USD 28.00 28.20
  • USD 28.00 28.20
  • EUR 31.80 32.05
  • PLN 6.90 7.00

Військовий музей у Луцьку: легендарні танки, башта з болота та бус з блокбастера. Фото

Чим живе Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки напередодні Дня захисників і захисниць України?

Лучани, може, й не усвідомлюють, що в нашому місті діє музей, аналогів якому більше немає у Західній Україні. На подвір’ї виставлено 48 одиниць техніки та важкого озброєння, кожна з яких має власну історію. Три десятки одиниць останнім часом було відреставровано.
Музей підпорядковується Міноборони, тому його експозицію компонували із надлишкового майна та з полігонів, розповідає зберігач фондів І категорії Василь Карпюк.

Дійсно, на одному з танків видно сліди від влучань. Є дірка від кумулятивного снаряду. Один постріл був особливо влучний: снаряд потрапив точно між корпусом та башнею танка. Під час бойових дій це означало б, що танк супротивника уражений.
Читати ще: У Луцьку відкрили музей пам'яті Героїв АТО та Майдану

До речі, деякі екземпляри бронетехніки з колекції музею можна без перебільшення назвати легендарними. Чого лише вартий Т-34-85 – «тридцятьчетвірка» – танк, який став одним із символів Другої світової. У 1941 році його вважали чи не найкращим середнім танком у світі. Перша масова бойова машина з дизельним двигуном (вага – 32 тонни, максимальна швидкість – 55 км/год), довгоствольною 76-міліметровою гарматою (відповідно, ця модель танка називалася Т-34-76), яку потім замінили на потужнішу - 85-міліметрову. Вона могла протистояти німецьким танкам на рівних.
До завершення Другої світової війни було виготовлено понад 20 тисяч одиниць техніки. Конструкція танка була настільки вдалою, що на його основі створили самохідні артилерійські установки і спецмашини. Частина з них експлуатувалася аж до кінця 70-х років в усьому світі – від Радянського Союзу до країн Африки та Латинської Америки. А одні з останніх згадок про досить вдале бойове застосування Т-34-85 стосуються зовсім недалекого минулого – періоду громадянської війни в Югославії у 1991-1995 рр.
Ще один дуже цікавий зразок техніки часів Другої світової – «Звіробій» або, як його називали противники, «Dosenoffner», – з німецької відкривач консерв. Таке прізвисько 46-тонна самохідна установка ІСУ-152, яка з’явилася на фронті на початку 1944 року, отримала за надпотужну 152-міліметрову гармату. Її бронебійний снаряд (вагою майже 50 кг!) пробивав з відстані в 1 км броню завтовшки 123 мм. Машина вражає зовнішнім виглядом навіть у наш час: її передня частина захищена плитами завтовшки 90 мм, а маска гармати виглядає монолітною.
Є в музеї і сучасні екземпляри бронетехніки. Поряд з Т-34-85 розміщується Т-64. Одразу помітно, наскільки він відрізняється нижчим профілем, потужнішою гарматою, пласкішою баштою. Свого часу це був перший у світі танк з автоматичною системою заряджання. Це дозволило зменшити екіпаж до 3 осіб. Система керування вогнем включала в себе новаторський оптичний лазерний далекомір. Вперше у світі інженери використали комбіновану броню – для захисту від кумулятивних снарядів. Пізніші модифікації базової моделі призвели до створення Т-64 БМ «Булата» – основного українського бойового танка, який нині випускається на заводі імені В. О. Малишева у Харкові.
І, повертаючись на початок нашої розповіді, – про танк зі слідами влучань – варто сказати, що це останній важкий танк Радянської імперії. На табличці він підписаний як Т-10. Однак, коли у 1948 році починалася його розробка, він називався ІС-5, потім ІС-8, згодом ІС-9 та ІС-10. Скорочення ІС – з російської «Иосиф Сталин» – було відкинуте після смерті диктатора. Усього ж з 1954 по 1966 рік було виготовлено близько 1500 цих танків різних модернізацій. На жаль, чи на щастя, їм не довелося брати участь у бойових діях, хоча тоді Захід сприймав танк як чи не найбільшу сухопутну загрозу. І не дивно, адже озброєння Т-10 передбачало навіть використання атомних зарядів.
Після списання більшість машин відправили на полігони, де вони стали мішенями для інших танків та авіації. Ось звідки у музейного екземпляра сліди від куль... Водночас у цього танка були й інші варіанти застосування. Наприклад, на його основі була створена пересувна атомна електростанція! Вона вдало пройшла випробування у 1960-х, але згодом проєкт закрили.

Читати ще: У Волинському регіональному музеї – унікальний експонат

Найновіший зразок техніки – бус, яким волонтери вивозили поранених. Автомобіль використовували для зйомок фільму «Кіборги». Після зйомок побачили, що його відновлювати дуже дорого, відтак подарували музею.
– Найстаріший зразок техніки – башта від радянського легкого танка Т-26. Його знайшли в болоті біля Козацьких могил у 1980 році, але витягти змогли лише башту. Такі танки Червона армія масово використовувала лише у 1941-42 роках. Він застряг у болоті найімовірніше під час танкової битви у трикутнику Луцьк – Дубно – Броди. Це був наймасовіший танк з радянської сторони в цій битві, – розповідає Василь Карпюк. – Коли ми виставили фото на обговорення, то за цю башту пропонували 5 тисяч доларів.
Для любителів авіації знайдеться кілька літаків. Деякі з них могли нести ядерний боєзаряд. Є в музеї і АН-2, який у народі називали «кукурузник». Його вважають одномоторним літаком з найбільшою площею крила в світі. Крім того, саме «кукурузника» найдовше випускали серійно – 50 років. Також музейники відновили фюзеляж літака, який колись стояв на території військової частини на вулиці Привокзальній та був спалений вандалами.
Лише у цьому музеї можна побачити у розрізі двигун від СУ-24. До речі, луцький завод «Мотор» досі ремонтує подібні.
– Ось 57-міліметрова гармата ЗІС-2, яку запустили в серійне виробництво 1 червня 1941 року. З’ясувалося, що перші німецькі танки мали не дуже сильну броню. Тому ця гармата на тодішніх реальних дистанціях бою (до 500 м) бувало наскрізь пробивала їх бронебійним снарядом. Тому наприкінці 1941 року припинили серійне виробництво гармати із дивним приписом «через надмірну потужність», – наводить цікаві деталі Василь Карпюк. – Але основна причина все-таки інша: ця гармата дорожча у виробництві, потребує більше часу на виготовлення, а через довгий ствол було більше виробничого браку. А для боротьби з тодішніми німецькими танками вистачало гармати калібру 45 міліметрів, виробництво якої уже давно була освоєно військовою промисловістю СРСР.
Читати ще: Топ-5 експонатів музею на Волині: найбільша довбанка Східної Європи, прапор колишнього району та рушник для нелюба

На жаль, досі не відновлено другий корпус, який є на території закладу. Але тут музейникам самим вже не справитися.

– Є готова проектна документація. На момент виготовлення відновлення коштувало близько 3 млн грн. Нині – близько 9 млн, – каже директор музею Олег Ткачук. – Є перспектива відновлення. Ми можемо багато що зробити власними силами. При допомозі меценатів зробили площадку під гармати, підняли колісну військову техніку. Місцеві можновладці запитують: чий музей? Міністерства оборони України. Тому й відмовляють у фінансуванні. Але якщо музей від Міноборони, то він не перестає бути волинським. Щороку у нас бувають до 30 тисяч відвідувачів. Цього року через карантині обмеження побувало близько 22 тисяч. І це не лише жителі нашої області, але й усієї України, часто є іноземні гості. Тепер займаємося створенням точних копій прапорів часів козацтва (оригінали яких зберігаються в Швеції) та військових прапорів часів УНР. У цьому нам допомагають волонтери, зокрема Юрій Мартинюк, Сергій Солодкий, Козацьке стрілецьке братство та керівництво Луцького національного технічного університету. Ми мусимо збирати експонати, які стосуються військової історії краю. Тому ще раз звертаюся до ветеранів: «Якщо маєте речі пов’язані з бойовими діями – приносьте. Вашим правнукам це може бути байдуже». Я бачив, як у 1990-х роках внуки-правнуки відрами понесли на базар продавати дідівські нагороди Другої світової війни, а в музеї це збережуть і правнуки зможуть подивитися. Якщо ці речі потраплять в основний фонд, то нікуди не зникнуть, бо українське законодавство дуже жорстке у цій сфері.
Музей приваблює не лише технікою. Внутрішня експозиція не менш цікава. Зокрема, там зібрано мундири багатьох міністрів оборони, українських генералів, офіцерів періоду незалежності та АТО/ООС – Віталія Радецького, Віктора Муженка, Костянтина Коваля, Сергія Попка та інших. Через 50 років це будуть унікальні речі.

