Ситуація з мобілізацією в Україні: політолог каже про тривожну тенденцію у соцопитуванні

Ситуація з мобілізацією в Україні залишається складною і потребує не лише адміністративних рішень, а й системної роботи держави з суспільством.

Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий радник Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Олексій Гарань.

За його словами, проблема ухилення від служби є серйозною, однак соціологічні дані дають неоднозначну картину.

Зокрема, за результатами опитувань КМІС, близько половини українців заявляють про готовність захищати країну. Водночас експерт застерігає, що такі відповіді можуть частково відображати так званий ефект соціальної бажаності.

«Важливо розуміти, у якій формі і за яких умов люди готові це робити. Частково це може бути відповідь, яку, як їм здається, від них очікують», – пояснив він.

Інше дослідження, проведене Інститутом соціальної та політичної психології, засвідчує тривожну тенденцію: ставлення до осіб, які ухиляються від служби, фактично розділило суспільство.

«Близько половини опитаних певною мірою розуміють таких людей. І це насторожує», – зазначив Гарань.

На його переконання, ключовим є питання довіри та зрозумілих правил для громадян.

«Ідеться не лише про примус. Потрібно чітко пояснювати, що чекає на новобранця: умови служби, терміни, гарантії. Тут держава явно недопрацьовує», – сказав експерт.

Він звернув увагу на позитивні приклади окремих військових підрозділів, зокрема Третьої штурмової бригади та «Хартії», які, за його словами, ефективно вибудовують комунікацію і забезпечують приплив добровольців.

Читати ще: Зима без світла виснажила українців більше, ніж початок повномасштабної війни. Опитування

Водночас система територіальних центрів комплектування, за оцінкою Гараня, потребує реформування, але її ліквідація не є рішенням.

«Часто звучить: давайте ліквідуємо ТЦК. Але тоді доведеться створювати іншу структуру. Механічна заміна нічого не вирішить», – підкреслив він.

Окремою проблемою експерт назвав негативний образ ТЦК у суспільстві, який, за його словами, частково формується під впливом інформаційних кампаній з боку Росії.

«ТЦК фактично подається як чи не головний «ворог». Очевидно, що Росія зацікавлена в цьому і активно підживлює такі настрої», – зазначив він.

Водночас Гарань наголосив на необхідності дотримання законності з обох сторін.

«Якщо представники ТЦК порушують закон – вони мають нести відповідальність. Але абсолютно неприпустимими є напади на них, а тим більше – вбивства», – підкреслив експерт.

Він зауважив, що держава мала б жорстко реагувати на подібні інциденти ще з 2023 року.

«Коли суспільство бачить відсутність швидкої реакції, це лише погіршує ситуацію», – додав він.

Читати ще: Менш як третина українців вірять, що війна завершиться цього року. Опитування

За словами Гараня, чинне законодавство передбачає сувору відповідальність за напади на військових і правоохоронців – від тривалих строків ув’язнення до довічного. Водночас ключовим залишається принцип невідворотності покарання та чітка публічна позиція влади.

«Суспільство очікує від Президента чіткої реакції на такі випадки. Її відсутність або недостатня виразність є помилкою», – переконаний експерт.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---