про пончики роздуми, а не про серйозне питання обміління Світязя.
Лохина? до 7 Показати IP 8 Грудня 2019 16:23
Да це плантації лохини. Але наші комісіянти про це як в рот води набрали.
Водяний Показати IP 7 Грудня 2019 20:45
Тільки за злочинну бездіяльність з експлутації гідротехнічних споруд на тих блондинистих кіровників ще вчора треба було відкрити кримінальні впровадження. За роздачу земель під забудову і перекоси у рекреаційних навантаженнях на водне плесо всупереч планувальної документації - то саме. А вони за 120 тисяч гривень побілили вапном портал колектора і сидять чекають з моря погоди ! І хто їх візьме за одне місце, коли той хто мав би брати - там же і побудувався !
Хозяін Показати IP 7 Грудня 2019 21:03
Та к..ва,Марія травила весною байки ,що зі Світязем все добре !!! То чому ж від своіх слів зараз відмовляеться?? І ще ,всі в Шацьку знають що 1 причина ЦЕ ЛОХИНИ!!!!! І не треба нам тут лапшу вішати,експерти найшлися..
Степан (Крымчанин) Показати IP 7 Грудня 2019 21:35
Безграмотность поражает. "Мальков" у угрей на Волыни нет и не может быть. Нерестилище у угрей в Саргасовом море.
Коля до Степан (Крымчанин) Показати IP 7 Грудня 2019 22:22
Безграмотний тут тільки ТИ! В Світязі вугрів завжди було ПОВНО! Тільки зараз їх стало мало. Я сам з Волині, і на Світязі бував 100 раз і сам їх там в озері бачив. Лягай спати грамотний.
Місцево до Коля Показати IP 7 Грудня 2019 23:17
Та невже? Бачили як на нерест «ходять»??? Ха-ха! Так-так, Степан все вірно написав, а ви догадуйтесь самі, як вони туди мігрують і повертаються назад, може науковцям допоможете, хоча...
Степан (Крымчанин) до Коля Показати IP 7 Грудня 2019 23:26
Угрей было много. Знаю, бывал на Свитязе. Речь идет про утверждение по тексту-"...малька закуповували і запускали сюди спеціально." Угорь нерестится на глубине 400-500 метров. Гольфстримом его несколько лет несёт к Европе куда прибывает уже взрослым. Угорь внесён в "Красную книгу", а у вас продаётся по 500 грн.
Анонім Показати IP 7 Грудня 2019 22:46
Чверть століття експлуатували,забудовували попри всі закони,нічого не відновляли...а тепер винні всі навкруги, окрім них
Бандера Показати IP 7 Грудня 2019 23:45
Особисто сам привожу з Польщі морожені вугрі і продаю,правда перед цим копчу,невірте в цю брехню,немає вугрів у Світязі як було колись,і сто відсотків набазарі немає ні одного вугра зі Світязя
Арафат Показати IP 8 Грудня 2019 00:45
Скажу страшне - добре, що Світязь висихає. Природа себе врегулює, а хитропопі істоти, що нещадно експлуатували озеро хай несуть скажені збитки. Більше півтора десятки років питав місцевих або пропонував побудувати водогін та каналізацію. Відповідь: «воно мені тра? Хай власть робить» А зараз хай розпродують свої маєтки за безцінь
Валєра Показати IP 8 Грудня 2019 02:35
В листопаді минулого року уже вода відійшла майже до очерету від берегів. Що вони мелять...?!
