Екологія на карантині: куди зникають відходи від боротьби з коронавірусом
Україна шостий місяць живе в умовах карантинних обмежень, викликаних пандемією коронавірусу. За цей час країна відчула тимчасове поліпшення якості повітря і пожвавлення флори і фауни, але з іншого боку почала стрімко нарощувати кількість медичних відходів.
Для відсталої на десятки років від Європи в питаннях переробки своїх відходів України, правильне поводження з використаними символами нового часу - медичними масками, рукавичками - справжній виклик. Адже в нашій країні велика їх частина потрапляє на звичайні смітники побутових відходів. Багато з цих виробів під час користування стали акумуляторами вірусів і несуть потенційну загрозу для навколишнього середовища, пише УНІАН.
Неправильно утилізовані засоби індивідуального захисту доповнюють гори сміття, які стали генерувати медичні установи, які взяли на себе функції основних центрів боротьби з небезпечною хворобою.
«У зв'язку з продовженням адаптивного карантину, кількість використаних засобів індивідуального захисту, предметів догляду за хворими та інших медичних відходів, які потрапляють в санкціоновані і несанкціоновані звалища і можуть становити загрозу життю та здоров'ю громадян, зростає», - визнав міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів Роман Абрамовський.
Міністр закликав громадян повідомляти до Держекоінспекції про місця стихійних звалищ медичних відходів, знайдених, наприклад, під час прогулянок або подорожей. Якщо знайдеться велика партія, то буде проведена перевірка довколишніх медичних установ. Але питання чи буде від цього користь, якщо не почати системне та ефективне вирішення цієї проблеми. Скільки ще триватиме карантин, і який масштаб зараження коронавірусом можна очікувати, точно не знає ніхто. Але громадяни, медичні установи та уряд зобов'язані зупинити варварське засмічення українських земель через недбале поводження з відходами, частина яких може бути носієм небезпечних вірусів.
Суперечливі поради чиновників
Глава Мінприроди Абрамовський порадив громадянам використані маски і рукавички упаковувати в пакети і щільно їх зав'язувати. А якщо був контакт з хворим, то упакувати потрібно в два пакети!
До викиду в звичайний контейнер побутових відходів такий коктейль з целофану та засобів індивідуального захисту повинен відстоятися 72 години. «Якщо громадяни перебувають на самоізоляції чи мали щільний контакт з хворими людьми, то бажано убезпечити такі відходи, упакувавши в ще один пакет», - пояснив він.
Еколог і активіст Марко Шпікула скептично оцінює рекомендації міністра щодо поводження з масками і рукавичками. Він вважає, що зайвий пакетик швидше принесе додаткову шкоду навколишньому середовищу, ніж убезпечить нашу землю від поширення коронавірусу.
«Яка різниця у скільки пакетиків замотувати маску? А потім що робити з цими пакетиками: утилізувати або спалювати? Є офіційна інформація Всесвітньої організації охорони здоров'я про те, скільки тримається вірус на поверхні. Якщо маску викинути в сміття, то вірус далі не буде переноситися, він вивітрюється. Сам кульок, в який запакують цю маску, буде розчинятися десятками років, ось це і є небезпека»- сказав Шпікула.
«Вся Європа відмовляється від кульків тому, що це катастрофа. А у нас - давайте ще й маски загортати в кульки», - обурився експерт. Примітно, що порада чиновника про двошарову упаковку використаних масок і рукавичок суперечить курсу міністерства на повну заборону використання пластикових пакетів в нашій країні.
Шпікула вважає, що марлеві маски або маски з тканини самі по собі не є небезпечними і розчиняться на звалищі за декілька років. А ось сині медичні маски розпадаються значно довше. У той же час, він радить громадянам здавати їх в медустанови, які повинні це правильно утилізувати. «Що стосується синіх медичних масок, якщо вони людині більше не потрібні, можна прийти в лікарню і здати маску в будь-яку поліклініку нехай вони разом зі своїми відходами утилізують. Вони ж мають підприємства з утилізації. Але потрібно розуміти, що вони все одно потраплять на звалище», - пояснив він.
Липові утилізатори
Екс-глава Державної екологічної інспекції Єгор Фірсов стверджує, що в Україні немає жодної фірми-утилізатора, яка б правильно знищувала медичні відходи, які утворюються в результаті діагностики та лікування Covid-19.
«Виявилося, що в країні, де список утилізаторів складається з сотень фірм, не знайшлося жодної, яка була б готова це робити. Ні однієї! Одні не мають обладнання, другі - фахівців, треті просто бояться ... і так по всьому списку. Погодьтеся, це - неадекватна ситуація», - сказав він.
