USD 39.75 40.10
  • USD 39.75 40.10
  • EUR 39.85 40.30
  • PLN 9.75 9.97

Унікальний човен, знайдений на Волині, хотіли перекупити за кордон

4 Червня 2016 19:15
Близько 100 тисяч євро пропонували приватні колекціонери за унікальний човен-довбанку, який знайшли минулого літа в Маневицькому районі Волинської області.

Про це йшлося під час прес-туру для журналістів до Маневицького краєзнавчого музею.

Звістка про стародавній човен, знайдений на Волині, облетіла в серпні 2015 року всю Україну. Як з’ясувалося згодом – це 12-метровий човен-довбанка. В Україні такі човни називають довбанками тому, що вони видовбані з цілого стовбура дерева. У Давній Греції подібні судна називали моноксилами, що в приблизному перекладі з грецької означає «єдиний шматок деревини», тому йому дали назву «Поліський моноксил».

Краєзнавці стверджують: якщо їхні припущення підтвердяться радіовуглецевими аналізами, довбанка претендує на вседержавну унікальність, а на місці, де її знайшли, проведуть серйозні археологічні дослідження. На жаль, цей човен довго не могли законсервувати, аби зберегти знахідку - за відсутності необхідного консерванту. Нині його придбали, витративши на це 27 тисяч гривень.

Волинський човен-довбанка, що його у серпні цього року випадково виявили у річці Стир біля села Старосілля на Волині, міг належати литовським князям. Раніше науковці допускали, що йому може бути близько п’ятсот літ. Але результати радіовуглецевого аналізу у Київській Радіовуглецевій лабораторії Інституту геохімії навколишнього середовища перевершили їхні сподівання. Експерти кажуть, що човен-довбанка «приплив» до нас із 1350-го. Проте, зі слів директора музею Петра Хомича, його вік коливається від 11 до 14 століття. Точніше встановити його вік, як і породу дерева, з якого його виготовили, наразі неможливо.
Глибина човна – майже метр, довжина становить майже 12 метрів. Човен, коли його знайшли, лежав на правій стороні. Петро Хомич каже, що цій знахідці сприяла сама погода – через засуху рівень Стиру суттєво впав і човен вдалось побачити місцевим рибалкам.

Спочатку намагались дістати човен самотужки, але коли зрозуміли, що човен дуже великий, покликали на допомогу. Використовуючи кран та мотопомпу, зрештою, вдалось дістати його на сушу.
Нині залишається загадкою і те, яке призначення мав човен. З однієї сторони він, до слова, пошкоджений набагато більше, ніж з іншої.

У самому човні вдалось знайти лише важкий фрагмент породи. Вчені схиляються до думки про те, що це був примітивний рубальний інструмент.
Предмет, знайдений у човні
Предмет, знайдений у човні
Шматок дерева, який знайшли поруч з довбанкою
Шматок дерева, який знайшли поруч з довбанкою
Проте, однозначно відповідати на це питання, зі слів Петра Хомича, поки рано – найближчим часом на Маневиччині планують організувати міжнародну археологічну експедицію за участю литовських та польських науковців, які розвідуватимуть територію поблизу місця, де знайшли човен. Литовські вчені наполягають на тому, що цей човен – унікальний:

«Литовці кажуть, що такого човна ніде в Європі немає. Вони сказали, що будуть модераторами просування човна. Сказали, що зроблять цю знахідку сенсацією для Європи».

Петро Хомич каже, що знахідкою цікавились і приватні колекціонери. Пропонували за унікальний волинський човен близько 100 тисяч євро. Проте, продавати його ні в якому разі не збираються.

Період консервування, зі слів міжнародних експертів, повинен тривати не менше двох років. Після чого човен потрібно буде реставрувати і тільки тоді – музеїфікувати та експонувати. Тому нині хочуть зробити добудову біля музею для того, аби розмістити поруч.

Нині існує і проект званого музею одного експонату.
Проект музею
Проект музею
Проте, для його побудови необхідно не менше 5 мільйонів гривень. Такі кошти, зі слів начальника відділу культури Маневицької РДА Ігоря Дерлюка, «непідйомні» для місцевого бюджету. Тому тут сподіваються на ґрантове фінансування з коштів Європейського союзу та на співфінансування з області.

