USD 39.55 39.84
  • USD 39.55 39.84
  • EUR 39.65 40.00
  • PLN 9.75 9.90

1 вересня: події, факти, дні народження

1 Вересня 2019 00:00
День народження 1 серпня депутат Луцької міської ради фракції «УКРОП», атовець Олександр Кравченко.

Колеги по депутатському корпусу, бойові побратими, друзі та знайомі зичать імениннику здоров'я, підкорення вершин, натхнення та добробуту. А ще - сил і терпіння, щоб здійснити всі свої задуми й бажання. Хай життя буде щасливим і наповненим радістю, а удача ніколи не зраджує!

Також свято цього дня і у волинського археолога, історика Михайла Кучинка та журналіста Сергія Крайвановича.

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає іменинників зі святом і бажає міцного здоров’я, миру і здійснення мрій. Хай оточують лише хороші люди, осявають чудові ідеї, «приходять в гості» творчі думки!
Михайло Кучинко
Михайло Кучинко
Сергій Крайванович
Сергій Крайванович
Сьогодні – День знань. Але, оскільки у 2019 році цей день припадає на неділю, то урочисті лінійки в школах перенесли на понеділок, 2 вересня.

Якщо ви хочете привітати своїх близьких, рідних чи друзів з днем народження, скористайтесь функцією «Повідом новину». Надсилайте свої вітання та фото іменинників.

Наша хроніка:

У 2018 цього дня новий «Луцький ліцей №27 Луцької міської ради» вперше прийняв учнів. Нову школу відкрили в Луцьку вперше за 27 років.

Два роки тому танцювальний колектив «Волинянка» зірвав овації у Польщі.

У 2016 році цього дня під час шкільної лінійки у Луцьку в жінки зупинилось серце. На щастя, її вдалось врятувати.

2015 року луцький кликун повернувся на своє місце. З того дня він знову на сторожі Луцька.

2014 року в обласному центрі Волині презентували альбом про самобутню школу народного малярства.

Два роки тому у цей день видання повідомляло про луцький рекорд. Тоді «Класики» довжиною понад 800 метрів намалювали на асфальті у Луцьку.

У 2012 році редакція розповіла історію волинського міста. Фоторепортаж та дані про перші письмові відомості та історію найдавніших будівель Рожищ.

Народилися:

Цього дня народилися російський поет, драматург, критик Інокентій Анненський, американський письменник, автор романів про Тарзана Едгар Берроуз, українська громадська і політична діячка Ольга Басараб, американська танцівниця й актриса Мерилін Міллер (її ім'я як складову частину свого акторського псевдоніму взяла Мерилін Монро), російський письменник Андрій Платонов (Климентов), український політичний і громадський діяч, член президії Національної Академії наук України Ігор Юхновський, український поет-пісняр Микола Юрійчук, український вчений, педагог-новатор Геннадій Атанов, український художник театру, живописець Данило Нарбут, український естрадний співак, композитор-пісняр, народний артист України Микола Мозговий, молдавська і радянська співачка Надія Чепрага, російський актор театру і кіно Сергій Гармаш («Біси», «Солдат Іван Чонкін», «72 метри», «Полювання на піранью», «Стиляги»), українська громадська діячка, дружина експрезидента Віктора Ющенка Катерина Ющенко.

Сталося:

1819 — Вперше поставлено на сцені Полтавського театру п'єсу Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Основне джерело для написання твору — життя українського суспільства, лірично-побутові, обрядові, купальські пісні, балади («Ой оддала мене мати за нелюба заміж», «Брала дівка льон», «Розлилися води на чотири броди», «Чорна хмаронька наступає», «Лимерівна»).

Поштовхом для написання «Наталки Полтавки» для Котляревського стала п'єса «Козак-стихотворец» О.О. Шаховського, у якій було зображено тогочасне українське сільське життя. Але автор був погано знайомий з реальним побутом українців, тому допустився багатьох помилок, через що полтавці були дуже розчаровані у театрі. Тому Котляревський вирішив виправити це становище, написавши правдиву п'єсу.

