Впала найбільша проросійська цитадель у Європі: Вучич визнав поразку своєї партії на виборах у Сербії

Колишній президент Сербії Александар Вучич заявив, що його політична сила програла дострокові парламентські вибори. За прогнозами на основі 96% опрацьованої вибірки, опозиційний «Студентський список» набирає 52,9% голосів і може отримати 140 із 250 депутатських мандатів.

Про це повідомляє Рубрика з посиланням на Reuters , прогнози CeSID й Ipsos, дописи президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та єврокомісарки з питань розширення Марти Кос.

На момент заяви Вучича голосування вже завершилося, однак соціологічні агентства ще не оприлюднили результатів екзитполів. Колишній президент послався на дані стратифікованої вибірки, не уточнивши, хто саме її проводив.

«У нас немає результату, і багато хто буде здивований. Ви зрозумієте, наскільки дехто брехав. Виходячи зі стратифікованої вибірки, очевидно, що ми програли ці вибори», – заявив Вучич.

За його словами, опозиційний «Студентський список» може отримати від 135 до 140 місць у новому парламенті. Натомість провладний блок, як прогнозує колишній президент, матиме лише 105 депутатських мандатів. Він також зазначив, що жодна інша політична сила не подолала виборчого бар'єра.

Які результати прогнозують соціологи

За прогнозами CeSID та Ipsos, підготовленими на основі 96% опрацьованої вибірки, «Студентський список» отримує 52,9% голосів виборців. Політична сила колишнього президента, яка балотується під назвою «Александар Вучич – Об'єднана Сербія», набирає 38,8%. Різниця між двома списками становить 14,1 відсоткового пункту.

За цими оцінками, студентський рух здобуває 140 із 250 місць у Народній скупщині Сербії. Це забезпечило б йому абсолютну більшість у парламенті. Список Вучича, своєю чергою, може отримати 103 депутатські мандати.

Таким чином, прогнози соціологів загалом підтверджують заяву Вучича про поразку його політичного блоку, хоча оцінки, які він навів щодо розподілу місць, дещо відрізняються від прогнозу CeSID та Ipsos.

Як у Євросоюзі відреагували на результати виборів

На результати голосування відреагували представники Європейського Союзу. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відзначила рекордну явку виборців і привітала «Студентський список» із перемогою.

«Громадяни Сербії вийшли на вибори у рекордно великій кількості, щоб визначити майбутнє своєї країни. Вітаємо «Студентський список» із перемогою на парламентських виборах», – заявила фон дер Ляєн.

Вона також повідомила, що Євросоюз готовий підтримувати Сербію в проведенні реформ, зокрема у сферах верховенства права, свободи медіа, боротьби з корупцією та зміцнення демократичних інститутів.

Крім того, ЄС має намір продовжувати роботу над просуванням Сербії на шляху до членства в об'єднанні.

Єврокомісарка Марта Кос пов'язала результати голосування з майже дворічними протестами в країні. За її словами, громадяни виступали за демократію, верховенство права та боротьбу з корупцією, а результати виборів можуть ознаменувати початок нового етапу для Сербії.

«Двері до ЄС відчинені, і ми готові рухатися вперед разом», – заявила Кос.

Що відомо про дострокові вибори в Сербії

Парламентські вибори в Сербії відбулися у неділю, 25 жовтня, на тлі масштабного студентського протестного руху, учасники якого прагнуть усунути від влади багаторічного політичного лідера Александара Вучича.

Студентський рух став одним із головних опонентів політичного табору Вучича, який тривалий час зберігав значний вплив на політичне життя Сербії.

Александар Вучич залишив посаду президента під час свого другого терміну, щоб балотуватися на посаду прем'єр-міністра. Попри відставку, він залишається впливовою політичною фігурою в країні.

Ставлення сербів до його правління залишається неоднозначним. Частина виборців пов'язує з діяльністю Вучича економічне відновлення та модернізацію країни. Серед досягнень його політичного табору вони відзначають будівництво нових автомагістралей, залізниць, шкіл і лікарень.

У внутрішній політиці Вучич обіцяв підвищити пенсії та зарплати працівників державного сектору, інвестувати в державну систему охорони здоров'я, а також запроваджувати субсидії для молодих пар.

