USD 38.80 39.15
  • USD 38.80 39.15
  • EUR 38.80 39.20
  • PLN 9.80 9.98

Волинські синоптики роблять погоду в області вже 75 років

19 Листопада 2019 16:37
Сьогодні професійне свято відзначають працівники гідрометеорологічної служби України. А волинський Гідрометеоцентр має подвійне свято, адже цьогоріч минає 75-та річниця його діяльності. З яким настроєм і здобутками волинські гідрологи та метеорологи зустрічають ювілейну дату, розповідає начальник обласного центру з гідрометеорології Ростислав Бондарчук.

Сучасне приміщення збудували за підтримки обкому партії

«Наше відомство заснували у Луцьку в 1944 році, щойно з міста вигнали німців. Спочатку вели метеоспостереження, а через два роки відкрили на Волині 50 гідрологічних постів. У 1956 році утворили гідрометеобюро. Через 30 років його реформували в гідрометобсерваторію. У 1988 році зробили гідрометцентр, у цьому форматі працюємо й сьогодні», – розповідає Ростислав Бондарчук.
Керівник відомства закінчив Одеський гідрометеоінститут. У радянський період гідрологів, метеорологів, хіміків, океанологів готували в спеціалізованих вишах Одеси та Ленінграда. Окремі факультети були у п’яти ВНЗ України. Цікаво, що цю професію Ростислав Бондарчук обрав випадково.

«Після школи я мріяв працювати в будівельній галузі, однак не вступив до вишу. А мама однокласника Олена Ільницька працювала в гідрометцентрі. Запропонувала у них попрацювати, щоб рік не змарнувати. Так я у цій сфері залишився і дотепер», – каже начальник гідрометцентру.

Нині відомство – на вулиці Грибоєдова у Луцьку. До речі, таке комфортне приміщення в Україні мають лише волинські синоптики. Це – заслуга багаторічного начальника гідрометцентру Петра Рудика, нині покійного. Колеги згадують його лише добрим словом, адже керівник дбав про колектив, мав підтримку тодішнього секретаря обкому компартії Леоніда Палажченка.

«Я прийшов на роботу в 1976 році, – розповідає Ростислав Бондарчук. – Наше приміщення було на вулиці Шкільній, 8. Зараз там ремонтний відділ. Потім переїхали у центр Луцька, на вулицю Плеханова, що біля собору. А вже коли збудували сучасне приміщення, ми осіли на вулиці Грибоєдова. Спочатку з нами разом працювали екологи та відділ нормування. Я пройшов усі щаблі в гідрометцентрі – від рядового працівника до керівника. У 2008 році став начальником».

Якість води відстежують з річок із п’яти областей України

Нині у Волинському гідрометцентрі працюють 146 фахівців. Це не лише синоптики, які більш відомі широкому загалу прогнозами погоди, а й гідрологи та хіміки. Зона діяльності відділів гідрології і хімічних аналізів поширюється ще на п’ять областей України.

Наталія Нікітіна – начальник комплексної лабораторії спостереження за забрудненнями води й повітря. За словами пані Наталії, нещодавно вони брали на аналізи воду з річки Жидувки. Сморід у лабораторії стояв такий, що лаборанти переживали, чи не вийде з ладу обладнання. «Років п’ять тому якість води на Волині покращилася, адже в області нема промислових стоків. Однак з розвитком сільського господарства ситуація погіршилася, бо аграрії інтенсивно обробляють поля гербіцидами та комплексними добривами», – зазначає Наталія Нікітіна.
У гідрометеоцентрі також роблять аналіз якості повітря. Зразки відбирають на постах на вулицях Шопена, Рівненській і Конякіна в Луцьку. Повітря відбирають спеціальними пилососами у гумові мішечки. В лабораторії роблять хімічний аналіз за допомогою газових аналізаторів. Наталія Нікітіна зазначає, що з 2020 року вони мають перейти на нові механізовані стандарти роботи. Адже ручні методи дуже трудомісткі. На автоматичні газаналізатори вже перейшли поляки й білоруси. Результати їхньої роботи відразу потрапляють в інтернет і доступні широкому загалу.

Працівники Гідрометцентру констатують, що їм залишається лише мріяти про обладнання, яке мають закордонні колеги. Хоча жартома зазначають, що старі радянські прилади інколи працюють точніше і краще, ніж цифрові. Скажімо, ртутний барометр, якого не здатні вивести з ладу перепади напруги та інші чинники. Хоча жарти жартами, а синоптики та гідрологи мріють про сучасне обладнання, яке давно використовують європейські гідрометеорологи.

Черговий синоптик Надія Голя здобула фахову освіту в Чернівцях. У 1985 році потрапила за розподілом у Луцький аеропорт. А коли він закрився, перейшла працювати в Гідрометеоцентр. Пригадує, що починали працювати зі шкідливими факсимільними картами, просоченими хімічними речовинами зі специфічним запахом, від якого все темніло – і руки, і столи, і одяг. На них надходила погода з усього світу. Зараз усю інформацію отримують через інтернет.

У Гідрометцентр і сьогодні телефонують волиняни, щоб дізнатися прогноз погоди. Найбільше дзвінків – перед вихідними і святами, коли люди збираються на рибалку, гриби чи відпочинок за місто. Власники смартфонів можуть підписатися на сторінку Волинського Гідрометцентру у Viber чи Facebook. Там регулярно оновлюється інформація про прогноз погоди на найближчі дні.
До слова, з четверга на Волині похолоднішає. У ніч на 22 листопада буде мороз, удень теж прогнозують мінусову температуру. Синоптики сподіваються, що нарешті осінь увійде у свої права. Адже в листопаді було зафіксовано чотири температурні рекорди.

Оксана КУЦИК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 5
Що що? Показати IP 19 Листопада 2019 16:52
Робити погоду може тільки природа а синоптики погоду передбачають.
Ага до Що що? Показати IP 19 Листопада 2019 17:04
І то не завжди точно!
Грамотєй Показати IP 19 Листопада 2019 19:28
Шановні, не бійтесь заглядати у словник фразеологізмів і буде вам щастя!
Олег Показати IP 19 Листопада 2019 21:50
А мені було цікаво прочитати про нюанси роботи в такій незвичні сфері. І 146 людей там працює, ого, а я думав 20максимум:)
цікаво Показати IP 21 Листопада 2019 12:23
не думаю, що воду для досліджень можна набирати в пляшки з під кефіру)))

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus