USD 27.10 27.30
  • USD 27.10 27.30
  • EUR 30.65 30.85
  • PLN 6.60 6.70

Сімейні чвари: юний волинянин удруге втік з прийомної родини

Поліція, притулок та служба у справах дітей: усі ці інстанції довелося пройти юному волинянину з прийомної родини. Причина – конфлікт із нерідним по крові братом.

Як закінчилися сімейні чвари у прийомній родині Паламарчуків – у сюжеті телеканалу «Аверс».

Вісім років тому двох рідних братів Олександра та Богдана усиновила родина Паламарчуків, яка проживає у селі Прилуцьке. Впродовж цього часу вони мешкали під одним дахом з їхніми рідними дітьми, яких у родині четверо.

Після того, як восени 2019 року старший Олександр утік із дому, його разом із братом забрали у дитячий притулок.

У селі подейкували, мовляв, старшого хлопця побив хтось із батьків. Тоді комісія з прав дитини у Ківерцях ухвалила рішення про вилучення Олександра з родини Паламарчуків, а Богдана повернули назад до прийомних батьків.

Минуло два роки і ситуація повторилася – Богдан знову втік із родини.
До журналістів зателефонувала схвильована сусідка Паламарчуків Оксана Ярецька, якій небайдужа доля хлопця. Жінка стверджує, що їй шкода дітей, яких змушують «каторжно працювати».

«Вона ж за рахунок дітей таку хату відбудувала», – наголошує сусідка.

Однак опікуни натомість переконують: усі проблеми в родині через ту ж сусідку – Оксану Ярецьку.

«Вся причина в сусідці, – запевняє опікун Ніна Паламарчук. – Вона слідкує не тільки за нами. Це життя її – щоб зробити людям зло... Сусідка дуже дружить з їхньою родиною, старається всяку грязь зробити... І та сусідка не дає, щоб якусь мати тверду основу під ногами. А це такий вік, що дитина не знає просто, як і шо. Вона робить всім людям зло. Людина пише всякі заяви, щоб нас виселити, що ми б’ємся з людьми... Тож служба нас контролювала, знають, які ми люди. Пише, що ми забираємо в людей одиноких квартири в Луцьку, продаємо ті квартири і міняєм будинок. Та що будинок, ми його тільки добудували... Це завість чи якась хвороба».

Після втечі хлопець звернувся до служби у справах дітей, мовляв, не хоче повертатися додому. На виклик одразу приїхали правоохоронці.

«Він прийшов сам до працівника цієї служби і пояснив, що був якийсь конфлікт із рідними дітьми. І десь чи батько висловився так, що йому це не сподобалось. Ну, дитина. Він захотів проживати окремо», – коментує т.в.о. заступника начальника Ківерцівського відділення поліції Володимир Супрунюк.

Згодом Богдана привезли у притулок, однак вже не в Дерно, як минулого разу, а у місто Рожище.

Директор навчально-виховного закладу каже: Богдан хоче повернутися у прийомну родину. На його думку, ситуація у Паламарчуків не критична і все ще можна виправити.

«Причина – це вже чисто дитячі моменти, які спрацювали. Можливо, не так зважив усе, не так серйозно поступив. Можливо, це якась дитяча легковажність, яка й привела до цієї ситуації», – вважає директор рожищенського притулку Леонід Матвійчук.

Психологи, які працювали з Богданом у дитячому будинку, кажуть: хлопець таки вирішив повернутися в родину до закінчення школи, а згодом вступити в училище та здобути професію.

«Богдан пояснював так: він потрапив у притулок, бо в нього вийшли непорозуміння із хлопчиками, які теж перебувають у прийомній сім’ї. Він посварився з хлопцем, пішов у службу у справах дітей з опалу і каже: «Завезіть мене в притулок, я побуду там!». Приїхав до нас, а одразу через кілька днів каже: «Я хочу додому!» – розповідає вихователька притулку Неля Прокопчук.

У дитячому будинку Богдан перебував три місяці. Аби вирішити подальшу долю хлопця, у Ківерцях скликали комісію. На засіданні зачитали лист хлопця, в якому він пояснив, чому ж утік із прийомної родини.

«Хочу повернутися в сім’ю Паламарчуків, тому що я до них звик. Вони замінили мені рідних батьків. Також я здружився з їхніми дітьми, хоча виникла одного разу неприємна ситуація: він заважав мені вирізблювати дошки... Я не хотів зробити чогось поганого, тільки налякати його», – цитує лист начальниця служби у справах дітей м. Ківерці Наталія Скубій.

Директор школи, в якій навчається Богдан, та його класний керівник лише хорошої думки про хлопця. Кажуть: вчиться добре.

«Коли виникали якісь конфлікти чи будь-яка ситуація, не було жодного разу, щоби батьки не спілкувались і ми не знаходили спільної мови», – зауважує директорка Прилуцької ЗОШ Оксана Сощук.

«Я неодноразово додому ходила... Він хороша дитина, – додає класний керівник Валентина Киришко. – Не кожна сім’я зможе так навчити свою дитину».

Зрештою служба у справах дітей вирішила повернути Богдана у прийомну родину. Отож, Різдво сім’я зустрічала вже разом.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 3
Я Показати IP 11 Січня 2021 19:29
Пропоную заздрісній сусідці взяти двох сиріт із притулку і теж відгрохати собі хату. А може і 4 взяти, тоді взагалі котедж із басейном вийде. У нас у будинку теж така мадама є. Сусіди обоє інваліди, отримують 3 пенсії (одна по втраті годувальника, інвалід дитинства). Хвороби у обох більш ніж серйозні - постійно потерпають від нестерпного болю. А мадам, яка живе поверхом вище, прямо в очі їм заявляє - я ночами не сплю, думаю, як то стільки грошей у одну хату, от вам пощастило. Українська жаба безсмертна.
Колік Показати IP 11 Січня 2021 20:44
Щось, це все ,так однобоко. Усі офіційні особи говорять, що дитина винна, оступилась не подумала і тд. Інших версій нерозглядається?
а до Колік Показати IP 12 Січня 2021 09:53
все тому.що чужі діти ніколи рідними не стануть- а так звані батьки в ОСНОВНОМУ усиновлюють діток із-за грошей.пільг та вигоди

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus