Чи марно працювала комісія із розвитку історико-культурного заповідника у Луцьку

Замість конкретної програми, яку можна було б внести на розгляд міськради, черговими спробами перекладення відповідальності один на одного завершилося засідання тимчасової контрольної комісії міської ради щодо сприяння розвитку Державного історико-культурного заповідника.

Про це йшлося під час засідання комісії 10 серпня.

Заступник начальника управління містобудування та архітектури Луцької міської ради Ярослав Матвіїв зазначив, що триває розробка історико-архітектурного плану міста, свого часу був створений лише історико-архітектурний план заповідника, який розробляв архітектор Ростислав Метельницький. Новий опорний історико-архітектурний план потрібен, на його думку, для коригування генерального плану міста.



Це обурило члена комісії, депутат міськради Богдана Шибу, який порівняв Ярослава Матвіїва із президентом, який на питання про те, чому не виконується Конституція, відповідає «ми зараз пишемо нову». Він наголосив, що генеральний план Луцька новий, діючий та його потрібно виконувати.

ЧИТАТИ ЩЕ: ЗАПОВІДНИК «СТАРИЙ ЛУЦЬК» ПРОПОНУЮТЬ ПЕРЕКРОЇТИ, АБИ ПРИВАТИЗУВАТИ

Ярослав Матвіїв зауважив, що діючий генплан легітимний, але актуальність створення історико-архітектурного плану лишається, адже у місті не визначені історичні ареали (особливо це стосується вулиці Лесі Українки), наразі на трьох гектарах в охоронній зоні заповідника має виникнути новий житловий квартал, проект якого вже розглядали під час засідання консультативної ради в облдержадміністрації. Наразі містобудівну документацію важливо поєднати з охоронними територіями, які будуть визначені в історико-архітектурному плані. Відтак, запланували аналіз технічного стану будівель та визначення переліку об’єктів, які необхідно реставрувати, а також розробити історико-архітектурний опорний план.



Зі слів посадовця, наразі паспортизацію пройшли 10 об’єктів культурної спадщини, ще для 45 її необхідно здійснити (цим повинен займатися відділ охорони історичної спадщини разом із дирекцією історико-культурного заповідника).

Голова комісії Олександр Семенюк зауважив, що перш за все потрібно здійснити паспортизацію охоронних зон та встановити відповідно до них межі заповідника.



Своєю чергою, Богдан Шиба зауважив, що комісія протягом двох місяців працювала дарма, адже замість того, щоб почути від управління містобудування та архітектури програму заходів з реалізації генерального плану, отримали відповідь про те, що потрібно робити новий генплан. Натомість, на його думку, варто було узгодити план заходів, внести його на розгляд депутатів під час найближчої сесії міськради та вже восени почати здійснювати ці заходи.

Олександр Семенюк запропонував, щоб група фахівців розробила спільну програму, з участю депутатів, які входять до складу комісії.

Ярослав Матвіїв зауважив, що відповідно до закону «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органів охорони культурної спадщини входить розробка відповідних програм.

Олександр Семенюк відповів, що цей орган охорони культурної спадщини працює у Луцьку десятиліттями, справно отримуючи зарплату, «а віз і нині там». З його слів, перекладання відповідальності один на одного триває вже десятиліттями, натомість головною ціллю комісії є об’єднання зусиль заповідника, міської ради та управління ОДА. Відтак, він пропонував прописати у програмі конкретні заходи, які потрібно реалізувати для розвитку заповідника.



На те, що управління знову грається у відписки, замість плану заходів показуючи програму паспортизації об’єктів культурної спадщини, звернув увагу Богдан Шиба. Він відзначив, що метою роботи комісії є не перегляд генерального плану Старого міста, а виконання його.

У підсумку, члени комісії вирішили провести ще одне засідання цього місяця.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---