Децентралізація: в СНУ пропонують дати більше свободи фалькультетам

Про децентралізацію факультетів, сильні та слабкі боки СНУ, стимулювання викладачів та про навчання українських студентів за кордоном розповів перший проректор, проректор з адміністрування та розвитку СНУ імені Лесі Українки Анатолій Цьось в ефірі програми «На часі гість» телеканалу «Аверс».

Нагадаємо, зі значною перевагою над Ігорем Коцаном, який чотирнадцять років очолював університет, Анатолій Цьось вийшов до другого туру.

Так, перераховуючи сильні боки вишу, Анатолій Цьось наголосив, що передусім це - професорсько-викладацький склад. Зокрема, кваліфіковані викладачі, більшість із них кандидати, доктори наук, професори, які мають хороший стаж педагогічної діяльності. Слабкий бік у цьому, зі слів першого проректора, це недостатньо чітка система стимулювання викладачів за результатами праці. Наприклад, викладач протягом року виконує певні функції з навчання, наукової роботи, потому проводяться рейтинги діяльності. Ці рейтинги часто заплутані, незрозуміло, які критерії враховуються і хто перемагає.

«Треба зробити просто: є види діяльності, за кожен нараховується певна сума балів, у кінці року викладач набирає 200-300-500-10000 балів, відповідно до цього отримує премію за результати діяльності. Друге: в нас є дуже хороші лабораторії на біологічному, хімічному, фізичному факультетах. Але слабкий бік – це те, що ми погано рекламуємо їх і, окрім наукової діяльності, не залучаємо до надання платних послуг для населення. У нас хороша якість навчального процесу, студенти посідають призові місця на всеукраїнських, міжнародних конкурсах, але от система промоції досягнень університету в засобах масової інформації шкутильгає. Тому й виникли такі суперечності, що з одного боку в нас є дуже хороші досягнення, а з іншого – проблема в системі управління для досягнення максимально хороших результатів», - поділився Анатолій Цьось.

Читати ще: Децентралізація факультетів, фінансування і медкафедра: Цьось розповів, що хоче змінити у СНУ

Та додав, що, коли готував свою передвиборну програму розвитку університету, то аналізував діяльність університетів різних країн. І найбільше з них працюють за системою автономії з децентралізованою системою управління всередині свого вишу.

«Є багато вищих навчальних закладів, які автономні навіть від держави. У межах України це зробити неможливо, напевно, це й правильно, бо університети є державні, тому ми маємо працювати в межах тої автономії, яку надано нам законом про вищу освіту. Є достатньо автономії в організації навчального процесу, в забезпеченні наукової діяльності, але нема ніякої у фінансах. Я думаю, що до цього теж дійде, матимемо автономію і тут.

Щодо децентралізації, то у нас дуже багато функцій, які мали б розв’язуватися на рівні факультетів, передані до ректорату. Досвід польських університетів показує, що там деканат розв’язує практично всі питання, пов’язані з діяльністю факультету. Наприклад, найелементарніше: перенесення сесії студенту або зарахування на індивідуальний графік відвідування занять, або формування якоїсь комісії для екзаменів, тобто такі функції, які абсолютно не потрібно передавати на проректора чи ректора. Таку децентралізацію треба зробити, вона не вимагає додаткових коштів, зусиль. Це протягом місяця видають певне розпорядження про розподіл функцій», - каже проректор з адміністрування та розвитку СНУ.

Щодо якості освіти і її оцінювання, то, як зауважив Анатолій Цьось, оплата, звісно, має значення. Та додав, що міністерство освіти планує відійти від зрівнялівки, яка наразі діє в системі, та розробити чіткі критерії оцінки якості освіти. Наразі є ліцензійні вимоги, де в пункті 30 перераховані критерії стосовно викладача

«Щодо орієнтації наших випускників, то їхнє працевлаштування у моїй майбутній діяльності, якщо все складеться, матиме одну з провідних ролей. Тому що треба готувати фахівця остаточно, щоб він не просто закінчив університет, а знайшов собі хороше місце роботи. Ще один момент. Ми досить добре співпрацюємо з польськими університетами за програмою подвійного диплома, коли студент одночасно вчиться у СНУ та в одному з польських вишів і, закінчуючи навчання, отримує два дипломи – наш і польський.

Що цікаво: цього року був випуск в Університеті Яна Длугоша, закінчили навчання десь 12 студентів, з них лише двоє лишилися працювати у Польщі. А десятеро повернулися в Україну з новим досвідом, знаннями, контактами, бажанням працювати. Думаю, треба відійти від того радянського мислення, щоб ставити якийсь кордон, огорожу, аби наші студенти нікуди не поїхали. Навпаки, треба, щоб їхали вчитися й поверталися додому з бажанням працювати й досвідом міжнародної співпраці», - наголосив Анатолій Цьось.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---