2 серпня: свята, події, факти. Запатентували колючий дріт та створили Головну українську раду

Сьогодні – Міжнародний день голокосту ромів. Дата встановлена прокламацією Міжнародної ради пам'яті геноциду ромів, яка була прийнята 23 листопада 1996 року лідерами ромських організацій 10 країн Європи та Сполучених Штатів Америки на конференції «Геноцид - Пам'ять - Надія». Ці серпневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Окрім того, святкують День авіації в Сербії, День десантників у Білорусі, День національного кіно в Азербайджані, День республіки в Македонії та День свободи в Гайані.

2 серпня іменини в Іллі, Олексія, Костянтина та Івана.

Народилися:

2 серпня народилися французький архітектор, автор плану міста Вашингтон у США П’єр Ле Енфан, французький скульптор, автор статуї Свободи Фредерік Бартольді, український письменник, член Центральної Ради Кость Буревій (Костянтин Сопляков), молодший із братів-засновників кінокорпорації Warner Brothers Джек Ворнер, радянський кінорежисер Василь Журавльов («П’ятнадцятирічний капітан», «Людина у цивільному», «Кордон на замку», «Загибель «Орла»), український громадсько-політичний діяч та історик Всеволод Іськів, радянський льотчик-космонавт, «космонавт № 5» – перший комсомолець, що побував у космосі Валерій Биковський, німецький футболіст Штефан Еффенберг, український журналіст та редактор Олександр Крамаренко, американський письменник Джеймс Болдуїн, сербський футболіст, колишній захисник київського «Динамо» Горан Гавранчич, український хокеїст Олександр Бобкін.

Події:

1887 – Ровелл Ходж запатентував колючий дріт.

Сталевий дріт діаметром 1.6–2.8 мм, з «колючками» (відрізки дроту 1.4–2.5 мм, скручені у формі двох пружин).

Принцип виробництва полягає в навивці шипів між і поверх двох скручених основ колючого дроту. Шипи виготовляються з термічно-необробленого дроту, діаметром 2 мм. Шипи колючого дроту розташовуються із кроком 75 мм. Матеріали: основа – дріт буд. 2.8 мм, термічно оброблений, шипи – дріт будівельний 2,0 мм, термічно необроблений.

Колючий дріт поставляється в мотках на котушці без упакування. У мотку близько 35–40 кг (400 м).

1914 – У Львові українські політичні партії об’єдналися в Головну українську раду.

Її засновниками були національно-демократична, радикальна, соціал-демократична партії. Програма Головної Української Ради передбачала такі основні завдання: вироблення загального напряму української політики, вирішення національно-політичних справ у зв’язку з війною, виступ у ролі єдиного політичного представника галицьких українців на міжнародному рівні, формування національного війська. Головною політичною вимогою організації було виборення державної самостійності України.

Головна Українська Рада зверталася до уряду Австро-Угорщини, керівних органів Галичини з петиціями, в яких обстоювала інтереси українського народу, зносилася з представниками центральних держав, привертаючи увагу до українського питання як одного з найактуальніших для європейської політики.

4 серпня 1914 року Рада прийняла рішення про створення з добровольців української військової організації, що одержала назву Українських січових стрільців.

На початку вересня 1914 року у зв’язку з наступом російських військ Головна Українська Рада перебралася до Відня, де проіснувала до травня 1915 року, коли була перетворена на Загальну Українську Раду.

1989 – Трагедія на Київському головпоштамті, внаслідок якої загинуло 11 людей.

Колони Київського головпоштамту тоді були (і залишаються досі) традиційним місцем зустрічей і побачень у Києві, тож будівельні «ліси», що ними був покритий вхід до пошти, які стали можливою причиною катастрофи, водночас унеможливили набагато більшу кількість жертв, оскільки не дозволяли скупчуватись людям під колонами, шукаючи захист від дощу, який тоді йшов (під колонами був вільний лише прохід до входу – 1, на 5 метрів, решта місця було зайнято будівельними конструкціями).

Одразу після обвалу міліціонери, пожежники та звичайні перехожі (серед яких було немало десантників, що святкували того дня своє свято в центрі Києва) кинулись розбирати завал. Керував рятувальною операцією полковник міліції Володимир Шапошник. Із-під завалів було витягнуто 13 тіл, двоє людей були ще живими, їх обох згодом вдалося врятувати, хоча один з них позбувся обох ніг.

Одразу після катастрофи на Майдан Незалежності почали стягуватись десятки тисяч киян, і згодом про те, що відбулось, уже знав весь Київ. Важливим фактором отримання повної інформації громадськістю став розпал задекларованих радянською владою часів гласності, тож майже одразу влада повідомила про трагедію та чесно назвала кількість жертв.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---