«Він – воїн, а не 22-річна дитина», – кохана загиблого волинянина Миколи Сорочука
«Краще один рік наступальної війни, в якій загинуть багато людей, аніж 10 років такої війни, як оця, від якої всі божеволіють. Краще хай син прийде на могилу до батька, аніж до нього в дурдом», – переконував загиблий 22-річний військовослужбовець із села Лище Луцького району Микола Сорочук.
Ці слова пригадала його кохана, парамедик батальйону «Госпітальєри» Ярина Чорногуз під час громадської панахиди біля Волинського обласного театру, яку провели після богослужіння в храмі.
Чин прощання і панахида за військовослужбовцем відбулися в суботу, 25 січня, у Свято-Троїцькому кафедральному соборі в Луцьку. Спершу заупокійне богослужіння за Миколою Сорочуком відправили в рідному селі бійця – Лищі.
Читайте: Світла пам'ять і вічний спокій: у Луцьку провели в останню путь Миколу Сорочука. Фото
Як пригадала Ярина Чорногуз, вони познайомилися на початку цієї ротації – Ярину відкомандирували парамедиком до підрозділу, де проходив службу Микола.
«Про Миколу не можна сказати одним-двома словами. Цей чоловік вартий багатьох слів і того, чого словами взагалі не передати, – розповіла Ярина. – Я пригадаю ту мить, коли зрозуміла, що я в цього хлопця закохуюся. Якось я зайшла на кухню, а він вчив молодшого побратима розбирати автомат Калашникова. Він мав золоті руки, вправно розбирав будь-яку зброю. Ми почали говорити про те, хто й чому на війні. Я казала, що мені не вдалося потрапити 2014 року, я потрапила сюди зараз. Для мене це та сама війна, на якій так само гинуть люди. Я сказала, що мені подобається бути тут, поруч із такими, як вони, справжніми, захищати нашу країну, бути живою стіною. На що Микола, розкладаючи деталі, мені сказав: «Ти знаєш, краще один рік наступальної війни, в якій загинуть багато людей, аніж 10 років такої війни, як оця, від якої всі божеволіють. Краще хай син прийде на могилу до батька, аніж до нього в дурдом».Ярина також поділилася іншою історією.
«Якось на світанку ми стояли в окопі один навпроти одного. Він дивився на схід, туди, де була лінія окупантів, а я дивилася на захід. Він сказав: «Тобі пощастило, що ти дивишся на захід, тому що там світло. Мені подобається, що ми дивимося туди і в мордорі завжди темно, а за нашими спинами видно, як сонце сідає». Це був ранок 2 січня. Ввечері він вчив мене робити повний розбір автомата. Це був той день, коли ми вперше поцілувалися і коли почалися наші стосунки. Я дякую долі за це», – зізналася вона.
Читайте також: Волонтерку та госпітальєрку, які їхали з Луцька з похорону бійця, висадили з автобуса через російське кіно
Та закликала всіх присутніх на Театральному майдані не зневажати солдатів, які зараз воюють на сході, словами про мир чи запитаннями: навіщо воно тобі, тобі немає що робити?
«Є такі люди, як Микола, для яких це покликання. Він – воїн, а не 22-річна дитина. Він любив свист пуль над головою. Він був швидкий, спритний, кмітливий, вмів усе робити. Це було його, він цим жив. Знаєте, є люди, які ідуть захищати, не тому, що так треба, не тому, що там платять великі гроші, а тому, що вони більше нічого робити не можуть. Він і я – ми такі… Знаєте, що саме російські окупанти вбивають там? Вони вбивають не можливість щасливо жити тут із грошима, сім’єю, у комфортному споживацькому світі. Вони не це вбивають. Вони вбивають пристрасть, почуття справедливості, палкість, войовничість», – розказала Ярина Чорногуз.
Вона пригадала, що Микола теж був неймовірно веселим: «Найкраще зізнання в коханні, яке я від нього чула: «О, знайшлося таке ж дурне, як і я. Прекрасно».Нагадаємо, 24 січня кортеж із тілом загиблого Миколи Сорочука прибув на рідну Волинь. Полеглому під Маріуполем уродженцю села Лище було всього 22 роки. Хлопець через рік після закінчення школи пішов добровольцем на війну.Перед цим із бійцем попрощалися в Маріуполі.
Він загинув 22 січня 2020 року, в День соборності України, від кулі ворожого снайпера. Також 23 січня в селі Лище в пам'ять про загиблого бійця провели жалобну лінійку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Ці слова пригадала його кохана, парамедик батальйону «Госпітальєри» Ярина Чорногуз під час громадської панахиди біля Волинського обласного театру, яку провели після богослужіння в храмі.
Чин прощання і панахида за військовослужбовцем відбулися в суботу, 25 січня, у Свято-Троїцькому кафедральному соборі в Луцьку. Спершу заупокійне богослужіння за Миколою Сорочуком відправили в рідному селі бійця – Лищі.
Читайте: Світла пам'ять і вічний спокій: у Луцьку провели в останню путь Миколу Сорочука. Фото
Як пригадала Ярина Чорногуз, вони познайомилися на початку цієї ротації – Ярину відкомандирували парамедиком до підрозділу, де проходив службу Микола.
«Про Миколу не можна сказати одним-двома словами. Цей чоловік вартий багатьох слів і того, чого словами взагалі не передати, – розповіла Ярина. – Я пригадаю ту мить, коли зрозуміла, що я в цього хлопця закохуюся. Якось я зайшла на кухню, а він вчив молодшого побратима розбирати автомат Калашникова. Він мав золоті руки, вправно розбирав будь-яку зброю. Ми почали говорити про те, хто й чому на війні. Я казала, що мені не вдалося потрапити 2014 року, я потрапила сюди зараз. Для мене це та сама війна, на якій так само гинуть люди. Я сказала, що мені подобається бути тут, поруч із такими, як вони, справжніми, захищати нашу країну, бути живою стіною. На що Микола, розкладаючи деталі, мені сказав: «Ти знаєш, краще один рік наступальної війни, в якій загинуть багато людей, аніж 10 років такої війни, як оця, від якої всі божеволіють. Краще хай син прийде на могилу до батька, аніж до нього в дурдом».Ярина також поділилася іншою історією.
«Якось на світанку ми стояли в окопі один навпроти одного. Він дивився на схід, туди, де була лінія окупантів, а я дивилася на захід. Він сказав: «Тобі пощастило, що ти дивишся на захід, тому що там світло. Мені подобається, що ми дивимося туди і в мордорі завжди темно, а за нашими спинами видно, як сонце сідає». Це був ранок 2 січня. Ввечері він вчив мене робити повний розбір автомата. Це був той день, коли ми вперше поцілувалися і коли почалися наші стосунки. Я дякую долі за це», – зізналася вона.
Читайте також: Волонтерку та госпітальєрку, які їхали з Луцька з похорону бійця, висадили з автобуса через російське кіно
Та закликала всіх присутніх на Театральному майдані не зневажати солдатів, які зараз воюють на сході, словами про мир чи запитаннями: навіщо воно тобі, тобі немає що робити?
«Є такі люди, як Микола, для яких це покликання. Він – воїн, а не 22-річна дитина. Він любив свист пуль над головою. Він був швидкий, спритний, кмітливий, вмів усе робити. Це було його, він цим жив. Знаєте, є люди, які ідуть захищати, не тому, що так треба, не тому, що там платять великі гроші, а тому, що вони більше нічого робити не можуть. Він і я – ми такі… Знаєте, що саме російські окупанти вбивають там? Вони вбивають не можливість щасливо жити тут із грошима, сім’єю, у комфортному споживацькому світі. Вони не це вбивають. Вони вбивають пристрасть, почуття справедливості, палкість, войовничість», – розказала Ярина Чорногуз.
Вона пригадала, що Микола теж був неймовірно веселим: «Найкраще зізнання в коханні, яке я від нього чула: «О, знайшлося таке ж дурне, як і я. Прекрасно».Нагадаємо, 24 січня кортеж із тілом загиблого Миколи Сорочука прибув на рідну Волинь. Полеглому під Маріуполем уродженцю села Лище було всього 22 роки. Хлопець через рік після закінчення школи пішов добровольцем на війну.Перед цим із бійцем попрощалися в Маріуполі.
Він загинув 22 січня 2020 року, в День соборності України, від кулі ворожого снайпера. Також 23 січня в селі Лище в пам'ять про загиблого бійця провели жалобну лінійку.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Замало еротики: учені з'ясували, чому на Олімпійських іграх давніх греків не було плавання
Сьогодні 00:33
Сьогодні 00:33
27 липня: свята, події, факти. День медичного працівника в Україні, а в Америці продано перший гамбургер![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 00:00
![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 00:00
У Бразилії вперше у світі зафіксована смерть людини від вірусу, що передається мошками
26 Липня 2024 23:45
26 Липня 2024 23:45
До історичного музею на Волині передали піддужні дзвіночки XIX – XX століть
26 Липня 2024 23:27
26 Липня 2024 23:27
Лучанин, який убив знайомого перед очима в його дитини, сяде на 10 років
26 Липня 2024 23:08
26 Липня 2024 23:08
Працюють майже 60%: в Естонії зросла зайнятість українців з тимчасовим захистом
26 Липня 2024 22:49
26 Липня 2024 22:49
Волинські поліцейські розшукали наркоторговця, який втік у Польщу
26 Липня 2024 22:31
26 Липня 2024 22:31
Британія розроблятиме далекобійні ракети для протидії ядерній зброї Росії, – The Times
26 Липня 2024 22:12
26 Липня 2024 22:12
Їхав на злочин на чужій машині: у луцькому суді намагалися зняти арешт транспортного засобу
26 Липня 2024 21:54
![](/public/images/logo.png)
26 Липня 2024 21:54
Допомагав загарбникам «зомбувати» жителів Куп’янська: СБУ затримала колаборанта
26 Липня 2024 21:36
26 Липня 2024 21:36