турист Показати IP 8 Грудня 2019 08:20
Куди не кинь, обміління озера впирається в людський фактор. Засушливі роки, вкрай недостатня кількість опадів – теж людський фактор, щоправда, не прямий, а опосередкований. Не кажучи вже про занедбані дамби, меліоративні системи, кар’єр з видобутку крейди в сусідній державі. А в цій розповіді про пончики і вугрі автор забув (забула) про так звану господарську діяльність навколо Світязя, про ягідники, індивідуальні господарські свердловини, дачі багатіїв. На будь-якій відстані від озера усе це впливає на рівень води негативно, тому що закон сполучених посудин і рівень вони в них ще не відмінив ніхто. Держава може втратити унікальний природний куточок дикої природи з реліктовими лісами, заповідниками, озерами, санаторіями, дитячими оздоровчими закладами, базами відпочинку. Втратити те, що не має ціни – безцінне. Можна в Нововолинську добудувати шахту, силосну вежу, комбікормовий завод, атомну електростанцію, «перемагати» природу і таким чином залишитись з горобцями. Але неможливо збудувати Світязь і відтворити навколо нього ту первозданну красу, залишки якої ми сьогодні ще бачимо. Є помилки, які можна виправити дорогою ціною, а є фатальні, за які нам не пробачать наші нащадки. І останнє. Шацькому Національному парку потрібний господар, потрібне серйозне фінансування, потрібний серйозний порятунок від "диких" туристів і бізнесменів. Усе це відсутнє. Замість цього наші чиновники часто для "галочки" збираються на довгі перемовини про виїдене яйце. Такі й результати.
Хозяін Показати IP 8 Грудня 2019 09:10
Знищити лохини ,посадити на 25 років місцеву владу разом з Маріею і вода вернеться!!!!!
Волинянин Показати IP 8 Грудня 2019 09:51
Думаю, шо проблеми Світязя, митниці, шахт, бурштину, лісозаготівель - стануть випробуванням на професійність для нової влади Волині,oсобливо в переддень виборів до всіх рад у наступному році. А без гучних і доведених до логічного завершення кримінальних справ - то ше й стане для неї і перевіркою на вошивість ! Якщо вони мудрі, то мусили би бачити, як росте динаміка негативних настроїв жителів не тільки Волині !
Анатоль_ Бідзюра Показати IP 8 Грудня 2019 09:59
Немає господаря на Поліссі. Як і на всій Волині. Привозять яничарів і варягів після кожної президентської каденції. А свої - хіба їм Світязь, ліси, гаї і озера в голові - розкрадають все: землю, бюджетні гроші... Душі людські. Ось і зараз, доставили, зі Сходу, на голову ВОДА чоловіка із Луганської області. Скільки вже їх у нас було. Оце ми знову заживемо! Не киваймо люди, на когось - самі у всьому винні. Мовчимо по рабськи, а вони й користуються. Ніхто окрім нас!
Полішук Показати IP 8 Грудня 2019 10:04
Ремонтувати шлюзи - то тре . Але от то всьо, шо всохло, то із-за того, шо не поставили на березі Світязя пам'ятник бабі з пончиками ! От поставили ж колись кам'яних баб на острові Пасхи чи у степах Херсонщини - і там благодать ! А в нас - нє ! Нема баби - нема діла !
Анонім до Полішук Показати IP 8 Грудня 2019 14:45
а "баба" це чиє поганяло...от це й причина у Львові є а там нема.
Лісовий Показати IP 8 Грудня 2019 12:03
Як удобно! І Совєти винуваті і білоруси.. Ще причепіть Господа Бога, що погоду таку робить за наші гріхи. Але жодного слова за плантації лохини, які нібито належать сім'ї Луценко. Це ж десятки тисяч кущів, гектари повноводних штучних водойм для їх поливу, купа новенької техніки. Це все чудово видно з дороги, чи журналісти вертольотом прилетіли? Чи знає директорка парку скільки води висмоктали із 100 метрових свердловин і скільки ще планують? А кожного вечора з Шацька на Львів їдуть каравани лісовозів?
Нептун Показати IP 8 Грудня 2019 16:17
А нашо їм пам'ятник баби з пончиками ? Дірєктріса парку - то і є та сама баба з двома пончиками ! Ну і ше навіть з двома булками ! Чим вона не пам'ятник ? Пам'ятник би стояв і нічого не робив, а вона ходить і нічого не робить ! З обох толку ніякого !
мандрівник Показати IP 8 Грудня 2019 16:31
треба доломогти природі:засипати меліоративні дренажні канави,завезти бобрів,селищна Рада повина встановити збір за користуванням свердловинами , встановити туристичний збір з тих хто приймає туристів і скерувати отримані гроші на на відновлення Світязя

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.