За словами Фірсова, більшість компаній отримали ліцензії, але замість реальної утилізації зливають або викидають небезпечні відходи. Тобто, попросту торгують документами. Шпікула каже, що всі медичні установи зобов'язані утилізувати всі відходи своєї діяльності через сертифіковані компанії. Але оскільки це набагато дорожче, багато домовляються про вивезення відходів на звичайні полігони.
«Жодна лікарня не має права просто так викидати свої відходи. У них має бути підприємство, яке їх збирає і утилізує. Тобто всі медустанови мають можливість утилізувати, але вони підписують угоди з фіктивними фірмами за мінімальні гроші і викидають свої відходи на звичайні смітники», - сказав еколог. «Не в кожному місті є такі підприємства. У такому випадку потрібно відходи перевозити в інше місто, і тому цим мало хто займається. Адже простіше найняти якусь липову фірму», - додав він.
Коронакриза та екологія
За підсумками шести місяців життя в умовах пандемії варто визнати, що карантин не поліпшив екологічну ситуацію в країні. Оскільки на місце одних проблем, приходять інші. На запит УНІАН в профільному міністерстві захисту навколишнього середовища повідомили, що загалом з впровадженням карантину спостерігалися тенденції поліпшення якості атмосферного повітря в деяких містах України.
Наприклад, знижувалися показники середніх концентрацій діоксиду азоту і формальдегіду в містах Дніпро і Харкові, в Одесі - оксиду вуглецю, фенолу, сажі і формальдегіду. У той же час, в більшості міст ситуація залишалася неоднозначною, оскільки якість атмосферного повітря залежить від багатьох факторів, зокрема, від метеорологічних умов, викидів підприємств і транспорту, надзвичайних ситуацій.
А багато хто пам'ятає масштабну серію весняних пожеж в різних регіонах України. «Значно погіршувався якість повітря під час пожеж, що бушували в квітні в Київській та інших областях України», - повідомили у відомстві.
В Укргідрометцентрі розповіли, що не бачать прямого впливу карантину на стан природних ресурсів та зміни клімату. Метеорологи скептично ставляться до думки про поліпшення якості повітря в великих індустріальних центрах в результаті пандемії, оскільки ніяких наукових досліджень на цю тему не проводилося.
«Ми не зафіксували незвичайні явища, пов'язані з карантином. Є думка про те, що ми менше стали працювати і викидів стало менше, але це не науковий підхід, оскільки ніхто це не досліджував. Ніхто точно не вимірював, як зменшилися викиди. А якщо на якийсь короткий період щось поліпшувалося, то це, швидше за все, крапля в морі, яку ніхто і не побачить», - сказав начальник відділу метеорології Укргідрометцентру Владислав Білик.
Можна зробити висновок, що не варто тішити себе ілюзіями, що скорочення промислового виробництва і припинення роботи частини підприємств, що перебували на карантині, дозволило природі трохи відновитися. Адже, на місце тимчасового ледь помітного поліпшення прийшла нова реальна небезпека, яку люди створили своїми руками.
А уряду, Міністерству охорони здоров'я і регіональним властям необхідно впровадити ефективну систему збору та утилізації засобів індивідуального захисту і медичних відходів, щоб не перетворити нашу землю на мляву пустелю.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Для відсталої на десятки років від Європи в питаннях переробки своїх відходів України, правильне поводження з використаними символами нового часу - медичними масками, рукавичками - справжній виклик. Адже в нашій країні велика їх частина потрапляє на звичайні смітники побутових відходів. Багато з цих виробів під час користування стали акумуляторами вірусів і несуть потенційну загрозу для навколишнього середовища, пише УНІАН.
Неправильно утилізовані засоби індивідуального захисту доповнюють гори сміття, які стали генерувати медичні установи, які взяли на себе функції основних центрів боротьби з небезпечною хворобою.
«У зв'язку з продовженням адаптивного карантину, кількість використаних засобів індивідуального захисту, предметів догляду за хворими та інших медичних відходів, які потрапляють в санкціоновані і несанкціоновані звалища і можуть становити загрозу життю та здоров'ю громадян, зростає», - визнав міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів Роман Абрамовський.
Міністр закликав громадян повідомляти до Держекоінспекції про місця стихійних звалищ медичних відходів, знайдених, наприклад, під час прогулянок або подорожей. Якщо знайдеться велика партія, то буде проведена перевірка довколишніх медичних установ. Але питання чи буде від цього користь, якщо не почати системне та ефективне вирішення цієї проблеми. Скільки ще триватиме карантин, і який масштаб зараження коронавірусом можна очікувати, точно не знає ніхто. Але громадяни, медичні установи та уряд зобов'язані зупинити варварське засмічення українських земель через недбале поводження з відходами, частина яких може бути носієм небезпечних вірусів.
Глава Мінприроди Абрамовський порадив громадянам використані маски і рукавички упаковувати в пакети і щільно їх зав'язувати. А якщо був контакт з хворим, то упакувати потрібно в два пакети!