Сергій НАУМУК, Олександр ДУРМАНЕНКО

Кожен відвідувач музею може повправлятись у складанні-розкладанні зброї.
Кожен відвідувач музею може повправлятись у складанні-розкладанні зброї.
Серед експонатів - прапор 51 ОМБР.
Серед експонатів - прапор 51 ОМБР.
Командувач Сухопутних військ ЗСУ Сергій Попко вперше одягнув форму нового зразка на парад Незалежності у 2016 році.
Командувач Сухопутних військ ЗСУ Сергій Попко вперше одягнув форму нового зразка на парад Незалежності у 2016 році.
В залах музею не менш цікаво, ніж серед техніки.
В залах музею не менш цікаво, ніж серед техніки.
Серед експонатів є і рідкісний вибуховий пристрій з бетонним корпусом.
Серед експонатів є і рідкісний вибуховий пристрій з бетонним корпусом.
Музейники працюють над реконструкцією козацького мушкета.
Музейники працюють над реконструкцією козацького мушкета.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 20
Локі Показати IP 5 Грудня 2021 07:32
Коли повернуть вертоліт (гвинтокрил)?
лоргі до Локі Показати IP 5 Грудня 2021 12:44
Ніколи. Його забрали безповоротно
лінивець до лоргі Показати IP 5 Грудня 2021 19:14
а куди його забрали?
Лучанин до лінивець Показати IP 6 Грудня 2021 09:56
Мабуть, відремонтували і пустили в дію.
Завідувач до Локі Показати IP 8 Грудня 2021 15:02
На жаль ніколи, він був переданий за наказом керівництва Національного військово-історичного музею України. Колектив музею працює над можливістю збільшити експозицію авіаційної техніки. В 2022 році плануємо отримати нові зразки (МІГ-29 та Л-39 "Альбатрос"). З повагою!
юрій миколайович Показати IP 5 Грудня 2021 08:39
Це музей не Української а радянської техніки .Не вводьте людей в оману.
дідо до юрій миколайович Показати IP 5 Грудня 2021 11:26
цю зброю розроблювали , виготовлювали та використовують українці...так що це є українська зброя...
Настя до юрій миколайович Показати IP 5 Грудня 2021 20:54
В радянському союзі українці не жили ? Не використовували цю техніку ? Думайте іноді що пишите, це історія
Він Показати IP 5 Грудня 2021 08:52
Т34-85 не міг бути кращим танком у 1941, його почали випускати після Курськоі битви.
Танкіст до Він Показати IP 5 Грудня 2021 12:26
Думаю, що мова йде про Т-34-76. По суті, Т-34-85 залишався тією ж машиною. Хоча і з доопрацюваннями
Він до Танкіст Показати IP 5 Грудня 2021 19:35
Так , у 41 це був т34-76.У т 34/85 суттєві зміни-нова більш об’ємна башня, екіпаж 5 чол замість 4( ввели чистого командира і окремо наводчика), стабілізатор гармати і саме головне, збільшили калібр гармати з 76 до 85мм, що дозволило лушпашить пантери і тигри.
Климкин Показати IP 5 Грудня 2021 08:57
А где экспозиция про УПА ?
Завідувач до Климкин Показати IP 8 Грудня 2021 14:55
Дійсно немає. На жаль зробити експозицію про боротьбу УПА дуже важко (радянська влада над цим добре попрацювала). Але колектив музею над цим працює. Надіємося що незабаром експозиція буде створена. З повагою!
Експерт Показати IP 5 Грудня 2021 13:41
Даже ИС-7 есть, очень редкая техника, их вроде 50 штук на весь мир или меньше выпустили
Лучанин до Експерт Показати IP 5 Грудня 2021 15:28
ИС-7 в музеї немає! Це експериментальний танк. Виготовлено було кілька екземплярів. І по ходу вони усі в Кубінці, під Москвою!
Otto Laringolog до Експерт Показати IP 5 Грудня 2021 21:20
Це Т-10
Пропоную Показати IP 5 Грудня 2021 13:45
Шановні музейники прибути у Володимир - Волинський у 14 омбр і забрати всі експонати шо стосується 15 гв.сд (51 омбр) з музею , пока нові творці історії не повивозили у невідомому напрямку. Там є дуже всього цікавого.Скільки я вам буду нагадувати чи просити?
Завідувач до Пропоную Показати IP 8 Грудня 2021 14:57
Ми вже двічі зверталися до керівництва 14 омбр. На жаль нам було відмовлено Дякуємо за небайдужість. З повагою!
До танкіста Показати IP 5 Грудня 2021 19:32
Модифікація Т-34-85 значно підвищила єфективність його бойового застосування. По перше добавився ше один член екіпажу - навідник гармати до цього командир танка виконував обовязки і навідника і командира. По друге значно ефективніша гармата (по суті зенітна) з високою початковою швидкістю польота снаряда збільшеною дальністю стрільби та високою скорострільністю.По четверте на 85 мм гармату значно більша номенклатура боєприпасів включно зі шрапнельним. Ну і по пяте появився не мислимий для советів електропривід горизонтального на вертикального наведення шо значно підвищило швидкість наведення
Фу!!! Показати IP 6 Грудня 2021 15:45
Музей радянського залізачча!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus