У дитинстві не любив, а тепер живе полем: ветеран розвиває ягідний бізнес на Волині

Ветеран АТО із села Човниця Луцького району Віктор Когуц після поранення на фронті у 2014 році разом із родиною започаткував ягідний бізнес: вирощує полуницю, лохину та малину.

Лохину посадив 10 років тому на пробу. Починали з 60-80 кущів біля хати, розповів Суспільному Віктор Когуц.

Наступного року закупили посадковий матеріал на поле, а навесні 2019-го засадили його повністю.

«На той час це була нова ягода. Мені дуже сподобався смак, і якось так в лохину пішли. Через рік-два, як засадили поле лохиною, почали полуницю, а потім узялися й за овочі – перці», – пригадує Віктор Когуц.Як розповідає мати фермера, спершу намагалася відмовити сина від ягідного бізнесу.

«Він змалку не любив поля. А зараз каже: «Я тут живу цим». Мусили підтримати, раз його так тягне сюди, він любить це. Тяжко робить і ночами. Хоче – хай займається, скільки зможемо, стільки й поможемо», – каже Ірина Когуц.На полі Віктор працює з дружиною, допомагають донька та рідня.

«Тут працюють всі, хто в гості приїде. Є вже такий жарт, що до нас родичі бояться приїжджати, коли я запрошую на шашлики, кажуть: «Не ведіться, це – пастка», – додає він.

Місцева жителька Мирослава Повшук працює на полі третій сезон. За пів дня, каже, можна заробити 500 гривень.«Ми тут трошки й родичі, помагаємо. Сьогодні перший день, тому беремо найбільшу, таку стиглу ягоду, наприклад, з одного грона я можу взяти тільки дві», – розповідає Мирослава Повшук.

Читати ще: На полі вся родина: як волинський атовець вирощує полуницю

Під час купівлі саджанця треба попіклуватися про правильний субстрат, радить Віктор Когуц. До складу ґрунтосуміші має входити кислий торф, а до нього можна додавати кору та трохи тирси хвойних дерев.

Після висаджування субстрат потрібно регулярно поливати, підживлювати, а взимку – правильно обрізати кущ, адже це впливає на розмір ягоди, додає фермер.

З його слів, пестицидів не використовує проти шкідників, лише біологічні препарати на основі грибів. Щоб ягоди були великі та мали гарну форму, потрібне запилення. Тому Когуци щороку купують до вуликів голландських джмелів, які два місяці запилюють рослини. Також на їхній території є бджоли.Лохину не варто зривати, щойно помітив, як вона набула синього кольору. Це ще не означає, що ягода стигла, зауважує Віктор Когуц.

«Коли починає синіти, треба, щоб вона хоча б до тижня повисіла, набрала цукрів, солоду. Бо якщо ти багато їси лохини й у тебе починається оскома, це свідчить про те, що вона не достигла», – каже він.

Ягоди збирають вручну. Щодня можна назбирати 20-30 кілограмів. Ця робота триває три-чотири години. Ягоду збувають через магазини, фермерський ярмарок, мають доставку по Луцьку та Ківерцях. У пік сезону ціна за кілограм стабілізується до 200 гривень, додає Віктор Когуц.

«Чи вигідна ця справа? Не так, як раніше. Ціна на ринку висока, але тут дуже великі вкладення за обслуговування. Якщо ціна незмінна була стільки років, то витрати на поле йдуть, логістика і добрива дорожчають», – пояснює фермер.Сім'я вирощує три сорти: ранній «Дюк», середній «Блюкроп» і пізній «Еліот». Зараз збирають урожай раннього сорту. Зазвичай сезон, якщо не враховувати пізню ягоду, триває близько двох місяців.

«У наш час все ризиковано робити, а фермерство – особливо. Перший ризик – це погода, яка може знищити весь твій врожай», – каже Віктор Когуц.

Торік, зазначає фермер, морози забрали всю працю. Зі середнім сортом ситуація наразі, може, й гірша, ніж торік, а раннім врожаєм фермер задоволений.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---