USD 38.70 39.05
  • USD 38.70 39.05
  • EUR 38.70 39.05
  • PLN 9.80 9.97

У Луцьку хочуть створити 3D-модель Луцького братства

20 Вересня 2018 21:52
Показати за допомогою сучасних технологій, який вигляд мав «український анклав у католицькому місті», хочуть науковці ЛНТУ спільно з фахівцями Музею історії Луцького братства.

Публічне обговорення результатів співпраці Музею історії Луцького братства (відділу Волинського краєзнавчого музею) та кафедри інженерної та комп’ютерної графіки ЛНТУ в сфері реконструкції втрачених історичних об’єктів, виконаних засобами комп’ютерних та мультимедійних технологій відбулося 20 вересня у Луцьку.

Директор музею Олена Бірюліна розповіла, що наразі працюють над ідеєю створення 3D-моделі існуючого колись у Луцьку Луцького братського монастиря. Вона відзначила, що практично всі пам’ятки у місті, окрім Луцького замку, належать до католицької архітектури. Водночас майже немає збереженої архітектури автохтонного українського населення. Це пов’язано з тим, що православні храми переважно будували з дерева, а пожежі знищували дерев’яну забудову Луцька 15-16 століть практично кожні 10-15 років. Братський монастир розташовувався на околиці острівного Луцька, на виїзді з міста через Глушецький місток (нині частково відновлений Братський міст). Усі його споруди разом з інфраструктурою хочуть відтворити з використанням сучасних цифрових технологій, щоб їх можна було оглянути на екранах та в об’ємному вигляді. Нині у Луцьку є дві пам’ятки, що належать до будівництва автохтонного українського православного населення. Зокрема, це Братський монастир, що належить для маловідомого типу забудови, характерного для західного світу (подібним до нього є монастир у Свидниці, що у Польщі). Луцьке братство було українським анклавом у католицько-вірменсько-караїмсько-єврейському місті. Директор музею нагадала, що збереженому нині двоповерховому будинку Братського монастиря, де нині діє музей, свого часу працював член Луцького братства Іван Виговський, згодом гетьман України.
Завідувач відділення інформатики та комп'ютерної техніки у Волинському коледжі НУХТ Володимир Величко рік тому був автором ідеї щодо створення моделі будівель Луцького братства. Олена Бірюліна розповіла, що є достатньо документальних джерел, детальних описів цих будівель, монастирських візитацій,що дозволяють їх реконструювати. Володимир Величко зазначив, що поштовхом стало поширення інформації про те, що на території Луцька немає чогось такого, що можна було б відобразити як історичне українське. Під час пошуку в інтернеті, перегляді статей знайшли подібні проекти, зокрема, щодо заповідника Тустань. Використовуючи спеціальні програми, розробили мультимедійну модель цього заповідника – фортеці, побудованої на скелях. Будівництво фортеці можна прослідкувати за роками – це представили у вигляді ролика. Щось подібне захотіли впровадити на Волині. Для відображення вибрали цікаву локацію, основним об’єктом якої стала Хрестовоздвиженська церква, яка у 17-му столітті була однією з найбільших у Луцьку та мала три куполи. Отже, ідея розпочалася з церкви, а згодом Олена Бірюліна запропонувала відродити у віртуальній моделі не лише церкву, а й весь внутрішній двір братства з усіма спорудами. Завдяки існуючим описам запланували відродити у віртуальному середовищі комплекс споруд Луцького братства. Ще торік студенти ЛНТУ робили перші розробки – тривимірну модель церкви, наразі не надто деталізовану.
Кандидат технічних наук, доцент ЛНТУ Ігор Бурчак продемонстрував можливості показу голограм за допомогою ноутбуку та скляної пірамідки. З його слів, існуючу модель церкви за допомогою спеціального програмного забезпечення можна розкласти на чотири зображення та демонструвати як голограму.
Ідеєю реалізації описаного проекту зацікавилися присутні студенти ЛНТУ, які опановують фах архітектора.


Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus