Україна зазнає найбільше у світі кібератак
Україна залишається на першому місці у світі за кількістю кібератак проти неї.
Про це повідомив заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
За його словами, відлік повномасштабного вторгнення Росії в український кіберпростір здійснюється з 14 січня 2022 року. До цієї дати тривалий час Україна була на другому місці у світі після США за кількістю кібератак. А з 14 січня країна вийшла на перше місце і там залишається.
«Зараз, трохи більше ніж за чотири місяці з початку року, було зафіксовано 700 інцидентів. Це приблизно стільки ж, як і минулого року. Це свідчить про те, що інтенсивність кібератак зберігається. За перший квартал загалом 549 інцидентів, а за квітень – 151. Якщо така інтенсивність збережеться, за рік отримаємо стільки ж, як і торік – близько 2,2 тис. інцидентів», – сказав він.
За словами заступника голови Держспецзв’язку, за весь 2022 рік урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події CERT-UA зафіксувала близько 7 тисяч інцидентів (з урахуванням тих, інформація про які надходила за даними розвідки). У ручному режимі фахівці CERT-UA опрацювали 2194 інциденти у 2022 році.
Фахівці Держспецзв’язку виокремлюють кілька фаз сучасної кібервійни:
перша – до повномасштабного вторгнення 14 січня 2022 року;
друга – у перший місяць війни;
третя – період більш складних атак (наприкінці березня-початку квітня 2022 року), упродовж якого відбулися щонайменше три суттєві кібератаки: на Укртелеком, МЗС і на одну з компаній енергетичного сектору, якої вдалося запобігти.
Після цього кількість серйозних атак дещо зменшилася. Восени розпочався четвертий період кібервійни, який характеризувався зміщенням фокусу зловмисників у напрямку атак на енергетичний сектор. Паралельно з масованими ракетними ударами вони намагалися вивести з ладу енергооб’єкти через кіберпростір.
Період, що розпочався в січні 2023 року, триває й досі. Він характеризується спробами зловмисників проникнути в мережі компаній, які надають послуги. Це так звані атаки на ланцюжки постачання (supply chain attack), тобто спроби проникнути в цільову мережу організації через злам одного з постачальників послуг. У фокусі уваги зловмисників – телеком-провайдери, компанії, що забезпечують зв’язок і розробляють програмне забезпечення, логістичні компанії. Головна мета цих атак – кібершпигунство, отримання доступу до чутливих даних, які, на думку росіян, можуть дати їм перевагу на полі бою.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомив заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
За його словами, відлік повномасштабного вторгнення Росії в український кіберпростір здійснюється з 14 січня 2022 року. До цієї дати тривалий час Україна була на другому місці у світі після США за кількістю кібератак. А з 14 січня країна вийшла на перше місце і там залишається.
«Зараз, трохи більше ніж за чотири місяці з початку року, було зафіксовано 700 інцидентів. Це приблизно стільки ж, як і минулого року. Це свідчить про те, що інтенсивність кібератак зберігається. За перший квартал загалом 549 інцидентів, а за квітень – 151. Якщо така інтенсивність збережеться, за рік отримаємо стільки ж, як і торік – близько 2,2 тис. інцидентів», – сказав він.
За словами заступника голови Держспецзв’язку, за весь 2022 рік урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події CERT-UA зафіксувала близько 7 тисяч інцидентів (з урахуванням тих, інформація про які надходила за даними розвідки). У ручному режимі фахівці CERT-UA опрацювали 2194 інциденти у 2022 році.
Фахівці Держспецзв’язку виокремлюють кілька фаз сучасної кібервійни:
перша – до повномасштабного вторгнення 14 січня 2022 року;
друга – у перший місяць війни;
третя – період більш складних атак (наприкінці березня-початку квітня 2022 року), упродовж якого відбулися щонайменше три суттєві кібератаки: на Укртелеком, МЗС і на одну з компаній енергетичного сектору, якої вдалося запобігти.
Після цього кількість серйозних атак дещо зменшилася. Восени розпочався четвертий період кібервійни, який характеризувався зміщенням фокусу зловмисників у напрямку атак на енергетичний сектор. Паралельно з масованими ракетними ударами вони намагалися вивести з ладу енергооб’єкти через кіберпростір.
Період, що розпочався в січні 2023 року, триває й досі. Він характеризується спробами зловмисників проникнути в мережі компаній, які надають послуги. Це так звані атаки на ланцюжки постачання (supply chain attack), тобто спроби проникнути в цільову мережу організації через злам одного з постачальників послуг. У фокусі уваги зловмисників – телеком-провайдери, компанії, що забезпечують зв’язок і розробляють програмне забезпечення, логістичні компанії. Головна мета цих атак – кібершпигунство, отримання доступу до чутливих даних, які, на думку росіян, можуть дати їм перевагу на полі бою.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Підтвердили загибель військового з Волині Анатолія Івашина
Сьогодні 16:28
Сьогодні 16:28
Росія атакувала територію поблизу ЗАЕС, є жертва
Сьогодні 15:38
Сьогодні 15:38
Ремонт відтерміновують: у Луцьку не припиняли гаряче водопостачання споживачам районів ЛПЗ та Львівської
Сьогодні 15:22
Сьогодні 15:22
У порту Одещини після ворожої атаки розлилася олія
Сьогодні 15:05
Сьогодні 15:05
На Закарпатті горить найбільший в регіоні сміттєвий полігон
Сьогодні 14:49
Сьогодні 14:49
У Польщі запобігли вкиду мільйонів фальшивих євро, частина з яких мала потрапити в Україну
Сьогодні 13:59
Сьогодні 13:59
У Бангладеш через удари блискавок за добу загинули 14 людей
Сьогодні 13:42
Сьогодні 13:42

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.