Кожен третій живе не за місцем реєстрації: які виклики чекають Україну на повоєнних виборах

Проїхати сотні кілометрів або не реалізувати своє право голосу – перед таким вибором можуть постати мільйони українців на перших повоєнних виборах. Масштабне переміщення населення створило безпрецедентний виклик для Державного реєстру виборців: понад 75% людей, які змінили місце проживання після початку повномасштабного вторгнення, мешкають не за пропискою.

У цьому матеріалі Громадянська мережа ОПОРА розповість про виклики, які постали перед Державним реєстром виборців, зокрема і на Волині, і що кожен виборець може зробити вже сьогодні, щоб у майбутньому безперешкодно взяти участь у голосуванні.

Майбутні повоєнні вибори вже нині є предметом численних дискусій. Поки що невідомо, коли вони відбудуться, але дещо можна сказати напевно: на момент їх проведення Україна буде зовсім іншою, ніж у 2020 році, коли відбулися останні чергові місцеві вибори.

За роки повномасштабної війни змінилася географія виборців, адже бойові дії змусили мільйони людей покинути свої домівки. Хтось переїхав у межах своєї області, хтось змінив регіон проживання, а хтось виїхав за кордон. При цьому значна частина громадян не змінила офіційного місця реєстрації. А отже, їхня фактична адреса проживання та дані в Державному реєстрі виборців часто не збігаються.

Для багатьох людей це означатиме необхідність долати десятки або навіть сотні кілометрів, щоб проголосувати на своїй виборчій дільниці. Аж ніяк не всі матимуть таку можливість, тож значна кількість громадян ризикують залишитися поза виборчим процесом.

Над розв'язанням цієї проблеми потрібно працювати вже зараз, адже йдеться про забезпечення одного з базових конституційних прав громадян – права обирати владу.

Що таке Державний реєстр виборців та як він працює на Волині?

Державний реєстр виборців (ДРВ) – це електронна база даних, яка зберігає інформацію про громадян України, що мають право голосу. Повноцінно ДРВ запрацював у 2009 році. Саме на основі його даних формують списки виборців на дільницях.

Наповненням Реєстру опікуються відділи ведення ДРВ, що працюють при органах місцевого самоврядування. Вони отримують дані від різних установ та вносять їх до Реєстру. Наприклад, якщо людині виповнюється 18 років і вона отримує паспорт, ці дані відправляють у відділ ведення ДРВ, де їх звіряють, опрацьовують та вносять у Реєстр. Так само відбувається, коли людина помирає – дані про смерть надходять у відділ ведення, і виборця виключають з Реєстру.

На Волині веденням Державного реєстру виборців займаються 8 відділів: 4 міські та 4 районні. Їхні фахівці щоденно опрацьовують великі обсяги даних, щоб забезпечити актуальність ДРВ. У міжвиборчий період робота цих відділів часто залишається непомітною для більшості громадян. Згідно з нещодавнім опитуванням ОПОРИ, близько 40% громадян узагалі не чули про те, що такий реєстр існує і для чого він потрібен. Однак при цьому його значення величезне, адже якісно сформовані списки виборців з актуальними відомостями є одним із стовпів, на яких тримаються прозорі демократичні вибори.

Скільки громадян України живуть не за офіційним місцем реєстрації?

Навесні 2026 року ОПОРА провела масштабне дослідження, щоб знайти відповідь на це питання. Згідно з його результатами, 30% опитаних проживають не за офіційним місцем реєстрації. Водночас у вибірці не було військовослужбовців, яких в Україні близько мільйона, та українців, які перебувають за кордоном, – за різними оцінками, від 5 до 9 мільйонів осіб. З огляду на це, можна припустити, що сьогодні близько половини громадян України живуть не за офіційним місцем реєстрації.

Дослідження демонструє чіткий зв’язок між досвідом переміщення й актуальністю виборчої адреси. Серед громадян, які не змінювали місце проживання, не за місцем реєстрації проживають близько 15%. Натомість серед тих, хто має досвід переміщення, цей показник зростає до 57%. Найбільш показовою є ситуація серед громадян, які перемістилися після початку повномасштабного вторгнення, – понад три чверті з них проживають не за місцем реєстрації.

