Бум інтернет-шахрайства: за чотири місяці аферисти обчистили 1500 волинян

Щодня на гачок аферистів у Волинській області потрапляють кілька десятків людей. Шахраї вигадують нові схеми, як виманити у вас гроші.

Аферисти організовують цілі колцентри та масово обдзвонюють потенційних жертв. За чотири місяці інтернет-шахраї обчистили понад півтори тисячі волинян. Серед них – люди різного віку, освіти та достатку. Схеми найрізноманітніші. Буває, маскуються навіть під покупців, ідеться в сюжеті ТРК «Аверс».

«Серед ночі зникла з картки величезна сума – 29 тисяч гривень… Дуже гарно спілкувалися, – розповідає лучанка, яка стала жертвою шахраїв. – Я вирішила продати на OLX туфлі. Подала оголошення. Через кілька хвилин мені на Viber прийшло повідомлення від жінки: «Чи ще не продали? Мені дуже подобаються. Я хочу купити». Я загорілася, подумала, що так швидко продам».

Далі стали домовлятися про спосіб оплати й доставки товару. Лучанка запропонувала надіслати туфлі звичним способом – поштою. Але невідома покупчиня наполягала на своєму.

«Все одно вона наполягала на OLX-доставці: «Я вам усе розкажу. Там дуже просто». Я погодилася. Вона розповіла, куди і як зайти, що робити, сказала, якщо щось незрозуміло, натиснути на три крапочки. Зараз я розумію, що на тих трьох крапочках сиділа та сама людина, яка керувала мною, казала, що робити: дати дані картки, сфотографуватися з карткою, а потім ще й із паспортом. Із паспортом я вже не фотографувалася, бо зрозуміла, що пахне смаженим».Читати ще: Обіцяли 12 тисяч допомоги: шахраї видурили у волинянки 50 000

Найпоширеніші афери – фішингове шахрайство та отримання допомоги від ООН. Ділки психологічними хитрощами заманюють у свої сіті, аби люди добровільно віддавали гроші. Маскують фішингові посилання під відомі сайти. Ви думаєте, що зайшли на сторінку банку чи знаної організації, а насправді потрапили в руки шахраїв.

«Шахраї навчилися дуже вдало маскувати сайти банків, відомих торговельних платформ. Скидають посилання потерпілим. Людина переходить і тим самим передає всю інформацію про себе: номер картки, персональні дані, навіть CVV-код, який міститься на зворотному боці банківської картки», – говорить старша оперуповноважена відділу розкриття злочинів проти власності УКР ГУНП Волині Юлія Алексєєва.

Якщо шахрай буде знати ті три цифри зі зворотного боку картки, то зможе обчистити людину до копійки. У поліції пояснюють, як відрізнити фішинговий сайт від справжнього. Найголовніше – звертати увагу на домен.

«У безпечному сайті обов’язково є літера s у назві (https://). Запам’ятайте: ніколи відомі безпечні сайти не будуть запрошувати CVV-код», – наголошує Юлія Алексєєва.

Ще один вид шахрайства – обіцянка грошової допомоги від ООН чи інших організацій. Відзначимо, що заявки на міжнародну допомогу приймають у ЦНАПах, а не на сумнівних сайтах.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---