Жанр твору, за визначенням Івана Котляревського - опера малороссийская у двох діях. Автор вперше в новій українській літературі вводить образ жінки-страдниці - мати Наталки, Терпилиха, що своєрідно відображується у її імені.

1923 — Великий кантоський землетрус у Східній Японії.

Землетрус стався в період економічної кризи в Японії. Вона супроводжувалася протистоянням різних політичних партій та поляризацією японського суспільства за ідеологіями, що було наслідком ліберального курсу «демократії Тайсьо». На міжнародній арені Японія втрачала авторитет через розростання антияпонських настроїв в Кореї та Китаї, та намагання Великої Британії та США обмежити японську присутність в Тихоокеанському регіоні.

В таких умовах Великий кантоський землетрус був не лише простим природнім катаклізмом, а важливим фактором, який обумовив майбутню політику Японії та її соціально-економічний розвиток.

Японська громадськість, включно з політиками, економістами та науковцями, сприймала землетрус як «небесну кару» за фривольне життя і загравання з західними суспільно-політичними цінностями. Серед японських інтелектуалів поширилися песимістичні настрої і відчуття майбутньої кризи. 10 листопада 1923 року Імператор Тайсьо закликав підданих облишити «розкоші, задоволення, балачки і пагубні звички» та почати відбудовувати «справжній і здоровий» національний дух.

Під впливом монаршого маніфесту в японському суспільстві занепав інтерес до демократизації і зародилася відраза до носіїв західного ідеологічного мислення. Одночасно з цим посилилися ксенофобські настрої під впливом американського Імміграційного акту 1924 року, який обмежував імміграцію до США вихідців зі Східної Азії.

Після запровадження в березні 1925 року законів про загальне виборче право та правопорядок курс «демократії Тайсьо» був згорнутий, а базові свободи та права громадян обмежені. Японія стала на шлях побудови корпоративного суспільства і розробки власної оригінальної системи цінностей.

2008 — прем'єрний показ українського телевізійного мультсеріалу «Легенди України».

Сюжет фільму доволі простий: хлопець на ім'я Нік відкриває таємничу печеру з прадавньою картою України. Вона – портал у легендарний світ нашої держави. У печері його м’яч оживає й стає незамінним супутником Ніка в неймовірних подорожах. Виявляється, що всі українські легенди захопив й утримує у своїй скарбничці древній лиходій Змій.

У кожній серії Нік і Шева крізь чарівну карту потрапляють в одну з легенд і, розповідаючи її, повертають людям. Змій зі всіх сил намагається цьому завадити, але сміливість і кмітливість, а головне допитливість і щира дружба Ніка й Шеви, дозволяють їм завжди долати всі Змієві підступи й пастки. Сюжети легенд і переказів ілюструють самобутність українців, духовну глибину традицій, розповідають про походження міст і сіл, про наші свята, рослин і тварин, давній міфологічний світ, народні ремесла, побут. Основні герої мандрують усієї територією України – Карпатські вершини, шахти Донбасу, узбережжя Криму, ліси й болота Волині, по степах, кам’яних могилах, морях, ріках і озерах.

Сюжети серій побудовано як на українських легендах, так і на кримсько-татарських, і навіть грецьких, дія яких відбувалася на території нашої держави. У кожній серії виділено історично-достовірну інформацію, яка стосується згаданих у серії подій. Оскільки герої пов’язані своєю символікою з проведенням в Україні «Євро 2012», серіал працює не лише на внутрішню аудиторію, а й на зовнішній імідж держави, знайомить потенційних гостей чемпіонату з нашим краєм.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 2
Саша Показати IP 1 Вересня 2019 01:56
Права вітаю!)
історик Показати IP 1 Вересня 2019 10:17
1 вересня 1939 року, тобто рівно 80 років тому, розпочалася Друга світова війна

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus