Про населення Луцька першої половини ХVII століття
Переписи населення сьогодні стали звичними. Значно складніший вигляд має ситуація із підрахунком чисельності людності в середні віки та ранній Новий час. У цій справі на поміч приходять хоч і фрагментарні, але цінні дані про збори різноманіття податків до великокнязівських і королівських скарбниць.
Опис Луцька середини ХV століття залишив польський хроніст-сучасник князя Свидригайла Ян Длуґош. Характеризуючи «найвизначніші міста й містечка Польщі», літописець зазначав: «…Луцьк, славний з незвичайної врожайності ґрунтів, омитий прекрасною, званою Стир, рікою».
На виключну родючість ґрунтів, а відтак – і економічні потуги Волині загалом і Лучеська, зокрема, щоправда, дещо пізніше – в середині ХVІ століття, вказував Олександр Ґваніньї.Найдавніше зображення забудови Луцька з ікони Яна Прехтля «Святий Каєтан», 1768 рік. Фрагмент
Італієць-мандрівник описав і звичаєвий устрій означених теренів: «Волинська земля лежить серед інших руських князівств, а її людність не поступається своєю мужністю. Це велика країна, родюча і багата на різне збіжжя та різноманітні овочі. Волинь багата на ліси з дичиною та рибними озерами. Вона здавна належала до ВКЛ, а тепер входить до складу Корони, і тут діє звичайне коронне право… Вони мають руську мову, письмо, звичаї, руську віру. Є між ними й громадяни римської релігії. [Луцьк] – деревʼяне провінційне місто, славне тим, що є столицею римської релігії і резиденцією грецького владики. Воно має два замки, що стоять на високих пагорбах».
Простежити приблизну кількість будинків у місті та чисельність мешканців Луцька досліджуваного періоду дозволяють дані двох податків, які торкались усієї людності, за винятком упривілейованого населення, – побору і подимного.Панорама Луцька, ХІХ століття
Так, відповідно до поборового реєстру Волинського воєводства за 1570 рік, згаданий податок в Луцьку сплатили будинки у такій кількості та послідовності: 18 ринкових, 118 вуличних, 28 затильних, 28 передміських, 2 вуличних і 8 затильних пріорських, 4 убогих. Поборця (збирач податку) Олександр Жоравницький оподаткував також 11 луцьких ремісників, 8 перекупок, 5 люзних, 9 коморників, а також 5 міських городів – загалом 206 домівок, 33 луцьких міщан та 5 земельних ділянок.
Читати ще: Риторика конфлікту 400 років тому в Луцьку
Побор 1577 року малоінформативний: «З міста Луцька відповідно до привілею шосу (податок з нерухомості в місті) in duplo (подвійного) сплачено 40 флоринів, ремісників посполитих 200 і півтора по 8 ґрошів, перекупок і перекупнів 43 по ґр. 12, люзних 16 по ґр. 12, убогих люзних 24».Олександр Дишко. Площа Ринок у Луцьку XVI – XVIII століття, 2017
Більш детальним був наступний побор 1583 року. Суму податку із шосу (40 флоринів) віддали спільною складкою міщани-власники ринкових, затильних та вуличних будинків. Тоді ж податок сплатили 2 кравці, «що єдвабні речі роблять» (єдваб – різновид тканини), 5 кравців, 20 кушнірів, 2 постригачі, 9 римарів, 7 ковалів, 4 слюсарі, 2 шабельники, 3 золотарі, 3 котлярі, 4 лучники, 3 стельмахи, 3 сідельники, 4 шевці-сапʼянники (сапʼян – різновид тонкої шкіри), 2 юхтинники (юхт – тонка шкіра), 23 шевці, 1 аптекар, 3 балвери (лікарі), 3 ткачі, 2 пекарі, 1 солодовник, 1 маляр, 47 перекупнів та перекупок, 21 пекар, 9 різників, 13 теслів, 14 пивоварів, 5 скрипків (майстрів, які спеціалізувались на виготовленні скрипок), 5 люзних людей, 30 огородників, 6 комірників, 6 священників – загалом 263 мешканці Луцька.
