100 днів Верховного Суду: здобутки та очікування, що не справдилися

Зрозумілі судові рішення, недопущення до посад у судах корупціонерів зі «старої системи», онлайн-трансляції судових засідань та звіти перед громадськістю: що очікують від нового Верховного Суду, що вдалося здійснити та які сподівання досі лишаються нереалізованими, з’ясовували у рамках форуму у Києві, що підсумував перші сто днів роботи Верховного Суду.

Конкурс до Верховного Суду став першою масштабною ластівкою судової реформи, яка стартувала у 2016 році. Після року добору сформували новий Верховний Суд, який розпочав роботу 15 грудня минулого року – до виконання обов’язків приступили 115 суддів. Незважаючи на увагу громадськості, до Верховного Суду все ж потрапили 27 кандидатів з негативними висновками Громадської ради доброчесності.

Оцінки за перші 100 днів роботи Верховного Суду від служителів Феміди та громадськості

У рамках обговорення результатів перших ста днів Верховного Суду учасників дискусії закликали оцінити успішність формування нового Верховного Суду за шкалою від – 10 до + 10.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков зазначив, що оцінює цей показник +6,5 бала, зважаючи на те, що комісія провела перший в Україні відкритий конкурс на зайняття посад у Верховному Суді, а після цього відбуватимуться конкурси до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, Вищий антикорупційний суд.

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, як учасник конкурсу, який пройшов всі стадії та став суддею Верховного Суду та визнає конкурс справедливим, поставив +10.

Керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента України Костянтин Красовський зауважив, що готовий поставити між +7 та +8 балів.

Своєю чергою, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, експерт судової групи Реанімаційного Пакету Реформ Роман Куйбіда розповів, що як представник аналітичного центру, який аналізував процедуру імплементації згаданого конкурсу, не оцінюватиме за пропонованою шкалою, але сказав, що виявили два досягнення та 11-12 недоліків.

Директор Центру демократії та верховенства права, співініціатор Руху ЧЕСНО Тарас Шевченко зауважив, що, якщо сприймати за нуль те, що було раніше, готовий поставити +2,5 бала.

Новий конкурс та гендерна рівність

Сергій Козьяков нагадав про ситуацію, яка панувала у судовій системі лише шість років тому, коли у 2011 році на вакантних 9 місць у Вінницькому окружному адмінсуді претендували 9 кандидатів, на 4 вакансії у господарському суді цієї ж області – 4 кандидати, і подібна ситуація спостерігалася у решті областей, де кількість кандидатів не перевищувала кількості вакансій. Тепер на одну вакантну посаду у Верховному Суді претендували 10 кандидатів, на останній стадії конкурсу – три кандидати. У тогочасному конкурсі не було жодного елементу, який був у конкурсі, що відбувся нещодавно до Верховного Суду. Тоді кандидати були нікому не відомі, а тепер інформацію про кандидатів можна було вивчати на веб-сайті та надавати на них скарги. Вперше від 300 до 1800 сторінок досьє кандидатів було опубліковано, на відміну від 2011 року, коли не оприлюднювали жодного досьє і документи були конфіденційними. До того ж, тоді на посаду судді претендували лише судді, а нині на посади у Верховному Суді - судді, адвокати та юристи-науковці. Приблизно 34% серед кандидатів на посаду судді Верховного Суду становили не судді. Це дозволило забезпечити прихід «людей не з системи», які принесли свій досвід.

У результаті конкурсу запропонували 120 переможців, декого з них зупинила Вища рада правосуддя. Майже половину суддів Верховного Суду тепер становлять жінки.

«Гендерну рівність ми, на наш погляд, вирівняли. І голова Верховного Суду вперше в історії України жінка, надзвичайно глибокий фахівець, рішення, які вона ухвалює як менеджер, серйозні», - відзначив Сергій Козьяков щодо голови Верховного Суду Валентини Данішевської.

Чимало кандидатів, з його слів, не змогло пройти конкурс через недоліки в законодавстві. Зокрема, це стосується багатьох адвокатів та науковців, які не могли пройти стадію допуску. Новий конкурс планують проводити у другій половині року. Як наголошує голова ВККСУ, восени на конкурс відбуватиметься величезний політичний тиск через майбутні вибори.

Новий Касаційний суд, прозорість для ЗМІ та десятки тисяч справ

Приблизно 40 тисяч справ припало на Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, який очолює Михайло Смокович. Він запевнив, що новий суддівський корпус здатний виконувати завдання, які лежать на Верховному Суді. У касаційній інстанції тепер працюють значно молодші судді, 30% з яких володіють іноземними мовами, у Касаційному адміністративному суді працюють шестеро докторів наук, 11 кандидатів юридичних наук. З його слів, таким чином закладається фундамент судової реформи і це – найважливіше за перші 100 днів. Друга важлива річ – обрання голови Верховного Суду. Наступним не менш важливим кроком є оновлений та фаховий апарат, що повинен забезпечувати діяльність Верховного Суду, який, втім, поки не наповнений – шукають науковців та фахівців з інших галузей. Четвертим досягненням є відкритість.

«Ми вдячні законодавцям, які внесли в Закон «Про судоустрій та статус суддів», процесуальні закони норми, за якими ЗМІ та інші особи можуть проводити відеозапис тощо. Суд – публічний орган і всі знають, що він має проходити публічно, якщо немає підстав для закритого провадження. Тому у суддів тепер немає конфліктів з засобами масової інформації, як було раніше, коли фізична особа відмовлялася від проведення зйомки», - відзначив Михайло Смокович.

Він подякував законодавцям за те, що вони зробили сторін суду публічними і дозволили суддям безапеляційно, лише церемоніально дозволяти ЗМІ бути присутніми під час будь-яких судових засідань.

Навантаження у касаційному суді зараз становить до 400 справ на суддю. Протягом 100 днів надійшло понад 11 тисяч нових справ. Загалом в провадженні суду перебувало понад 52 тисячі справ. Вже майже 9 тисяч справ розглянули в Касаційному адміністративному суді. Отже, на думку голови суду, з навантаженням впораються.

Костянтин Красовський розповів, що саме Рада з судової реформи, секретарем якої він був, напрацювала стратегію реформування системи правосуддя. З його слів, новий Верховний Суд – це нова якість людей, адже туди прийшли адвокати та науковці з-поза системи. Отже, можливості корупційних проявів там знижені. На запитання про те, чому протягом ста днів президент так і не знайшов часу, щоб підписати указ про призначення голови Верховного Суду він відповів, що президент свою церемоніальну функцію все ж виконає, адже це його обов’язок.

Захист іноземних інвесторів як індикатор ефективності Верховного Суду

Директор Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко зауважив, що базовий сценарій, який змальовували для себе в контексті відбору та формування нового Верховного Суду – найкращий результат буде в тому, що найбільш одіозні судді не пройдуть, якщо буде величезна мобілізація сил громадянського суспільства. Цю роль виконувала Громадська рада доброчесності, завдяки якій у Верховний Суд не потрапила значна кількість представників старої системи.

З його слів, міжнародні організації, зокрема, шведи, з якими тісно співпрацюють вже давно, завжди говорили, що представники шведських підприємств не відчувають себе захищеними в українських судах. 100 днів – потенційно замалий строк тож про якісь позитивні зміни у цьому плані від іноземних інвесторів наразі не чули, але саме це є важливим індикатором – якщо міжнародні організації, посольства скажуть, що новий Верховний Суд краще захищає іноземні інвестиції, інтереси компаній, зокрема, від рейдерства українських компаній, це буде саме тим показником, на який хотіли орієнтуватися представники громадських організацій.

Також важливим є те, як Верховний Суд репутаційно пройде виборчу кампанію, як розглядатиме справи, які до нього потраплять та чи будуть суспільство і міжнародні інституції сприймати його рішення як справедливі. Якщо цей тест суд пройде гідно, довіра до нього значно підвищиться, адже зараз є чимало підозр та недовіри до Верховного Суду.

Окрім цього, у фахівців є питання до обґрунтованості рішень, які виносить Верховний Суд.

Зрозумілі рішення, електронна база та звільнення нечесних суддів: що очікують від Верховного Суду юристи

Заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда, який понад десятиліття займається питанням судової реформи, зазначив, що форма Верховного Суду змінилася, а щодо змісту він наразі не готовий сказати, чи є зміни в позитивний бік.

До початку роботи Верховного Суду, наприкінці листопада минулого року провели опитування понад 300 правників, щоб з’ясувати очікування від нового Верховного Суду. До топ-5 найочікуваніших новацій від Верховного Суду увійшли за версією юристів створення електронної бази позицій Верховного Суду зі зручною системою пошуку (поки що на веб-сайті суду немає такого розділу), нова добре структурована форма судового рішення і легка для розуміння мова (у цій сфері, на думку експерта, є зрушення завдяки «новій крові» в Верховному Суді – науковцям та адвокатам, натомість судді, які працювали у старій системі і перейшли у Верховний Суд, демонструють ту саму якість рішень). Також очікували онлайн-трансляції усіх відкритих судових засідань (наразі це очікування не справдилося), повноцінне спілкування зі сторонами через Інтернет (це очікування реалізують невдовзі), регулярні публічні звіти перед суспільством (брифінг голови Верховного Суду щодо 100 днів діяльності відбувся, втім, не вдалося почути про нову якість діяльності суду).

