Дитяча обласна лікарня створила благодійний фонд

У Волинському обласному дитячому територіальному медичному об’єднанні створили благодійний фонд «Серце в долонях».

Благодійні фонди, які діють при лікарнях, зазвичай викликають недовіру. Це не дивно для українських реалій, адже часто на цьому намагаються спекулювати, а надходження коштів та їх використання – приховувати. От хоча б нещодавній приклад із попереднім керівником ВОДТМО Григорієм Ващиліним. Останні роки він керував не лише лікарнею, а й благодійним фондом «Фундація захисту життя дитини». До слова, як виявилося згодом, внески до нього добровільно-примусово протягом чотирьох років сплачували всі без винятку працівники медзакладу. А от куди пішла значна частина коштів – звіт колектив і досі не отримав.

Про це йдеться на сторінках щотижневої газети Волинські Новини (№ 52).

Нагадаємо, кілька місяців тому тут шляхом таємного голосування було обрано нового генерального директора – Сергія Ляшенка.

Новостворений благодійний фонд «Серце в долонях» планує працювати зовсім по-іншому й матиме фактично дворівневу систему управління. Про принципи та механізм його роботи ми спілкувалися з генеральним директором ВОДТМО Сергієм Ляшенком.

– Сергію Васильовичу, яке головне завдання новоствореного фонду?

– Покращити якість медичних послуг, розширити їх спектр, забезпечити надання невідкладної медичної допомоги, безплатну кваліфіковану діагностику й лікування всіх, хто звертається у заклад, у першу чергу – малозабезпечених верств населення.

Обмеженість фінансування сфери медицини не дозволяє на сьогодні забезпечити в повному обсязі безплатне лікування відповідно до вимог клінічних протоколів. Зауважу, що середня вартість одного ліжкодня у витратах на медикаменти з державних коштів у дитячій лікарні в 2016 році склала 8,64 гривні. У цьому випадку про покриття вартості лікувально-діагностичного про­цесу говорити складно. Звичайно, ми використовуємо можливість лікування хворих медикаментами, закупленими централізовано в рамках державних програм (онкологія, гемофілія, цукровий діабет, первинний імунодефіцит тощо), залучаємо благодійників, але при цьому не всі батьки мають змогу придбати дорогі препарати супроводу, без яких повноцінне лікування теж не є можливим. Загалом, обмеженість у фінансах, своєю чергою, призводить до обмеження у наданні тієї чи тієї медичної послуги.

Волинську обласну дитячу клінічну лікарню побудували у 1986 році. На сьогодні це єдиний в області медичний заклад ІІІ рівня для надання спеціалізованої допомоги дітям. Вона – єдиний заклад серед обласних дитячих лікарень України, який також виконує і функцію дитячої міської лікарні обласного центру. Із 14-15 тисяч хворих, які щорічно лікуються у нас, близько 40% – жителі Луцька. У 2016 році тільки лучанам у нашій лікарні було надано медичної допомоги на суму понад 10 мільйонів гривень. А сюди ми ще не включили тих пацієнтів, які скористалися послугами консультативної поліклініки, цілодобового травмпункту та приймально-діагностичного відділення, на яке особливо велике навантаження припадає у вихідні дні.

Чимало устаткування та медичного обладнання морально і технічно застаріло, потребує не тільки заміни, а й постійного сервісного обслуговування. Для цього потрібні великі кошти.

У закладі потужна діагностична база, в тому числі три медичні лабораторні підрозділи. Ми можемо надавати додаткові послуги, зокрема й тим, хто цього бажає сам та не має відповідного скерування лікаря.

Загалом, життя вимагає шукати шляхів розв’язання проблем, а чинне законодавство України дозволяє запроваджувати платні послуги. Зважаючи на ці фактори, по можливості, ми пропонуватимемо пацієнтам сплатити благодійні внески. У цьому випадку я не маю на увазі готівку. Ми уклали угоду з «ПриватБанком», через термінал якого і можна буде перерахувати кошти.

– Наприклад, у міських лікарнях зазвичай вказують суму, яку має сплатити в муніципальну касу пацієнт за певний аналіз. У квитанції, яку він отримує, також зазначено, що це благодійний внесок. Оплата за надані медичні послуги на рахунок новоствореного фонду буде необов’язковою?

– Про фіксовану визначену суму за отримання тієї чи тієї послуги не йдеться. Ми також розуміємо, що життєві ситуації бувають дуже різні, не всі сім’ї достатньо забезпечені. У той же час, є чимало ургентних випадків, коли для порятунку життя дитини важлива кожна секунда, тож потрібен постійний запас медикаментів для надання невідкладної допомоги. Саме тому кошти, які надходитимуть у Фонд, передусім плануємо витрачати на придбання найнеобхідніших медикаментів. Ми виділили 40 основних препаратів. Усі вони входять у клінічні протоколи лікування. Розглядаємо можливість закуповувати препарати в оптовиків з тримісячним відтермінуванням оплати. Будьмо відверті. В Україні лікар змушений писати список медикаментів пацієнту, а той, своєю чергою, – бігати аптеками й шукати, де дешевше. Ми запроваджуємо альтернативний варіант – пацієнт сплачує благодійний внесок і може отримати можливість витрачати на купівлю ліків значно менше коштів. Окрім того, він захищений від фальсифікату лікарських засобів, відсоток яких на фармринку сягає до 70%.

Благодійні ж внески будемо пропонувати сплачувати пацієнтам з інших областей, амбулаторним хворим за обстеження в лабораторних підрозділах, за широкий спектр бактеріологічних досліджень, проведення додаткових обстежень на бажання пацієнта, досліджень, консультацій, тобто тих, які не визначені протоколом лікування. Наші фахівці мають доволі високу кваліфікацію, ми досягли чи не найвищого рівня в Україні у лапароскопічній дитячій хірургії. Відтак по допомогу до нас звертається чимало пацієнтів із сусідніх областей. Така ж ситуація і з діагностикою.

– Хто керуватиме фондом?

– Управління фондом здійснюватиме рада правління, голова якої – заступник генерального директора ВОДТМО Ігор Дородних. Також до її складу увійшли старша медична сестра Ігор Хомяк та дитячий хірург Володимир Ліпич. Серед дорадчих членів правління – ще 12 осіб. Усіх цих людей обирали на загальних зборах колективу. Роботу фонду, доцільність витрачених кош­тів перевірятиме наглядова рада, голова якої – лікар за фахом, голова постійної депутатської «соціальної» комісії облради Олександр Зінчук. До наглядової ради також увійшли два народні депутати – Ірина Констанкевич та Юрій Савчук, депутат Волинської облради Андрій Турак, голова Волинського обласного благодійного фонду «Дитяча місія. Україна» Людмила Лонюк, директор ПП «Айслаг» Микола Бакай, власник ТзОВ «Луцькпластмас» Констянтин Матков, голова Спілки ветеранів АТО Олександр Серватович, хіміотерапевт Волинської обласної клінічної лікарні Ольга Гірко, юрист Василь Самолюк, громадський діяч Ігор Алексеєв. Більшість із цих людей надають значну підтримку нашій лікарні і коштами, і обладнанням, і ліками, і медичними розхідними матеріалами. Фонд – це абсолютно демократична та відкрита організація. Головний принцип у нашій діяльності – прозорість і чесність. Тому ми не боїмося публічних звітів за його роботу.

– Що першочергово потрібно сьогодні придбати для лікарні?

– Украй потрібно купити датчик для проведення ультразвукової діаг­ностики серця. Той, що маємо, вже застарів, а хворих більшає, щорічно таке обстеження проходить понад 60 тисяч пацієнтів. Після особистого візиту голови Волинської облради Ігоря Палиці в нашу лікарню (а він, до слова, перший із керівників, який за кілька десятків років виявив бажання побачити на власні очі, як обладнана операційна) нам виділили кошти з обласного бюджету на придбання фіброгастроскопа (апарат обстеження кишково-шлункового тракту через рот, – ВН). Наразі є також потреба у колоноскопі (апарат для обстеження кишково-шлункового тракту через анус, – ВН). У списку – і датчики УЗД для обстеження найменших пацієнтів, що надзвичайно актуально, зважаючи на те, що йдеться про новонароджених діток. У деяких випадках мінімальний час, затрачений на обстеження, рятує життя пацієнта. А ще є нагальна потреба у придбанні комп’ютерного томографа.