Читати ще: Сюжет із міського повсякдення Луцька чотириста років тому
Поборовий реєстр 1589 року зафіксував лише оподатковувані категорії населення міста – ремісників, коморників, торговців, перекупнів, жидівських слуг, міщан-підданих пріора, а також грошовий еквівалент шосу, що лишався незмінним (40 флоринів), та чопового (податку за варіння алкогольних напоїв) у сумі 500 флоринів.Казимир Войняковський. Вулиця Ринкова у Луцьку, 1798 рік
Більш придатними для обрахунків приблизної кількості населення міст в першій половині ХVІІ століття видаються реєстри про подимне. Відповідно до першого з них, ухваленого вальним Варшавським сеймом 20 лютого 1629 року, в тогочасному Луцьку нараховувалось 402 будинки міського (маґістратського) присуду.Луцькі міщани біля каплиці Скорботного Христа, 1497 рік
Їх детальний перелік, покликаючись на автентичний текст запису («екстракти з виказів про подимне»), подав Олексій Баранович: «Каміниць – 8. Хат ринкових, шинкових і пожиточних – 13. Хат ринкових шинкових менше пожиточних – 5. Хат уличних шинковних, які йдуть з Ринку до Великого мосту – 24. На тій самій вулиці хати і хатки нешинковні й менше пожиточні – 24.
Вулиця Мала до євреїв, в котрій хаток шинкових менше пожиточних – 3. В тій самій вулиці хатки нешинковні – 6. Вулиця з Ринку до вірменської церкви – 8. Хатки тильні з затильними – 20. Хатки парканні – 13. Єврейська вулиця равинська, хатки шинкові мало пожиточні – 14; хати єврейські равинські – 39. Караїмська вулиця – 31. За Глушцем доми вуличні від мосту до брами, тих шинковних і пожиточних 3, хати шинкові менше пожиточні – 8; на тій самій вулиці хати не шинкові – 28. Хати завуличні – 11. Вулиця Рибальська над річками Стирем та Глушцем, на котрій мешкає рибаків – 14. Вулиця від Малого містка, дім шинковий – 1. Хатки нешинковні – 71. Хати за валом шинковні – 6. Хати нешинковні – 39. Халупок жебрацьких – 20, з котрих нічого не взяли. Bursa pauperorum (школа для бідняків) – 1; шпиталів польських – 2, руський – 1, єврейських – 2, вірменський – 1. З них за рибалок міщани не дають, рибалки вважаються під присудом замковим. Дали міщани з камʼяниць, хат ринкових і шинковних пожиточних – 51, по злотих 2; від малих хаток менше пожиточних і всіх останніх по півзлотого; рибалки, які до замку належать, заплатили окремо».Олександр Дишко. Старе місто і площа Ринок ХVI століття
Отже, у 1629 році в Луцьку було оподатковано 402 дими (житлові приміщення), що належали до маґістратського присуду. Ще 92 дими, зафіксовані в реєстрі, були в підпорядкуванні луцьких духовних юридик.
Читати ще: Штрих до історії міського повсякдення Луцька ХVII століття
Приблизні підрахунки кількості населення Луцька досліджуваного періоду видаються можливими з огляду на визначення коефіцієнта міського диму. Так львівський урбаніст Мирон Капраль на підставі раєцьких актів 1460-1550 років визначив пересічний коефіцієнт львівської родини, що проживала в центрі міста, як 4,2 особи. Беручи до уваги неповнолітніх дітей, службу, підмайстрів та учнів, дослідник отримав гіпотетичний показник родини – 8 осіб. Для середміських родин він встановив коефіцієнт 8 людей на родину, для передмість – 6.
Київська дослідниця Ірина Ворончук на волинському документальному матеріалі визначила коефіцієнт біологічної міщанської родини – щонайменше 6,3 особи. Однак, за вказівкою історикині, на міський дим припадала не одна сімʼя, а в середньому – 1,2 родини або 7,5 осіб. До цього числа варто додати слуг, челядь, підмайстрів, учнів, коморників та підсусідків, які брали безпосередню участь в організації та функціонуванні внутрішнього життя міського домогосподарства. Тому до середньостатистичного показника волинського диму слід додавати ще 1–1,5 особи.Луцьке передмістя «Хрещаті Яри» у середині ХІХ століття (нині – в районі вулиці Кривий Вал)
Таким чином, коефіцієнт міської домогосподарської структури Волині становив 8,5-9 осіб. Взявши за основу середній поміж львівським та волинським коефіцієнтами – 8,5 – можна визначити приблизну чисельність населення Луцька станом на першу половину ХVІІ століття (1629 р.): під маґістратським присудом, ймовірно, мешкало 3417 лучан, у чотирнадцяти рибальських будинках могло проживати 119 осіб замкових підданих, а 92 дими духовних юридик вочевидь налічували 782 жителі – загалом 4318 мешканці. Цей показник, одначе, не включає мешканців шляхетських юридик, оскільки луцькі шляхтичі та їхні маєтності оподаткуванню не підлягали.
Є вказівки і на дещо більше число населення Луцька цього періоду. Київська дослідниця Наталія Білоус, наприклад, стверджує, що загальна кількість мешканців Луцька до Хмельниччини не перевищувала позначки 10 тисяч.
Оксана ШТАНЬКО
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Опис Луцька середини ХV століття залишив польський хроніст-сучасник князя Свидригайла Ян Длуґош. Характеризуючи «найвизначніші міста й містечка Польщі», літописець зазначав: «…Луцьк, славний з незвичайної врожайності ґрунтів, омитий прекрасною, званою Стир, рікою».
На виключну родючість ґрунтів, а відтак – і економічні потуги Волині загалом і Лучеська, зокрема, щоправда, дещо пізніше – в середині ХVІ століття, вказував Олександр Ґваніньї.Найдавніше зображення забудови Луцька з ікони Яна Прехтля «Святий Каєтан», 1768 рік. Фрагмент
Італієць-мандрівник описав і звичаєвий устрій означених теренів: «Волинська земля лежить серед інших руських князівств, а її людність не поступається своєю мужністю. Це велика країна, родюча і багата на різне збіжжя та різноманітні овочі. Волинь багата на ліси з дичиною та рибними озерами. Вона здавна належала до ВКЛ, а тепер входить до складу Корони, і тут діє звичайне коронне право… Вони мають руську мову, письмо, звичаї, руську віру. Є між ними й громадяни римської релігії. [Луцьк] – деревʼяне провінційне місто, славне тим, що є столицею римської релігії і резиденцією грецького владики. Воно має два замки, що стоять на високих пагорбах».
Простежити приблизну кількість будинків у місті та чисельність мешканців Луцька досліджуваного періоду дозволяють дані двох податків, які торкались усієї людності, за винятком упривілейованого населення, – побору і подимного.Панорама Луцька, ХІХ століття
Так, відповідно до поборового реєстру Волинського воєводства за 1570 рік, згаданий податок в Луцьку сплатили будинки у такій кількості та послідовності: 18 ринкових, 118 вуличних, 28 затильних, 28 передміських, 2 вуличних і 8 затильних пріорських, 4 убогих. Поборця (збирач податку) Олександр Жоравницький оподаткував також 11 луцьких ремісників, 8 перекупок, 5 люзних, 9 коморників, а також 5 міських городів – загалом 206 домівок, 33 луцьких міщан та 5 земельних ділянок.
Читати ще: Риторика конфлікту 400 років тому в Луцьку
Побор 1577 року малоінформативний: «З міста Луцька відповідно до привілею шосу (податок з нерухомості в місті) in duplo (подвійного) сплачено 40 флоринів, ремісників посполитих 200 і півтора по 8 ґрошів, перекупок і перекупнів 43 по ґр. 12, люзних 16 по ґр. 12, убогих люзних 24».Олександр Дишко. Площа Ринок у Луцьку XVI – XVIII століття, 2017
Більш детальним був наступний побор 1583 року. Суму податку із шосу (40 флоринів) віддали спільною складкою міщани-власники ринкових, затильних та вуличних будинків. Тоді ж податок сплатили 2 кравці, «що єдвабні речі роблять» (єдваб – різновид тканини), 5 кравців, 20 кушнірів, 2 постригачі, 9 римарів, 7 ковалів, 4 слюсарі, 2 шабельники, 3 золотарі, 3 котлярі, 4 лучники, 3 стельмахи, 3 сідельники, 4 шевці-сапʼянники (сапʼян – різновид тонкої шкіри), 2 юхтинники (юхт – тонка шкіра), 23 шевці, 1 аптекар, 3 балвери (лікарі), 3 ткачі, 2 пекарі, 1 солодовник, 1 маляр, 47 перекупнів та перекупок, 21 пекар, 9 різників, 13 теслів, 14 пивоварів, 5 скрипків (майстрів, які спеціалізувались на виготовленні скрипок), 5 люзних людей, 30 огородників, 6 комірників, 6 священників – загалом 263 мешканці Луцька.
Читати ще: Сюжет із міського повсякдення Луцька чотириста років тому
Поборовий реєстр 1589 року зафіксував лише оподатковувані категорії населення міста – ремісників, коморників, торговців, перекупнів, жидівських слуг, міщан-підданих пріора, а також грошовий еквівалент шосу, що лишався незмінним (40 флоринів), та чопового (податку за варіння алкогольних напоїв) у сумі 500 флоринів.Казимир Войняковський. Вулиця Ринкова у Луцьку, 1798 рік
Більш придатними для обрахунків приблизної кількості населення міст в першій половині ХVІІ століття видаються реєстри про подимне. Відповідно до першого з них, ухваленого вальним Варшавським сеймом 20 лютого 1629 року, в тогочасному Луцьку нараховувалось 402 будинки міського (маґістратського) присуду.Луцькі міщани біля каплиці Скорботного Христа, 1497 рік
Їх детальний перелік, покликаючись на автентичний текст запису («екстракти з виказів про подимне»), подав Олексій Баранович: «Каміниць – 8. Хат ринкових, шинкових і пожиточних – 13. Хат ринкових шинкових менше пожиточних – 5. Хат уличних шинковних, які йдуть з Ринку до Великого мосту – 24. На тій самій вулиці хати і хатки нешинковні й менше пожиточні – 24.
Вулиця Мала до євреїв, в котрій хаток шинкових менше пожиточних – 3. В тій самій вулиці хатки нешинковні – 6. Вулиця з Ринку до вірменської церкви – 8. Хатки тильні з затильними – 20. Хатки парканні – 13. Єврейська вулиця равинська, хатки шинкові мало пожиточні – 14; хати єврейські равинські – 39. Караїмська вулиця – 31. За Глушцем доми вуличні від мосту до брами, тих шинковних і пожиточних 3, хати шинкові менше пожиточні – 8; на тій самій вулиці хати не шинкові – 28. Хати завуличні – 11. Вулиця Рибальська над річками Стирем та Глушцем, на котрій мешкає рибаків – 14. Вулиця від Малого містка, дім шинковий – 1. Хатки нешинковні – 71. Хати за валом шинковні – 6. Хати нешинковні – 39. Халупок жебрацьких – 20, з котрих нічого не взяли. Bursa pauperorum (школа для бідняків) – 1; шпиталів польських – 2, руський – 1, єврейських – 2, вірменський – 1. З них за рибалок міщани не дають, рибалки вважаються під присудом замковим. Дали міщани з камʼяниць, хат ринкових і шинковних пожиточних – 51, по злотих 2; від малих хаток менше пожиточних і всіх останніх по півзлотого; рибалки, які до замку належать, заплатили окремо».Олександр Дишко. Старе місто і площа Ринок ХVI століття
Отже, у 1629 році в Луцьку було оподатковано 402 дими (житлові приміщення), що належали до маґістратського присуду. Ще 92 дими, зафіксовані в реєстрі, були в підпорядкуванні луцьких духовних юридик.
