Бійці 14-ї ОМБр повернулися з зони ООС на Волинь

Військовослужбовці 14-ї ОМБр імені князя Романа Великого повернулися з зони ООС на постійне місце дислокації у Володимирі-Волинському. Для окремих вояків бригади – це вже шоста ротація.

Сама військова частина існує шість років. Її основа – 51-ша окрема механізована бригада, в доробку якої – бої за Савур-Могилу, Іловайськ та Битва на кордоні, йдеться в сюжеті телеканалу «Аверс».

Як розповіла речниця військової частини Надія Замрига, бойовий шлях 14-ї бригади пролягає майже по всьому східному кордоні, а останнє відрядження на Схід замість запланованих восьми тривало аж 11 місяців.

«Смуга відповідальності бригади була доволі складною – це найгарячіші точки не лише на Луганщині, а й узагалі в Операції об’єднаних сил (Кримське, Трьохізбенка, Кряківка, Причепилівка, Новотошківське). Були бої, обстріли… На жаль, маємо загиблих побратимів... Водночас ми доклали максимум зусиль для того, щоб мирне населення на Луганщині відчуло захист, повірило в Україну, Збройні сили, аби війна для них залишилася тільки жахливим спогадом», – сказала вона.

Т. в. о. командувача оперативного командування «Захід» Олег Мікац звернув увагу, що бригада кожного року підтверджує свій вишкіл. Він подякував військовим за їхню службу, відвагу та відданість.

«Війна ще не завершилася. Залишається низка проблем. Однак за підтримки органів державної влади, місцевого самоврядування та громадськості ми здолаємо ці проблеми і далі захищатимемо нашу державу. Армія, яка має підтримку свого народу, незламна», – наголосив він.

Побачити і нарешті обійняти своїх найрідніших – батьків, братів, синів, сестер і доньок – на площі Героїв у Володимирі-Волинському зібралася майже вся місцева громада.

Олена Бондарук виглядає сина Романа. Її переповнюють гордість і любов.

«Він уже шостий рік служить у бригаді. Починав із солдата, а зараз – уже лейтенант. Це його бажання. Свого часу він вирішив змінити власне життя. Ми безмежно ним пишаємося, завжди чекаємо його і надіємося тільки на краще», – зазначила Олена Григорівна.

Її син Роман Бондарук поділився, що у Володимирі-Волинському військовослужбовці відновлюватимуть сили, ремонтуватимуть техніку та готуватимуться до чергової мандрівки на Схід.Служать у бригаді і цілі родини. Віктор Чайка ділить військові будні разом із меншим братом і чоловіком сестри. Переконаний, служба зближує рідних людей, та й ділити її легше, коли є надійне плече.

«Першим у бригаду прийшов чоловік моєї сестри. Він танкіст і відразу після строкової служби підписав контракт. А я пішов на допомогу меншому брату. І так пліч-о-пліч в одному підрозділі на сусідніх позиціях прикривали один одного 11 місяців… Рідна кров – це рідна кров. На війні є тільки переживання за брата, за швагра, а сварки ніколи не виникають, навіть зі спірних питань», – сказав він.

Усі вояки бригади після повернення додому отримають відпускні листи – таке рішення як нагороду за відмінну службу ухвалило командування. А найкращих військових на церемонії зустрічі з громадою, яка стала вже доброю традицією, відповідно до указу Президента України та Міністерства оборони, відзначили медалями, подяками та нагрудними знаками.

Подарунки підготували і в області, зокрема керівництво Волинської облради. Їх особисто вручив голова обласної ради Григорій Недопад.

«Дійсно, професія військового знову стала престижною. Надіємося, що й далі так буде. Наша армія оновлюється, стає професійною. Зараз її не можна порівняти з тією армією, яка була у 2014 році. У нас вистачає і вищого особового складу, і молодшого особового складу, і людей, які прагнуть служити в Збройних силах України, захищати нашу Неньку, – акцентував він. – На різних рівнях органів місцевого самоврядування прийнято багато програм щодо підтримки бійців АТО/ООС».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---