Якісні показники перших ста днів роботи Верховного Суду та обіцянки виправити недоліки

Щодо нових стандартів поведінки суддів, юристи визнали, що повинно відбуватися негайне оприлюднення фактів втручання політиків та держслужбовців в діяльність Верховного Суду, а також у разі обґрунтованих публічних звинувачень у нечесній поведінці звільнення судді з власної ініціативи (це важливо, адже тінь підозри на людині, що представляє державну інституцію, падає на увесь державний орган).

Щодо згаданого реєстру, Сергій Козьяков визнав, що ця ділянка справді, відповідно до закону, лежить на Верховному Суді, який повинен забезпечити єдність судової практики в Україні. Суддів нового Верховного Суду, призначених на посади, він порівняв з пілотами, які «прийшли, а літака немає» - у такому стані, мовляв, були автоматизовані системи щодо розподілу справ, надання інформації. Він повідомив, що з 2 квітня діятиме реєстр правових позицій великої палати Верховного Суду. Позиції, мовляв, є у паперовому варіанті у кожному суді, але техніка поки не готова їх оприлюднити у повному обсязі. Технічні проблеми обіцяють усунути найближчим часом.

Щодо структури судових рішень, створили робочу групу, що займалася розробкою нового, зрозумілого та обґрунтованого рішення за зразком рішень Європейського суду з прав людини. Робоча група розробила шаблон судового рішення, який наразі використовують не всі судді,попри те, що він вдалий, прогресивний та зручний в користуванні.

Щороку планують випускати буклет зі звітами в паперовому та електронному варіанті.

Наступного року великий тягар лягатиме на Касаційний адміністративний суд у зв’язку з виборами як на суд, що повинен надати методичну допомогу усім судам адміністративної юрисдикції, які контролюють ці судові процеси. До того ж, касаційний суд є судом першої інстанції зі встановлення результатів виборів Президента України та нардепів.

Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович зауважив, що надходять скарги, наприклад, коли сторона вважає, що її протиправно не допустили до судового розгляду.
Щодо оповіщення про розгляд справи, у Касаційному адміністративному суді є три форми розгляду справи – попереднє судове засідання, де справа може бути вирішена по суті, письмове та судове. Наприклад, за день до форуму, у нього на розгляді було шість справ, з них у судовому засіданні розглянута одна, тому що з’явилися сторони, інша розглянута в письмовому вигляді, тому що сторони попросили її розглянути без їхньої участі і ще чотири справи відкладені на два тижні, тому що повідомлення від сторін про те, що вони знають про день та час справи, не надійшли. Отже, все роблять для дотримання процесуального законодавства.

Чому судді ліквідованих судів досі отримують оклад

На запитання про те, чому судді низки ліквідованих судів касаційної інстанції, фактично не працюючи і не здійснюючи правосуддя ще з минулого року, досі отримують заробітну плату, Сергій Козьяков відповів, що президент підписав 29 грудня минулого року 12 указів щодо ліквідації та реорганізації сотень судів. Відповідно до закону, у разі ліквідації або реорганізації суду суддів, які там працюють, можна переводити без конкурсу. Це, з його слів, найбільш дискомфортна процедура, адже наразі навчилися здійснювати кадрові рухи щодо суддів виключно в складних конкурсних процедурах, у яких бере участь громадськість. Окрім того, що це дискомфортна, це ще й делікатна процедура, тому що йдеться про суддів вищих спеціалізованих судів, які залишилися і не перемогли у конкурсі на посаду судді нового Верховного Суду, або не брали в ньому участь. Окрім суддів ліквідованих судів, які отримують оклад, отримують кошти і працівники апарату цих судів. ВККС усіх їх запросила і невдовзі ухвалить рішення про переведення цих суддів до інших судів нижчого рівня.

Костянтин Красовський наголосив, що судді отримують не зарплату, а оклад, оскільки їхній статус суддів ніхто не припиняв. Якщо вони відмовляться від переведення в інші суди, є передбачені законом наслідки такого рішення.

Нагадаємо, під час форуму озвучили інформацію про те, що у судовій системі зараз існує 2400 вакансій суддів, а 1600 служителів Феміди звільнилися з посад за власним бажанням лише протягом кількох місяців у 2016 року.

Також розповіли про те, що наразі триває кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів щодо відповідності займаним посадам.

Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---