Потрібне й нове хірургічне обладнання. Сьогодні ми деякі види оперативних втручань фактично змушені робити наосліп. Украй потрібне устаткування – рентгенівський апарат із системою, що дозволяє робити знімки безпосередньо під час операції. Успішність оперативних втручань за наявності такої апаратури зростає чи не до ста відсотків.

У 2017 році з обласного бюджету ми просимо кошти на придбання імуноферментного аналізатора, який дозволить виявляти патології у новонароджених – вроджений гіпотиреоз (захворювання щитоподібної залози, – ВН), фенілкетонурію (несприйняття організмом білка, – ВН) тощо. Аналізатор, на якому зараз проводять скринінг новонароджених (аналіз, який проводять у кілька етапів, що дозволяє виявити велику кількість захворювань, які набагато простіше вилікувати, якщо знати про них на початковій стадії, – ВН), придбано у 2003 році, він часто виходить з ладу та потребує заміни.

Список того, що вкрай потрібно, можна продовжувати і продовжувати...

– До слова, скільки коштів торік було виділено на утримання лікарні з держбюджету?

– Близько 45 мільйонів гривень, з яких понад 44 мільйони склали витрати на захищені статті – зар­плату та енергоносії. Цього року в нас трохи краща ситуація, адже на розвиток лікарні, за прогнозами, має лишитися більш як мільйон. У 2016 році з ініціативи депутатів від «Українського об’єднання патріотів – УКРОП» уперше за багато років з обласного бюджету нам виділили досить серйозну суму – 650 тисяч гривень. За ці кошти ми придбали три апарати для зварювання тканин, гастроскоп, операційну лампу й операційний стіл, провели деякі ремонтні роботи.

– Повернімося до фонду. Організація має статус неприбуткової. Однак специфіка її роботи вимагає утримання як мінімум однієї штатної одиниці – бухгалтера.

– Ми передбачаємо, що 10 відсотків від надходжень у фонд ітимуть на певні види витрат, а серед них – і утримання бухгалтера, а також підвищення кваліфікації персоналу – покриття витрат на участь лікарів у медичних спеціалізованих конференціях та інших медичних форумах, стажування на робочих місцях, у тому числі й за кордоном. Усі ці речі робитимуться суто за погодженням наглядової ради. Адже годі пояснювати, яку роль у медицині відіграють знання, обізнаність з роботою сучасної апаратури, вміння на ній працювати тощо. На жаль, сьогодні лікарі часто не можуть дозволити підвищувати свій професійний рівень за власний кошт. Тому ми передбачаємо, що зможемо організувати це через наш фонд. Окремим важливим питанням залишається юридичний захист медиків.

– Створюючи фонд, напевне, ви вивчали досвід інших міст. Чи можна передбачити, скільки надходжень вдасться у такий спосіб отримати на розвиток лікарні?

– Схожі благодійні фонди є в дитячих обласних лікарнях у Рівному та Вінниці. Ми вивчаємо їхній досвід. Боюся щось загадувати наперед. Але щиро сподіваюся, що благодійний фонд допоможе нам отримати додаткові кошти і створити всі можливості для лікування пацієнтів та порятунку їхніх життів.

Довідково:

У 2017 році на медицину в українському бюджеті передбачено 62 мільярди гривень. Торік ця цифра становила 57 мільярдів.

Голова постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства, депутат облради (фракція «УКРОП») Олександр Зінчук:

– Створення благодійного фонду має на меті здешевлення лікування та можливість придбання апаратури й транспорту за значно нижчою ціною, аніж через залучення державних коштів. Наприклад, закупівля ліків здійснюватиметься напряму із заводу. Це зменшить їх вартість, адже благодійний фонд, на відміну від аптеки, не сплачує ПДВ. Фонд наповнюватиметься коштами, які пацієнти сплачують за медпослуги. При благодійному фонді в дитячій лікарні створено наглядову раду. За її посередництвом громадськість зможе контролювати раціональність витрат. Суворий контроль також планують впровадити за допомогою встановлення терміналів, через які пацієнти зможуть оплачувати послуги. Кошти проходитимуть через банк, а отже, легалізуватимуться.Розмовляла Ольга Максим’як

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---