На міжнародній арені він дотримувався політики балансування між різними партнерами. Сербія розвивала співпрацю з Китаєм, одним із головних інвесторів країни, та Росією, традиційним союзником і основним постачальником природного газу.

Водночас Вучич залишав відкритою перспективу вступу Сербії до Європейського Союзу, хоча процес європейської інтеграції країни зайшов у глухий кут.

Раніше Вучич заявляв, що дострокові вибори необхідні через постійну напруженість і розбіжності в суспільстві. Серед іншого він зазначив, що планує балотуватися на посаду прем'єр-міністра, оскільки не може балотуватися на ще один президентський термін.

Що це означає для України

Як зазначив народний депутат України Ігор Гузь, перемога позапартійного громадського руху «Студентський список» свідчить про падіння найбільшої проросійської цитаделі у Європі.

«Усі ці 14 років Вучич залишався ключовим партнером Росії не тільки на Балканах, а й у всій Європі. Сербія була однією з небагатьох європейських країн, які фактично не запровадили санкцій проти РФ після початку повномасштабного вторгнення. Ця країна стала таким собі хабом для російських спецслужб. Дешевий російський газ постачали до Сербії без перешкод, він надавав їй економічні переваги для розвитку на Балканах, – зазначив Ігор Гузь. – Спроби посунути Вучича, який то був прем’єром, то президентом Сербії, а на цих виборах знову хотів стати прем’єром, робили неодноразово. Але проєвропейська опозиція так і не досягла мети. Слабкі лідери, занадто ліберальні постулати в дуже консервативній країні не давали результату».

На його думку, ситуація почала кардинально змінюватися після 1 листопада 2024 року, коли в місті Нові-Сад обвалився бетонний навіс залізничного вокзалу. Трагедія забрала життя 16 людей. Ці події спричинили масштабні протести по всій країні зі звинуваченнями політичної системи, яку побудував Вучич, у корупційності. І на перші ролі в цих протестах вийшли не опозиційні лідери, а студентські маси, а також професори та викладачі майже всіх університетів країни. Тобто цей спротив відразу набув ознак позапартійності й поступово почав перетворюватися на громадський рух.

9 вересня 2026 року Вучич оголосив про проведення позачергових парламентських виборів, а вже 27 вересня подав у відставку з посади президента й очолив виборчий список своєї партії. Як зазначає Ігор Гузь, фактично, більшість опозиційних сил підтримала позапартійний «Студентський список». У його складі не тільки студенти, а здебільшого громадські активісти, авторитетні діячі культури та мистецтва, представники бізнесу і багато професорів та викладачів університетів.

«Список без явного лідера, але список, який нарешті зміг об’єднати всіх незадоволених. Фактично ці парламентські вибори перетворилися на референдум щодо Вучича, і він його програв, – акцентує нардеп. – Попри наявність величезних фінансових ресурсів у провладної коаліції, задіяність силовиків та абсолютну перевагу в медіа, «Студентський список» тріумфально переміг».

Отож, «Студентський список» без зайвих проблем має сформувати парламентську більшість та обрати прем’єр-міністра. А найближчим часом – узгодити кандидатуру на посаду президента країни й підготуватися до президентських виборів, які мають відбутися до кінця року.

«Треба відзначити важливу деталь. «Студентський список» не обрав стратегію, побудовану суто на проєвропейських та ліберальних гаслах. Його лідери не транслювали антиросійських гасел чи вимог. Було ухвалено рішення зробити основною програмною ціллю усунення команди Вучича. Тут дещо схожа історія, яку ми вже бачили в Угорщині, де партія «Тиса» Петера Мадяра фактично була не менш консервативною, ніж «Фідес» Орбана. І це спрацювало, адже не відлякало переважно консервативно налаштованого виборця», – наголошує Ігор Гузь.

Із його слів, наразі представники опозиції, вигравши вибори, матимуть дуже складний виклик – демонтувати систему влади Вучича та не пересваритися між собою.

«Адже, повторюю, склад опозиційної коаліції формувався не за партійними, а радше за громадськими принципами. Відповідно, у списках дуже багато амбітних особистостей, і їх об’єднало радше бажання позбутися Вучича, ніж глибокі спільні програмні цілі», – додав він.

На думку Ігоря Гузя, для України це важлива перемога, адже, попри спроби Вучича останнім часом іти на контакт із нашою державою, він усе ж залишався в повній орбіті впливу Путіна та РФ.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---