За кожним номером – ім’я Героя: у Луцьку понад 600 людей долучилися до забігу памʼяті. Фото

У Луцьку відбувся щорічний патріотичний забіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України». Захід приурочений до Дня пам’яті Захисників та Захисниць України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави та проходить вже вдев’яте на Всеукраїнському рівні.

Перед початком забігу також відбулося покладання квітів до стели загиблих Героїв, після чого священники на чолі з митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом провели панахиду.

До участі у забігу долучилися представники влади міста та області, очільники навчальних закладів, поліцейські, ветерани, родини воїнів, професійні спортсмени та усі небайдужі лучани. Загалом на площі зібралося понад 600 учасників. Водночас тут не йшлося про результат, адже подолання дистанції – своєрідний спосіб пробігти за тих, хто загинув, захищаючи нас на фронті, подякувати і підтримати близьких Героїв, та вшанувати їх памʼять.

Читати ще: Війна має імена та обличчя: в Луцьку рідні загиблих захисників нагадали, що «Час не лікує»Маршрут забігу стартував від Театрального майдану, далі учасники у зручний спосіб долали відстань 2 кілометри та фінішували на початковій точці. Для дітей була передбачена дистанція 200 метрів. За безпекою руху слідкували працівники патрульної поліції та швидкої допомоги.Як зазначив директор Волинського центру фізичного здоровʼя населення «Спорт для всіх» Олександр Хриплюк, імена на номерах учасників – це та світла памʼять, яку кожному з нас необхідно носити у серці. Опісля вступних слів, майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики Марія Сахарук провела загальну розминку.Для багатьох учасників імена на номерах мають особливе значення. Для 15-річного Артема воно найрідніше, це його батько – Сергій Клименко. Хлопець навчається у військовому ліцеї і долучився до заходу разом з друзями.

«Нас сьогодні прийшло дуже багато, це хлопці і з мого взводу, і не тільки. Ми хоч і займаємося, маємо гарну фізичну підготовку, але тут цінне інше. Взагалі дуже важливо вшановувати памʼять тих, хто нас мужньо захищав і віддав найцінніше – своє життя», – зазначив юнак.Втретє до забігу доєдналися Анастасія та її 5-річна донечка Аня.«Ми намагаємося долучатися кожного року, бо насправді така підтримка теж не менш важлива. Це соціально усім доступно, зрозуміло і кожен підтримує так, як може. Сьогодні ми біжимо за мого одногрупника, прикордонника Олександра Лося, який загинув на війні у 2023 році», – поділася Анастасія.Після фінішу учасники не поспішали розходитися – залишалися, щоб підтримати тих, хто ще долав дистанцію. Особливими оплесками зустрічали найменших бігунів та ветерана, який на протезах пішки пройшов маршрут забігу. Насамкінець усі учасники отримали пам’ятну медаль.

Христина КРОТ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---