Нині для його консервації закупили спеціальну речовину на основі поліетилену, якою його окроплюють кожного дня. Цього вистачить принаймні на 2016 рік.
«Маємо спільно всі працювати, аби зберегти цю унікальну пам’ятку – і район, і область, і вся держава. Шукаємо варіанти, хоча спеціального приміщення поки немає», - резюмував Ігор Дерлюк.
Орошення човна
Орошення човна
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 15
Олег Показати IP 4 Червня 2016 19:56
Даремно відмовились продати.Три мільйони для Маневич це не "хухри-мухри"! А човен, як експонат, хоть і цікавий, але його утримання, консервація та збереження для регіону - одні лиш витрати.
Андрій Показати IP 4 Червня 2016 21:25
Продайте і не мучтесь. Один ... або згниє, або на дрова пустять.
петь Показати IP 4 Червня 2016 21:52
Скільки можна байки розказувати?
ось Показати IP 4 Червня 2016 22:09
І чого не продали? Далі буде в хліві стояти...
Хронограф Показати IP 4 Червня 2016 22:26
Охорону варто організувати надійну та консервацію. Тим, що пропонують продати цю унікальну знахідку пораджу не переводити все через бурштинові мізки. Треба йолопами бути останніми, аби в Україні не знайтти варіанту його збереження і надійної консервації. Для прикладу, оголосити міжнародний конкурс між фірмами, котрі спеціалізуються на таких справах. Для них реклама, нам раритет та історія!
Анонім до Хронограф Показати IP 4 Червня 2016 23:55
У нас в музеях а зокрема в сховищах, згнивають тисячі раритетів. А ви носитеся з тою довбанкою як з писаною торбою. А в музеї люди не ідуть, бо там половину експозиції моль поїла. А причина одна. Нема грошей. А їх і не буде як не навчитесь заробляти. А тримати довбагку в хліві і клянчити гроші то як. Дають гроші продайте і наведіть порядок в музеях, бо там вже миші з голоду пухнуть.
Адмирал Показати IP 4 Червня 2016 23:18
Да той човен озброiти, вiн ще флагманом буде. Корветом "Луцьк-2".
Ірина Показати IP 5 Червня 2016 00:00
Ніякі не байки..Біда в тому,що в нашій країні до історії ставляться з байдужістю.І нашій владі наплювати на минуле,вони живуть сьогоденням,наїдаючи животи і набиваючи кармани,а історія,та що це таке,не цікаво і для них одні розтрати.
опля Показати IP 5 Червня 2016 06:27
Вік встановити неможливо - каже директор музею. То нащо той вік вигадувати. ?
Павел до опля Показати IP 5 Червня 2016 09:22
В Польше(не знаю как в Украiнском,пишу в Польский мови)- дендрологи- предмети с деревесини могут датоват с акуратностой 3-5 лет.Требно писати дондрологом о помощ ,думаю що в датовани такоi уникални знахiдки не видмовится.
Штефан, Луцьк Показати IP 5 Червня 2016 10:02
Це унікальна археологічна пам'ятка всенаціонального значення. Тим хто радить її продати скажу: сподні свої продайте і купіть сто грамів і пляшку пива.
Олег до Штефан, Луцьк Показати IP 6 Червня 2016 06:28
А можна детальніше про "всенаціональне значення"...
ага! Показати IP 5 Червня 2016 10:31
шось в нас багато знаходять то човен то меч... самі клепаємо?
Олекса (шляхта з Киї Показати IP 6 Листопада 2019 05:06
Ніж ганити Музеї краще пілтримайте їх!!! Вони потребують підтримки не менше насправді, аніж наше Військо, що нині нас захищає. Прсото варто знати, що навіть у розвиненій та заможній(і "культурній"!!!) Західній Європі - навтіь у багатющій Англії в тім числі - Музеї\ НІКОЛИ НЕ ІСНУЮТЬ ЛИШЕ НА ВЛАСНІ (ТА НАВІТЬ +БЮДЖЕТНІ!!) ГРОШІ! Коден музец там має коло своїх постійних "друзів Музею" (їх там так і називають), котрі складаються як із пересічних громадян, так і з підприємців та заможних олігархів. Кожен з инх підтримує музей як може: від РЕГУЛЯРНОГО відвідування (та, звісно, платячи за вхід - скільки там того квитка!), до жертвувань доволі значних сум.
Олекса (шляхта з Киї Показати IP 6 Листопада 2019 05:06
...Бо та сама реставрація - така річ, що й суто комерційний бізнес далеко не завжди міг би на неї заробити - а що казати про таку сферу як культура?! Культура має лишатися культурою, вільною від думок про кишеню - а не перетворюватися на бізнес.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus