Човен-довбанка, знайдений на Волині, «приплив» до нас із 1350-го
Волинський човен-довбанка, що його у серпні цього року випадково виявили у річці Стир біля села Старосілля на Волині, міг належати литовським князям. Раніше науковці допускали, що йому може бути близько п’ятисот літ. Але результати радіовуглецевого аналізу у Київській Радіовуглецевій лабораторії Інституту геохімії навколишнього середовища перевершили їхні сподівання. Есперти кажуть, що човен-довбанка “приплив” до нас із 1350-го.
Про це повідомляє Громадське Волинь.
Нагадаємо, звістка про стародавній човен, знайдений на Волині, облетіла в серпні 2015 року всю Україну. Як з’ясувалося згодом – це 12-метровий човен-довбанка. В Україні такі човни називають довбанками тому, що вони видовбані з цілого стовбура дерева. У Давній Греції подібні судна називали моноксилами, що в приблизному перекладі з грецької означає «єдиний шматок деревини», тому йому дали назву «Поліський моноксил». Краєзнавці не заперечують: якщо їхні припущення підтвердяться радіовуглецевими аналізами, довбанка претендує на вседержавну унікальність, а на місці, де її знайшли, проведуть серйозні археологічні дослідження. На жаль, цей човен не могли законсервувати, аби зберегти знахідку - за відсутності необхідного консерванту.
Наразі сенсаційна знахідка знаходиться в ангарі приватного підприємця, адже човен не поміститься у жодному з місцевих музеїв. Маневицьким краєзнавчим музеєм проведені екстрені рятувальні та консерваційні роботи, а саме – унікально складна в технічному плані рятувальна операція по підйому та перевезенню човна до місця проведення консервації (човен піднятий з чотирьох метрової глибини). Зараз його обробляють речовиною для консервації. Для завершення першого етапу “порятунку” знахідки потрібно 30 тисяч гривень.
16 грудня у Маневичах архітектор із Києва Олександр Антонець презентував концепцію проекту музею одного експоната «Поліський моноксил». Приблизний бюджет – 5 мільйонів. Натомість присутні на робочій зустрічі науковці і представники влади наголосили, що на даному етапі не варто думати про кошти, а фахово підходити до кожного етапу музеїфікації унікальної знахідки. Професор університету в місті Вастерос (Швеція) Річард Боннер запропонував створити на базі Маневицького краєзнавчого музею наукову лабораторію з залученням вузькопрофільних спеціалістів світу, його також підтримують шведські науковці з університету Малардален. Координатор Балтійського Українського Академічного Консорціуму університетів Тетяна Мамчич пропонує зробити спільний проект з наукового вивчення «Поліського монокcила».
Голова Маневицької райдержадміністрації Андрій Линдюк пообіцяв знайти у бюджеті кошти для співфінансування, або навіть повного покриття витрат проекту зі збереження і музеїфікації човна.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомляє Громадське Волинь.
Нагадаємо, звістка про стародавній човен, знайдений на Волині, облетіла в серпні 2015 року всю Україну. Як з’ясувалося згодом – це 12-метровий човен-довбанка. В Україні такі човни називають довбанками тому, що вони видовбані з цілого стовбура дерева. У Давній Греції подібні судна називали моноксилами, що в приблизному перекладі з грецької означає «єдиний шматок деревини», тому йому дали назву «Поліський моноксил». Краєзнавці не заперечують: якщо їхні припущення підтвердяться радіовуглецевими аналізами, довбанка претендує на вседержавну унікальність, а на місці, де її знайшли, проведуть серйозні археологічні дослідження. На жаль, цей човен не могли законсервувати, аби зберегти знахідку - за відсутності необхідного консерванту.
Наразі сенсаційна знахідка знаходиться в ангарі приватного підприємця, адже човен не поміститься у жодному з місцевих музеїв. Маневицьким краєзнавчим музеєм проведені екстрені рятувальні та консерваційні роботи, а саме – унікально складна в технічному плані рятувальна операція по підйому та перевезенню човна до місця проведення консервації (човен піднятий з чотирьох метрової глибини). Зараз його обробляють речовиною для консервації. Для завершення першого етапу “порятунку” знахідки потрібно 30 тисяч гривень.
16 грудня у Маневичах архітектор із Києва Олександр Антонець презентував концепцію проекту музею одного експоната «Поліський моноксил». Приблизний бюджет – 5 мільйонів. Натомість присутні на робочій зустрічі науковці і представники влади наголосили, що на даному етапі не варто думати про кошти, а фахово підходити до кожного етапу музеїфікації унікальної знахідки. Професор університету в місті Вастерос (Швеція) Річард Боннер запропонував створити на базі Маневицького краєзнавчого музею наукову лабораторію з залученням вузькопрофільних спеціалістів світу, його також підтримують шведські науковці з університету Малардален. Координатор Балтійського Українського Академічного Консорціуму університетів Тетяна Мамчич пропонує зробити спільний проект з наукового вивчення «Поліського монокcила».
Голова Маневицької райдержадміністрації Андрій Линдюк пообіцяв знайти у бюджеті кошти для співфінансування, або навіть повного покриття витрат проекту зі збереження і музеїфікації човна.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
прохожий
Показати IP
17 Грудня 2015 09:22
Поясніть, хто розуміється, як вуглецевий аналіз може встановити коли саме зроблений човен? Можливо вік деревини ще куди не йшло... А до того як зробили ту довбанку дуб міг рости років за 200 чи 300
На Волині судять депутата міськради, який заволодів майже 400 тис. грн під час ремонту будівлі ЛПЕ
Сьогодні 21:05
Сьогодні 21:05
У Путіна пригрозили країнам ЄС через польоти БпЛА
Сьогодні 19:49
Сьогодні 19:49
На дорогах Волині уже ліквідували понад 72 тис. м² ямковості
Сьогодні 18:50
Сьогодні 18:50
У облраді підтримали перевірку волинської пам’ятки архітектури, яка в користуванні УПЦ МП
Сьогодні 18:12
Сьогодні 18:12
Завтра Луцьк прощатиметься з Героєм Іваном Литвинчуком
Сьогодні 17:52
Сьогодні 17:52

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.