Читати ще: Від «Зараз я просто… бомж» до Того, що не дає здатися: на Волині дослідили, як вимушене переселення змінює цінності та ідентичність українців

А яка ситуація на Волині? Станом на 30 червня 2026 року в області було зареєстровано понад 772 тисячі виборців. Найбільше виборців у Луцькому районі – майже 347 тисяч. Далі за кількістю виборців ідуть Ковельський (понад 200 тисяч), Володимирський (126 тисяч) і Камінь-Каширський (98 тисяч) райони. Водночас частина з цих людей фактично проживають в інших громадах, областях чи навіть за межами України, що створює додаткові виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців та організації майбутнього виборчого процесу.

Як усім цим людям голосувати на майбутніх повоєнних виборах?

Українське законодавство передбачає кілька механізмів, які дозволяють громадянам голосувати не за місцем офіційної реєстрації, адже змінити прописку можуть не всі виборці.

Інструмент, який доступний уже зараз, – це зміна виборчої адреси. Вона підходить тим, хто постійно мешкає не за місцем реєстрації – скажімо, в орендованому житлі – й не має змоги офіційно зареєструватися за фактичною адресою. Скористатися цією процедурою можна один раз на рік у міжвиборчий період через кабінет виборця або фізично у найближчому відділі ведення ДРВ. Змінивши виборчу адресу, на всіх наступних виборах людина голосуватиме вже на новій дільниці, що прив’язана до її фактичного місця проживання.

Ще один механізм – тимчасова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси. Вона стане у пригоді тим, хто не планує змінювати виборчу адресу або місце реєстрації, але розуміє, що в день виборів не зможе прибути на свою дільницю. Така процедура діє лише на конкретні вибори і не впливає на виборчу адресу в майбутньому. Важливо, що її застосовують лише під час президентських і парламентських виборів, вона не поширюється на місцеві вибори.

На попередніх президентських виборах процедурою тимчасової зміни місця голосування скористалися близько 4,6 тисячі виборців з Волині – лише 0,6% від загальної кількості виборців області, яких станом на 2019 рік налічувалося 777 тисяч.

Звісно, тоді потреба в такому механізмі не була настільки гострою, як може бути під час майбутніх повоєнних виборів. За роки повномасштабної війни мільйони українців переїхали в інші регіони або виїхали за кордон, тому питання актуальності виборчих адрес та доступу до голосування набуває зовсім інших масштабів.

Водночас дослідження ОПОРИ показує, що рівень обізнаності громадян про ці питання залишається невисоким. Лише близько третини респондентів правильно визначили тимчасову зміну місця голосування як механізм, який дозволяє проголосувати, якщо в день виборів людина перебуває не за місцем реєстрації. Ще гіршою є обізнаність про зміну виборчої адреси: її призначення правильно розуміють лише близько 7% опитаних.

Крім того, понад половина громадян не розрізняють процедур тимчасової зміни місця голосування та зміни виборчої адреси. Це свідчить про необхідність масової просвітницької кампанії серед виборців.

Як перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців?

Щоб перевірити свої дані, не потрібно чекати на початок виборчого процесу. Для цього вже сьогодні працює онлайн-сервіс Державного реєстру виборців. Тут можна дізнатися, чи внесено ваші дані до Реєстру, перевірити свою виборчу адресу та подати звернення у разі виявлення неточностей.

Щоб зробити процес перевірки простішим і зрозумілішим, Громадянська мережа ОПОРА запустила кампанію #ПеревірСебеУРеєстрі та створила для цього спеціальну інформаційну сторінку. На ній зібрано покрокові інструкції щодо роботи з кабінетом виборця, відповіді на найпоширеніші запитання та рекомендації для тих, хто виявив помилки у своїх даних або хоче їх уточнити.

Особливо уважно перевіряти свої дані варто людям, які після початку повномасштабної війни змінили місце проживання, отримали статус ВПО, виїхали за кордон, змінили прізвище чи інші персональні дані або досягли повноліття. Саме ці категорії громадян найчастіше можуть зіткнутися з необхідністю уточнення інформації в реєстрі.

Перевірка даних у Державному реєстрі виборців може здаватися дрібницею, однак саме з таких кроків починається підготовка до майбутніх виборів. Що більше громадян завчасно переконаються в актуальності своїх даних, то менше проблем виникатиме під час організації повоєнного голосування. Це не лише турбота про власне право голосу, а й внесок у те, щоб майбутні повоєнні вибори були максимально доступними, прозорими та такими, що відображатимуть реальну волю громадян.

Тетяна БУГАЄНКО, консультантка Громадянської мережі ОПОРА у Волинській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---