Для сільської школи закупили сучасне музичне обладнання

Ініціативна група школи, що у селі Муравище, звернулася у ківерцівське представництво Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» з проханням допомогти придбати для закладу обладнання. І ось уже свято Першого дзвінка в школі відбулося на найвищому рівні, з сучасною апаратурою та якісним звуком, - повідомляє прес-служба Фонду.

Село Муравище, що за кілька кілометрів від Ківерців, – особливе, воно розвивається та розростається, має третє місце в районі з народжуваності. Тому й не дивно, що тут проживає чимало багатодітних сімей. Наразі у місцевій дев’ятирічці навчається 99 учнів.

Школа у Муравищі складається з двох корпусів. Історія будівлі дуже давня. Раніше приміщення належали торфобрикетному заводу, та ніхто не може сказати точно, коли їх побудували. Попри поважний вік, школа має гарний вигляд: класи з сучасними меблями, відремонтовані коридори й актовий зал. Єдине, чого тут бракує, – то це спортивного залу.У 1998 році звістка про муравищенського учителя фізкультури Маркіяна Бурака, який витягнув із крижаної безодні трьох учнів, а сам з іще одним школярем трагічно загинув, облетіла всю область. Тодішні чиновники на знак пам’яті про сільського вчителя обіцяли побудувати спортзал у школі. Проте уже 18 років далі від обіцянок діло не зайшло. Уроки фізкультури за погоди у школярів проходять на вулиці, а взимку – в актовому залі. Та це не заважає муравищенським школярам на спортивних районних змаганнях виборювати перші місця.
Василь Панас уже третій рік працює директором Муравищенської школи. Щоб тримати заклад на належному рівні, пан Василь залучає усю можливу допомогу. Директор каже: головне – щоб було тепло, гарно і чисто. Тоді люди з більшим бажанням йдуть назустріч та допомагають. Він визнає, що під час війни хоч і важко знайти гроші, та реально.

«Є два шляхи: сидіти в кабінеті й писати листи на районний відділ освіти, якому і так нелегко в теперішній час, або ж самому йти і шукати допомогу. Хто стукає, тому відчиняють. Якщо мовчать за першими, другими, десятими дверима, треба йти в двадцяті», – ділиться методами роботи Василь Панас та зауважує, що без підтримки колективу нічого не вийшло б.

Ціну праці знають навіть найменші учні

Святкові заходи, концерти в муравищенській школі – річ звична. Та щоразу учні й учителі зіштовхувалися з однією і тією ж проблемою: стара апаратура псувала якість звуку, а інколи й сам концерт. Часто техніку позичали в будинку культури, але все-таки хотілося мати свою. Тому, коли директор школи запропонував учням спробувати самостійно заробити кошти на нову апаратуру, ті загорілися ентузіазмом.Працювали усі. Старшокласники допомагали місцевому лісництву саджати дерева. Минулого навчального року учні посадили 23 тисячі саджанців. Долучилися до товаришів і молодші школярі. Діти збирали жолуді та здавали їх у лісництво. Частина плодів йшла на насіння, решта – на корм для тварин. Так дітям вдалося заробити п’ять тисяч гривень. Та цієї суми було замало для купівлі нової апаратури. Ініціативна група школи на чолі з учителем музики Жанною Мелих звернулася у ківерцівське представництво Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» із проханням допомогти придбати обладнання. І ось уже свято Першого дзвінка в школі відбулося на найвищому рівні, з сучасною апаратурою та якісним звуком.

«Ініціаторами придбання апаратури були старшокласники. Вони завжди мріяли, щоб у нас була гарна й сучасна музична техніка. Спочатку я не дуже вірила, що з цього щось вийде, але діти запалилися ідеєю. Як уперше поїхали садити дерева, вони потомилися, адже це не така вже й легка праця, – пригадує вчитель музики. – Коли дізналися, що у нас буде нова апаратура, їхній радості не було меж».Таким чином школярі не лише залучили додаткові кошти у школу, а й поліпшили екологічну ситуацію регіону. Адже безконтрольне вирубування лісу на Волині набуває катастрофічних масштабів.

«Перш ніж претендувати на деревину, потрібно її посадити. Думаю, дитина в майбутньому буде берегти той ліс, що його власноруч садить, – каже директор школи. – Ніхто не вірив у кінцеву мету задуманого, мовляв, не можна претендувати на щось хороше, якщо в тебе є менше грошей. Виявилося – можна. Ці гроші заробили діти, і вони мають право ними розпоряджатися. Тим більше, що апаратура нам справді потрібна».

«Тут відчувається дух сім’ї»

Днями в Муравищенській школі відбувся концерт, на який завітала народний депутат України, член правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Ірина Констанкевич.

«Дякую, що в невеликому селі Муравищі є школа, де не лише дбають про технічне забезпечення, а й про оте духовне, що має бути в кожного з нас усередині. Сьогодні була нагода переконатися, скільки тут закладено праці, любові, турботи. Тому вам хочеться допомагати. І хоч шкільний спортзал поки що тільки в планах, вірю, що вони неодмінно здійсняться», – зазначила депутат.У залі лунали патріотичні пісні, вірші, гуморески. Школярі не натішаться, адже тепер завдяки їхнім старанням звук став якіснішим, а концерти – цікавішими.Керівник східної філії Фонду Ігоря Палиці Олександр Мельничук подякував учням і педагогам за свято. Він зауважив, що за 2016 рік Фонд разом з ініціативними громадами втілив багато проектів, спрямованих на розвиток навчальних закладів у селах. Та цей проект – унікальний. Його особливість полягає в тому, що головними ініціаторами виступили не дорослі, а діти, які власноруч заробили частину коштів для того, щоб забезпечити якісну організацію свят.«Ви особливі, підтримуєте один одного. У вашій школі по-справжньому відчувається дух сім’ї. Ви своїми ручками збирали жолуді, садили саджанці, разом з педагогами забезпечили собі можливість для організацій свят у майбутньому. Тримайтеся надалі разом, шануйте батьків, учителів та любіть Україну», – резюмував Олександр Мельничук.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---