Будівництво на Ковельській: як може змінитися образ Старого Луцька

Значний резонанс серед лучан викликало питання будівництва на узбережжі Стиру на вулиці Ковельській, що поряд зі Старим містом. Яке майбутнє ділянки, де нині активно облаштовують з’їзд до можливого місця будівництва багатоповерхових торговельно-офісних центрів та житлових будинків, з’ясовувало Інформаційне агентство Волинські Новини.

Цьогоріч увагу громадськості привернули роботи на ділянці навпроти перехрестя вулиць Ковельської та Набережної. Так, раніше неодноразово виникали застереження щодо того, що на ділянці площею майже три гектари може постати квартал багатоповерхівок, що суттєво змінить вигляд історичної частини міста.

Голова фракції «УКРОП» у міській раді Ігор Поліщук звернувся до міського голови щодо активних будівельних робіт з облаштування заїзду з вулиці Ковельської, які ведуться навпроти перехрестя вулиць Ковельської та Набережної. Депутат поцікавився, хто є замовником робіт, їхнім виконавцем, вартістю робіт та джерелами їхнього фінансування. Також він запитував, з якою метою відбувається облаштування вказаного заїзду.

У відповіді за підписом першого заступника міського голови Тараса Яковлева йшлося про те, що замовником робіт з реконструкції світлофорного об’єкта з влаштуванням з’їзду на перехресті вулиць Ковельська-Набережна є департамент житлово-комунального господарства Луцької міськради, підрядником виступає ТзОВ «Стир-Агро-Буд». Декларація про початок робіт зареєстрована в інспекції архітектурно-будівельного контролю від 28.03.2016 року № ВЛ 083160881430.

У наступній відповіді від 8 серпня за підписом міського голови Миколи Романюка повідомили, що, відповідно до розробленої ПП «ТОЛА» проектно-кошторисної документації та згідно з договором №19/04/16 від 19 квітня 2016 року виконуються роботи з реконструкції світлофорного об’єкта з облаштуванням з’їзду на перехресті вулиць Ковельська-Набережна.

Замовником робіт є департамент ЖКГ Луцької міськради, підрядником – ТзОВ «Стир-Агробуд», роботи виконуються за кошти інвестора ТзОВ «Український будівельний капітал Волинь», договірна вартість робіт становить 1,448 мільйона гривень. Водночас у документі не повідомили про мету здійснення будівельних робіт.

Нагадаємо, що у 2015 році Держархбудінспекція у Волинській області скасувала реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт щодо будівництва багатоповерхового житлового будинку у Луцьку на вулиці Ковельська, 17. Тоді під час проведення планової перевірки працівники інспекції виявили, що підготовчі роботи для будівництва багатоповерхівки з вбудованими торгово-офісними приміщеннями проводяться на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети. Таким чином, це будівництво можна вважати самочинним. У зв’язку з цим реєстрацію відповідної декларації скасували.

Концепції забудови та критика архітекторів

Під час засідання Волинської організації Національної спілки архітекторів України 1 серпня інвестор, депутат Луцької міськради Андрій Козюра повідомив, що вклав у міський бюджет 5 мільйонів доларів, витрачених на купівлю земельної ділянки. Тоді він розповів, що готовий змінювати проект, аби він задовольнив усіх, але про відмову від будівництва не може йтися. Депутат міськради Микита Рабан зауважив, що насправді ділянка була придбана за 124 тисячі гривень, однак Андрій Козюра нічого на це не відповів.

Своєю чергою, голова спілки архітекторів Тарас Рабан зауважував, що ніхто не проти будівництва, але не за існуючим проектом, від якого «туристи будуть тікати». Своєю чергою, архітектор Юрій Казмірук зазначав, що не була дотримана процедура – проектант не має необхідних документів. Архітектор серед таких називав містобудівне обґрунтування та детальний план території. Водночас директор Інституту проектування «Комфортбуд», де проектують забудову ділянки, Андрій Вишневський, стверджував, що це лише пропозиції, а не власне готовий проект. Пропозиції може робити будь-хто і для цього не треба документації. Її будуть виробляти, коли візьмуться за остаточне планування.

Архітектор Євген Ходаковський зауважував, що будівництво змінить образ міста. Тож цей образ не потрібно нівелювати. Проти забудови виступала історик Олена Бірюліна. З її слів, зелена зона навколо історичного острова, звідки розвинувся Луцьк, формує його образ і цей образ не можна втрачати. Без цієї території зникає історичне ядро. До цієї позиції приєднався фотохудожник Віктор Чухрай. Він наголосив на природних якостях заповідної території «Гнідавське болото» і зауважив, що будівництво стане загрозою існування тварин та птахів, які там гніздяться.

Перешкоди забудові: електронна петиція та увага прокуратури

До слова, у Луцьку навіть зареєстрували електронну петицію про заборону висотної забудови на вулиці Ковельській, 17, однак вона зібрала лише 147 підписів з 300 необхідних.

«Заборонити проводити забудову жилого кварталу на місці засипаного русла річки Стир на Ковельській, 17. Це призведе руйнування унікальної панорами старого міста, яка відкривається з лівого берегу. А також перевірити на доброчесність усіх чиновників причетних до видачі дозволів на будівництво житлового комплексу із притягненням до відповідальності (аж до звільнення із займаних посад) у випадку виявлення ознак корупції, і кримінального провадження при наявності прямих доказів. Наше місто треба берегти від псування сумнівними архітекторами та скульпторами», - йдеться у петиції, автором якої є Павло Антонюк.

Як нещодавно повідомили в прокуратурі, кримінальне провадження за фактом незаконної реалізації через прилюдні торги майна - земельної ділянки площею майже 3 гектари, що розташована на вулиці Ковельській, 17, ліквідатором ТзОВ «Адендум» розслідує Луцький відділ поліції ГУ НП У Волинській області.

Ще 20 липня 2016 року прокуратура області внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про факт зловживання владою та службовим становищем (кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України) службовими особами виконавчих органів Луцької міської ради.

«Службовці органу місцевого самоврядування незаконно організували та провели будівельні роботи із реконструкції світлофорного об'єкта з облаштуванням з'їзду на перехресті вулиць Ковельська та Набережна у Луцьку в межах охорони природного ландшафту Державного історико-культурного заповідника у Луцьку. Досудове розслідування триває й перебуває на контролі в керівництва прокуратури області. У його ході будуть перевірені й інші можливі факти зловживань посадовців міськради», - повідомили у прокуратурі.

Забудова поблизу Старого міста: розвиток чи спотворення історичного Луцька

Заступник начальника управління містобудування та архітектури Ярослав Матвіїв зауважив, що питання будівництва розглядали під час засідання архітектурної ради. Другий варіант був поданий в управління для того, щоб отримати містобудівні умови та обмеження на будівництво торговельного центру. В управлінні відмовили, аргументуючи тим, що детальний план території не розроблений, не пройшов процедуру обговорення і затвердження. З його слів, дозволяти будь-які роботи в охоронній зоні державного історико-культурного заповідника в управлінні не можуть, тому що, згідно з генеральним планом заповідника, це - охоронна зона ландшафту. Хоча в генплані міста передбачене будівництво там торговельного комплексу, генеральний план заповідника цього не передбачає.

Своєю чергою, у коментарі Інформаційному агентству Волинські Новини Андрій Козюра зауважив, що ділянка розташована на відстані приблизно 100 метрів від межі заповідника. Вона потрапляє в охоронну зону ландшафту, яка, втім, нічим не затверджена, як і, наприклад, зона на вулиці Набережній, де вже побудовані житлові багатоповерхівки.

Цільове призначення земельної ділянки, як наголосив Андрій Козюра, відповідає тому, що на ній планують побудувати: можна, мовляв, зводити будинки з житлом у верхніх поверхах та комерційними закладами – на першому поверсі. Окрім цього, жодний документ не регламентує поверховість будівництва – генплан ніколи не передбачає поверховості. У вказаній зоні допускається багатоповерхове будівництво, але, незважаючи на те, що в містобудівних умовах та обмеженнях не було прописано розробку історико-містобудівного обґрунтування (де може йтися про можливість чи неможливість багатоповерхової забудови), таке обґрунтування розробили і воно допускає саме таку поверховість, яка була зазначена в концепції.

«Будь-які питання будівництва, чи з’їздів, чи будь-чого іншого у цьому районі можливе лише на основі детального плану території, який повинен пройти всі процедури як погодження центральним органом культурної спадщини, так і автором внесення змін в генеральний план, оскільки ми замовили розробку історико - архітектурного опорного плану. Лише коли буде погодження центрального органу, архітектурної ради та інших служб, можна буде здійснювати будівництво. Поки що ми не видавали містобудівних умов та обмежень і не розглядаємо питання про винесення цього питання на розгляд виконкому щодо погодження детального плану цього району», - зауважував Ярослав Матвіїв.

Зі слів посадовця, він наразі не наважується стверджувати, що на вказаній ділянці можливе спорудження багатоповерхівок, адже питання забудови має велике значення. До прикладу, ділянка розташована в районі підтоплення і згідно з нормами там заборонене будівництво багатоквартирних житлових будинків. Управління наразі не може ініціювати питання видачі містобудівних умов без затвердження детального плану. Один варіант детального плану, який подавали на розгляд управлінню, вже відхилили.

Щодо тези про підтоплення ділянки, Андрій Козюра зауважив, що Ярослав Матвіїв свого часу ставив підпис на документі про виставлення земельної ділянки на продаж з аукціону, розробляв генплан, не думаючи тоді про зону підтоплення. До того ж, з його слів, потрапляння ділянки у зону підтоплення - це не питання управління містобудування та архітектури.

«У нас майже весь Луцьк – зона підтоплення, вся вулиця Глушець, вся Набережна, усе місто, окрім острова Луцьк. На стадії розробки концепції таких безглуздих та дурних питань ніхто не повинен ставити. Ці питання мають вирішувати проектанти, які повинні запроектувати або дамбу, або розрахувати правильні фундаменти, визначивши їхню висоту. Це вирішується в проекті, а не на етапі погодження концепції», - зауважив Андрій Козюра.

Метою, з його слів, є «будівництво перлини для Луцька», тому, замість концепції забудови кварталу, яку критикували під час засідання Волинської організації Національної спілки архітекторів України, вже триває розробка 3-4-ої концепцій.

Чи перекриватимуть нові будівлі панораму Старого Луцька

Також Андрій Козюра заперечує аргумент про те, що майбутнє будівництво перекриватиме панораму Старого міста та знижуватиме туристичну привабливість Луцька. Нині, мовляв, туристична привабливість тієї ділянки найгірша, яка тільки може бути, адже там розташоване болото та хащі.

«Якщо архітектори вважають, що це туристична привабливість, їх треба в шию гнати з міськради, тому що вони ставлять не задачу правильно побудувати об’єкт, а хочуть, щоб місто не чіпали інвестори та не забудовували правильно», - вважає Андрій Козюра.

Він зазначив, що Старе місто у Луцьку має декілька домінант – споруд, які потрібно охороняти (Луцький замок, кірха, Покровська церква, костел Святих Петра і Павла).

«У Луцьку багато і розвалюх, якщо хтось скаже, що вони є автентичними і з бомжами, руїнами та туалетами прикрашають Старе місто, я дозволю собі не погодитися. На моє переконання, Старе місто сьогодні не виконує основної функції – не приваблює туриста», - відзначив депутат.

Метою будівництва на ділянці є також облаштування з’їзду, який з’єднає вулицю Ковельську зі Старим містом. Вздовж річки мала б бути облаштована набережна з велосипедною та пішохідною доріжками з елементами благоустрою, а також пляж, гойдалки, спортивні споруди, а інфраструктура відпочинку буде поєднана з інфраструктурою історичною. На перших поверхах новобудов планували розміщувати мистецькі крамниці, а на ділянці - обладнати декілька оглядових майданчиків.

Говорячи про панораму історичної частини Луцька, він запевнив, що домінанти обов’язково будуть проглядатися. Це питання повинно бути вирішене в історико-містобудівному обґрунтуванні. У ньому допускалася поверховість від 5 до 7 поверхів (вища поверховість допускається біля вулиці Ковельської), тобто, будинки не затулятимуть жодну з домінант Старого міста. Водночас, наприклад, зведений за радянської влади багатоповерховий будинок на вулиці Данила Галицького, 1 (що разом з підвалами і технічним поверхом налічує 7 поверхів) перекриває панораму історичної частини Луцька, а під час розробки генплану історико-культурного заповідника його «викинули» зі Старого міста.

Фото панорами, де новобудови закривають вигляд Старого міста він назвав нонсенсом та профанацією, підробкою та згущенням фарб (там, мовляв, дев’ятиповерхові будинки розмістили ліворуч на сотню метрів від земельної ділянки ).

Проектант, який робив містобудівне обґрунтування, накладав панораму на існуючі споруди. У рамках забудови планують обладнати декілька оглядових майданчиків – один з них розташовуватиметься на даху торговельного центру, де можна буде оглядати панораму Старого міста, сидячи у кафе.

«Я не знаю, хто стоїть на мості і дивиться на Старе місто – на мою думку, простіше сидіти за чашкою кави, куди можна запросити будь-яку делегацію, куди можна піднятися ліфтом і спостерігати за панорамою», - зауважив Андрій Козюра щодо можливого перекриття огляду Старого міста з мосту на вулиці Ковельській.

Окрім цього, він запевнив, що наразі підготовчих робіт будівництва на ділянці не здійснюють, до того ж, провели усі необхідні археологічні роботи і не виявили наслідків людської діяльності. Геологія також дозволяє будівництво на цій ділянці, ґрунти – аналогічні ґрунтам на вулиці Набережній, де нещодавно побудували низку багатоповерхівок. Вимоги до фундаментів, з його слів, будуть враховані під час проектування.

Як повідомляє інвестор, наразі справді не виконується жодних робіт на ділянці, окрім будівництва заїзду з реконструкцією світлофорного об’єкта. Щодо термінів втілення в життя нових концепцій забудови кварталу, Андрій Козюра зауважив, що «над цим питанням працюють», не називаючи конкретні терміни.

Таким чином, будівельні роботи, які здійснюються зараз, лишаються «з’їздом у нікуди»: остаточна мета облаштування з’їзду на вулиці Ковельській лишається невизначеною, а дозволи на будівництво багатоповерхівок досі не отримані. Чи вдасться інвестору переконати фахівців та посадовців управління містобудування та архітектури у обґрунтованості будівництва сучасного кварталу поряд з історичним ядром міста та дотриматися вимог законодавства, втілюючи вже нову концепцію забудови ділянки, з’ясується згодом.

Павло ПЕРЕВЕДЕНЕЦЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---