Завдяки гендеру поповниться бюджет Луцька?

Гендерне бюджетування не тільки сприяє формуванню рівних можливостей для чоловіків та жінок. Ця процедура може допомогти залучити додаткові кошти до казни Луцька.
Про це йшлося 27 лютого під час презентації проекту «Гендерне бюджетування на місцевому рівні» у сесійній залі Луцької міської ради.
Координатор програм представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні Олена Давліканова розповіла, що «Гендерне бюджетування на місцевому рівні» ‒ один із найбільших проектів організації. «Загалом понад 20% бюджету фонду виділяються на гендерні питання. Серед запланованих заходів проекту ‒ тренінг для тих, хто аналізуватиме гендерні бюджети та програми, експертні зустрічі, обмін міжнародним досвідом», ‒ зауважила вона.
Також представниця фонду та міський голова Микола Романюк підписали Меморандум про сприяння гендерному бюджетуванню.
Експерт фонду з питань гендеру Тетяна Іваніна детально пояснила суть гендерного бюджетування. З її слів, це соціальна технологія, яка виникла в 1980-х роках. «У деяких країнах її застосовували у складні економічні часи. Ця технологія направлена не на збільшення коштів, а на перегляд наявного ресурсу та його ефективнішого використання», ‒ розказала фахівець.
Водночас вона відзначила, що лише в декількох країнах ця процедура закріплена законодавчо. «При такому виді бюджетування головне – визначити, яким чином бюджет впливає на чоловіків та жінок», ‒ додала Іваніна.
Як стверджує спеціаліст, при гендерному бюджетуванні велика увагу приділяється витратам на формування рівних можливостей для жінок та чоловіків в суспільному секторі.
«Ще значну роль відіграють гендерно нейтральні напрями, які мають різні соціальні наслідки. Для прикладу, пенсійна реформа має покращити ситуацію в сфері, але має різні наслідки для обох статей», ‒ відзначила Іваніна.
Щодо видатків у гендерному бюджеті, то основними є статті, які забезпечують рівну оплату праці, захист дитинства та материнства, зайнятість та безробіття та інші. «І якщо в 2010 році в державній казні на це витратили майже 37%, то в місцевих бюджетах середній показник – 89%. Тому на місцях можна більш конкретно спрямувати кошти з бюджету», ‒ вважає фахівець.
Насамкінець вона пояснила, що гендерне бюджетування доволі результативне при середньостроковому плануванні, а якщо правильно застосувати цю процедуру, то можна суттєво поповнити міську казну.
Натомість заступник мера Василь Байцим озвучив певні статистичні дані. Мовляв, в обласному центрі чоловіків старшого віку майже в два рази менше, ніж жінок. «Серед хворих на туберкульоз – 70% чоловіки, чоловіків-самогубців – 80%, наркозалежних чоловічої статті – 94%», ‒ поінформував посадовець.
Також він вважає, що гендерне бюджетування можна широко використовувати у комунальних підприємствах та установах. Хоча й додав, що багато керівників не розуміють, що таке бюджетування.
«Чого тут гріха таїти. Колись ми попросили принести фінансові плани, то вони не знали, що треба робити. В фінансовому менеджменті треба бути більш мобільними», ‒ переконує Байцим.
До слова, Іваніна розказала, що в Швеції люди, які працюють в структурних органах муніципалітету, проходять гендерні курси та отримують відповідні сертифікати.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---