Телескоп «Хаббл» показав гігантську супербульбашку, в якій народжуються нові зірки

Космічний телескоп «Хаббл» зафіксував масштабну область активного зореутворення у Великій Магеллановій Хмарі – найбільшій із малих галактик-супутників Чумацького Шляху.

У центрі туманності N44 астрономи виявили величезну порожнину, відому як супербульбашка, навколо якої продовжують формуватися нові зірки, пишуть у NASA, передає УП. Життя.

Велика Магелланова Хмара розташована приблизно за 160 тисяч світлових років від Землі, що дає астрономам змогу детально досліджувати активні регіони народження зірок. Туманність LHA 120-N44, або просто N44, розташована в сузір'ї Золотої Риби.

Найпомітнішими особливостями N44 є велика центральна порожнина та оболонка зі щільного пилу й газу, що її оточує. Розміри цієї супербульбашки сягають приблизно 210 на 140 світлових років.

Її сформували зорі, що розташовані в центрі. Потужні зоряні вітри та вибухи наднових виштовхнули значну частину газу, з якого свого часу утворилися ці світила.

Витіснений газ стиснувся та сформував щільну оболонку навколо супербульбашки. Саме в цій оболонці нині народжуються нові зірки. Астрономи досліджують N44, щоб краще зрозуміти процес зореутворення та визначити, скільки часу минає від стискання холодних газових хмар до моменту, коли в ядрі новонародженої зорі запускається термоядерний синтез.

Читати ще: Телескоп «Хаббл» показав зоряні скульптури в Малій Магеллановій Хмарі

Дані для нового зображення отримали під час спеціальної програми спостережень телескопа «Хаббл». Астрономи склали каталог майже пів мільйона зірок у цьому регіоні, зокрема виявили близько 30 тисяч зірок, які ще не розпочали перетворювати водень на гелій у своїх ядрах. Такі об'єкти називають зорями передголовної послідовності – фактично це молоді зорі на ранніх етапах свого розвитку.

Виявити таку кількість слабких об'єктів у щільному зоряному скупченні вдалося завдяки високій чутливості та роздільній здатності інструментів «Хаббл».

Газова оболонка навколо супербульбашки світиться під впливом ультрафіолетового випромінювання масивних зір. У складі великого комплексу N44 також можна побачити меншу міжзоряну бульбашку N44F. Її сформували потужні зоряні вітри однієї гарячої та масивної зорі, які разом із випромінюванням «вирізьбили» навколишню газопилову структуру та утворили своєрідні пилові стовпи.

Спостереження «Хаббл» за найменш масивними зорями цього регіону дають ученим можливість краще дослідити формування зірок у середовищах, бідних на хімічні елементи, важчі за гелій. Подібні умови існують не лише у Великій Магеллановій Хмарі, а й могли бути характерними для галактик у ранньому Всесвіті.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---