Терезині діти: як живуть черниці Ордену святої Терези від Дитяти Ісуса

«Усе з Божою поміччю», – сестра Аксана відчиняє важкі двері кафедрального костелу святих апостолів Петра і Павла. Вона робить крок усередину. Розгойданий поділ її ряси миготить на сходовому майданчику. Сестра запрошує у велику й ошатну залу. Тут на нас чекає давня наставниця Аксани – сестра Боніфація. «Слава Ісусу Христу», – вітається зі мною і усміхається, йдеться у матеріалі газети Волинські Новини.

У МОНАСТИР – ЗА ПОКЛИКАННЯМ

«Сестра Боніфація турбується, щоб у Божому домі завжди були свіжі квіти. Вона прикрашає Божу оселю», – черниця знайомить мене із сестрою.

Сестра Аксана – українка, сестра Боніфація – полька. Вони познайомилися у Бердичеві, де Боніфація готувала Аксану до Святого Причастя і чернечого постригу. Уже другий рік сестра Боніфація живе в Луцьку. Тут сестри Ордену святої Терези від Дитяти Ісуса служать, щоб поширювати любов серед людей для Найвищої Любові.

Боніфація від хрещення має ім’я Тереза. Жінка завжди знала, що стане черницею. Вона каже, що любов до Бога зростала разом з нею.

«Мене покликав сюди Бог, і я не могла опиратися. Коли вперше прийняла Причастя, впустила Ісуса в своє серце, то зрозуміла, що Він хоче, щоб я була тільки для Нього, – зізнається вона. – Я люблю Ісуса і, посвячуючи своє життя для Бога, посвячую його також для інших людей».

Сестра Аксана вирішила піти у монастир, щоб служити іншим людям, молитися за священиків, як свята Тереза.

Не пізнавши тата, вона відчувала брак батьківської любові. «Я зрозуміла, що цю любов мені може дати тільки Ісус, – зізнається вона. – Коли читала книгу святої Терези «Повість про одну душу», то збагнула, наскільки та була закохана у Бога. Вона показала правдиву любов до Нього. Тоді я зрозуміла, що Бог і є для мене батьком. Те, чого я не отримала тут, на землі, від свого батька, я можу отримати від Бога. Мені хотілося цю любов віддавати іншим, сіяти, нести, казати усім людям на світі, що ця любов існує, що у цій правдивій любові ми можемо бути щасливими».

І ЧЕРНИЦЯМ ХОЧЕТЬСЯ МАТИ ДІТЕЙ

Сестри кажуть, що їм не було важко відмовитися від мирського життя.

«Найбільш захопливим у житті черниці є те, що ти прямуєш туди, куди тебе веде Божа милість, – каже сестра Боніфація. – Твоя любов до інших є виявом покликання».

«Коли усвідомлюєш любов до Бога, то розумієш, що це життя не дасть тобі цієї любові. Любов на землі дуже маленька, – каже сестра Аксана. – А любов до Бога така велика, що нею хочеш ділитися з іншими. Земною любов’ю можна поділитися з чоловіком та дітьми. Цією – з усіма дітьми світу. Звісно, коли дорослішаєш, розумієш, що хочеш мати свою дитину. Але тоді Бог підказує тобі, що є духовне материнство, що у світі є дуже багато дітей, яким потрібна матір. Це материнство ми знаходимо в дітях або дорослих, про яких піклуємося».

«До мене приходить багато дітей, які пам’ятають про мене і в дорослому віці, – каже Боніфація. – Є жінка, яку я готувала до хрещення. Зараз їй за тридцять. А тоді було 15. Вона живе у Польщі, щороку пише мені чи телефонує: «Сестро, нині той день, коли я стала дитиною Божою». Це дуже приємно, коли тобі кажуть, що ти відкрив комусь дорогу до Бога».

МОНАСТИР – ЦЕ СТИЛЬ ЖИТТЯ

Сестри радо показують, де живуть і моляться. ХХІ століття наклало відбиток і на черниць – тут користуються такими ж благами цивілізації, як і всюди: помитися можна у душовій кабіні, зв’язок зі світом тримати завдяки телефону або комп’ютеру.

Спозаранку черниці уже моляться, ввечері – вони ще у молитві, а протягом дня кожна виконує свої обов‘язки. Для них монастир – звичайне життя, у якому не бракує моментів радості та смутку. Тут є можливість, занурюючись в тишу, краще пізнати себе.

Черниці завжди радо зустрічають тих, хто потребує допомоги й духовної підтримки. Вони кажуть, що у монастир люди приходять, щоб зрозуміти, хто вони в цьому світі й для чого живуть. Свого часу і їхні спраглі душі шукали Бога. Є міф, що до монастиря приводять безвихідь, втеча від проблем, відчай. Але такі особи в ньому довго не затримуються, бо мають інше покликання. Насправді має бути міцна віра і бажання служити Богу, пояснює сестра. До монастиря можуть прийти і молоді, і старші. Господь кличе тих, хто насправді пізнав, полюбив Бога й прагне виконати Його волю. У старшому віці піти в монастир важче, тому що треба перебороти себе та свої звички.

«Не треба боятися вибору, але головне, щоби він був свідомим і щоб ми його доб¬ре зреалізували, – каже сестра Аксана. – І це точно буде подобатися Богові.

Кожне покликання добре, і в кожному покликанні ми можемо любити Бога – це і є щастя».

Часом монахиням доводиться ламати стереотипи. «Люди думають, що черниця тільки молиться і не усміхається, – каже сестра Боніфація. – Навпаки. Чого я так усміхаюсь, чого я така щаслива? Бог мене покликав, а я відповіла, то чому маю бути нещасна? Чи я роблю щось, чого не хочу, чи те, чого не люблю? Ні. Монастир – це стиль життя, це вибір добра, вибір того, що подобається Богу. Ніхто не примушує нас до такого життя. Ми живемо вільно, щасливо, радісно».

Сестри опікуються бідними, готують людей до таїнств. Навчають дітей, як приготуватися до дорослого життя, до життя в подружжі. Дошкільнятам у вигляді гри сестри показують, що таке любов Бога. Їхня праця різноманітна.

«Стараємося показати «малу дорогу», якою йшла до Бога свята Тереза. Намагаємося зігріти людей молитвою та любов’ю, – каже сестра Аксана. – Для цього треба лише поставити Бога на перше місце у своєму житті, й воно матиме сенс і в труднощах та стражданнях, і в радісних моментах».

Сестри бачать любов у всьому: і в усмішках дітей, і в стурбованих поглядах дорослих. Їм потрібно усього кілька хвилин, аби поговорити з Богом, і ще кілька – аби його почути. Бо істинна віра – то не лише молитва на колінах, а довіра, впевненість у тому, що Бог поряд, чує, розуміє і допомагає.

Довідково:

У Луцьку спільнота терезіянок маленька – лише дві черниці. Згромадження заснував єпископ Адольф Шельонжек у 1936 році. Покровителькою є свята Тереза від Дитяти Ісуса. Свята також є покровителькою усієї Луцької дієцезії. Мета сестер – прагнення до досконалої любові до Бога через вірне наслідування Ісуса Христа і самопожертву заради спасіння ближніх.

Лілія БОНДАР

Луцьк

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---