«Бути успішним – означає мати повагу від людей», – обдарована волинянка

Шістнадцятирічна Оленка Рижко з Маневичів уже вдруге милується карпатськими схилами. Вона другий рік поспіль бере участь у проекті Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» «Відпочинок у Буковелі».

Про це повідомляють на сайті Фонду.

Минулої осені Оленка отримала путівку за призові місця з англійської мови. Цього року відпочинок у Буковелі їй забезпечило третє місце на обласній олімпіаді з польської мови.

Оленка навчається у Маневицькій школі №1 імені Андрія Снітка. Школярка вважає себе гуманітарієм. Тож і перемоги має переважно у гуманітарних випробуваннях. Якраз ці успіхи й посприяли тому, що Оленка стала однією із п’ятисот талановитих дітей Волині, які потрапили у першу зміну відпочинку в таборі «Артек-Буковель».Вона скромна, дуже цілеспрямована. Світ – надто цікавий, аби упустити можливість знайомитися з ним зусібіч. Тому дівчина й використовує кожну можливість, щоб дати відповідь на запитання, які ставить перед собою.

Вона каже, що діти – майбутнє нашої країни, а така підтримка – це доказ того, що про них дбають. Та все ж вони вчаться не для того, аби отримувати винагороду. Такий стимул – лише бонус, додаток до того, що молода людина у саморозвитку, самовдосконаленні змінює світ навколо себе.

Оленка любить книги, в основному читає фантастику. «Мені подобається сидіти вдома з книжкою, коли за вікном дощ… Тоді я поринаю у світ героїв»,– мрійливо розповідає дівчина.А ще Олена дуже любить фотографувати. Каже, що таке захоплення, найімовірніше, передалося їй від рідного дядька-фотографа.

«Тоді були ще плівки… У дядька була така кімната із червоним світлом, де він проявляв фотографії, – занурюється думками у дитинство Оленка. – А перший фотоапарат мені подарували у десять років».

Захоплення Оленки Рижко різнобічні. Ось, наприклад, дівчина має колекцію власноруч зроблених писанок.

«Колись у Маневицькому краєзнавчому музеї проходив фестиваль «Ніч у музеї». Там був майстер-клас із писанкарства, і тоді я навчилася цього мистецтва. От наступного дня прийшла додому, купила фарби, тато придбав мені писачок, так і зібралася невеличка колекція. Моїм першим учителем з писанкарства була майстриня Наталія Павлюк», – пригадує Оленка.Дівчина каже, що всі найкращі риси перейняла від мами, яка для неї є подругою і наставником. Тому за всі свої успіхи й досягнення вона завдячує маминій любові та підтримці.

Ось уривок з вірша Оленки Рижко:

Не забуду я ніколи величні Карпати.

Тут навчилась по-новому життя

відчувати.

Де бринить гірська сопілка, лине

сміх дитини –

Це багатство, диво, щастя моєї країни.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---