Читати ще: Штрих до історії міського повсякдення Луцька ХVII століття
Приблизні підрахунки кількості населення Луцька досліджуваного періоду видаються можливими з огляду на визначення коефіцієнта міського диму. Так львівський урбаніст Мирон Капраль на підставі раєцьких актів 1460-1550 років визначив пересічний коефіцієнт львівської родини, що проживала в центрі міста, як 4,2 особи. Беручи до уваги неповнолітніх дітей, службу, підмайстрів та учнів, дослідник отримав гіпотетичний показник родини – 8 осіб. Для середміських родин він встановив коефіцієнт 8 людей на родину, для передмість – 6.
Київська дослідниця Ірина Ворончук на волинському документальному матеріалі визначила коефіцієнт біологічної міщанської родини – щонайменше 6,3 особи. Однак, за вказівкою історикині, на міський дим припадала не одна сімʼя, а в середньому – 1,2 родини або 7,5 осіб. До цього числа варто додати слуг, челядь, підмайстрів, учнів, коморників та підсусідків, які брали безпосередню участь в організації та функціонуванні внутрішнього життя міського домогосподарства. Тому до середньостатистичного показника волинського диму слід додавати ще 1–1,5 особи.Луцьке передмістя «Хрещаті Яри» у середині ХІХ століття (нині – в районі вулиці Кривий Вал)
Таким чином, коефіцієнт міської домогосподарської структури Волині становив 8,5-9 осіб. Взявши за основу середній поміж львівським та волинським коефіцієнтами – 8,5 – можна визначити приблизну чисельність населення Луцька станом на першу половину ХVІІ століття (1629 р.): під маґістратським присудом, ймовірно, мешкало 3417 лучан, у чотирнадцяти рибальських будинках могло проживати 119 осіб замкових підданих, а 92 дими духовних юридик вочевидь налічували 782 жителі – загалом 4318 мешканці. Цей показник, одначе, не включає мешканців шляхетських юридик, оскільки луцькі шляхтичі та їхні маєтності оподаткуванню не підлягали.
Є вказівки і на дещо більше число населення Луцька цього періоду. Київська дослідниця Наталія Білоус, наприклад, стверджує, що загальна кількість мешканців Луцька до Хмельниччини не перевищувала позначки 10 тисяч.
Оксана ШТАНЬКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У 19 років поїхала працювати кухаркою в Чорнобилі: спогади волинянки про зону відчуження
Сьогодні 18:45
Сьогодні 18:45
Про населення Луцька першої половини ХVII століття
Сьогодні 17:47
Сьогодні 17:47
«Він говорить кольором, формою»: в Луцьку відкрили головний виставковий проєкт Костя Борисюка. Фото
Сьогодні 16:49
Сьогодні 16:49
Українські дрони знищили понад половину резервуарів на НПЗ у Туапсе. Супутникові знімки
Сьогодні 16:20
Сьогодні 16:20
Зірвані покрівлі та привалене деревом авто: рятувальники ліквідували наслідки негоди у Луцьку та районі
Сьогодні 15:51
Сьогодні 15:51
На війні загинув військовий Сергій Кіпень з Волині
Сьогодні 15:22
Сьогодні 15:22
«Не дати світу звикнути до війни»: нардепка з Волині повідомила про ключові підсумки роботи української делегації в ПАРЄ
Сьогодні 14:54
Сьогодні 14:54








Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.