До викиду в звичайний контейнер побутових відходів такий коктейль з целофану та засобів індивідуального захисту повинен відстоятися 72 години. «Якщо громадяни перебувають на самоізоляції чи мали щільний контакт з хворими людьми, то бажано убезпечити такі відходи, упакувавши в ще один пакет», - пояснив він.
Еколог і активіст Марко Шпікула скептично оцінює рекомендації міністра щодо поводження з масками і рукавичками. Він вважає, що зайвий пакетик швидше принесе додаткову шкоду навколишньому середовищу, ніж убезпечить нашу землю від поширення коронавірусу.
«Яка різниця у скільки пакетиків замотувати маску? А потім що робити з цими пакетиками: утилізувати або спалювати? Є офіційна інформація Всесвітньої організації охорони здоров'я про те, скільки тримається вірус на поверхні. Якщо маску викинути в сміття, то вірус далі не буде переноситися, він вивітрюється. Сам кульок, в який запакують цю маску, буде розчинятися десятками років, ось це і є небезпека»- сказав Шпікула.
«Вся Європа відмовляється від кульків тому, що це катастрофа. А у нас - давайте ще й маски загортати в кульки», - обурився експерт. Примітно, що порада чиновника про двошарову упаковку використаних масок і рукавичок суперечить курсу міністерства на повну заборону використання пластикових пакетів в нашій країні.
Шпікула вважає, що марлеві маски або маски з тканини самі по собі не є небезпечними і розчиняться на звалищі за декілька років. А ось сині медичні маски розпадаються значно довше. У той же час, він радить громадянам здавати їх в медустанови, які повинні це правильно утилізувати. «Що стосується синіх медичних масок, якщо вони людині більше не потрібні, можна прийти в лікарню і здати маску в будь-яку поліклініку нехай вони разом зі своїми відходами утилізують. Вони ж мають підприємства з утилізації. Але потрібно розуміти, що вони все одно потраплять на звалище», - пояснив він.
Екс-глава Державної екологічної інспекції Єгор Фірсов стверджує, що в Україні немає жодної фірми-утилізатора, яка б правильно знищувала медичні відходи, які утворюються в результаті діагностики та лікування Covid-19.
«Виявилося, що в країні, де список утилізаторів складається з сотень фірм, не знайшлося жодної, яка була б готова це робити. Ні однієї! Одні не мають обладнання, другі - фахівців, треті просто бояться ... і так по всьому списку. Погодьтеся, це - неадекватна ситуація», - сказав він.
За словами Фірсова, більшість компаній отримали ліцензії, але замість реальної утилізації зливають або викидають небезпечні відходи. Тобто, попросту торгують документами. Шпікула каже, що всі медичні установи зобов'язані утилізувати всі відходи своєї діяльності через сертифіковані компанії. Але оскільки це набагато дорожче, багато домовляються про вивезення відходів на звичайні полігони.
«Жодна лікарня не має права просто так викидати свої відходи. У них має бути підприємство, яке їх збирає і утилізує. Тобто всі медустанови мають можливість утилізувати, але вони підписують угоди з фіктивними фірмами за мінімальні гроші і викидають свої відходи на звичайні смітники», - сказав еколог. «Не в кожному місті є такі підприємства. У такому випадку потрібно відходи перевозити в інше місто, і тому цим мало хто займається. Адже простіше найняти якусь липову фірму», - додав він.
За підсумками шести місяців життя в умовах пандемії варто визнати, що карантин не поліпшив екологічну ситуацію в країні. Оскільки на місце одних проблем, приходять інші. На запит УНІАН в профільному міністерстві захисту навколишнього середовища повідомили, що загалом з впровадженням карантину спостерігалися тенденції поліпшення якості атмосферного повітря в деяких містах України.
Наприклад, знижувалися показники середніх концентрацій діоксиду азоту і формальдегіду в містах Дніпро і Харкові, в Одесі - оксиду вуглецю, фенолу, сажі і формальдегіду. У той же час, в більшості міст ситуація залишалася неоднозначною, оскільки якість атмосферного повітря залежить від багатьох факторів, зокрема, від метеорологічних умов, викидів підприємств і транспорту, надзвичайних ситуацій.
А багато хто пам'ятає масштабну серію весняних пожеж в різних регіонах України. «Значно погіршувався якість повітря під час пожеж, що бушували в квітні в Київській та інших областях України», - повідомили у відомстві.
В Укргідрометцентрі розповіли, що не бачать прямого впливу карантину на стан природних ресурсів та зміни клімату. Метеорологи скептично ставляться до думки про поліпшення якості повітря в великих індустріальних центрах в результаті пандемії, оскільки ніяких наукових досліджень на цю тему не проводилося.
«Ми не зафіксували незвичайні явища, пов'язані з карантином. Є думка про те, що ми менше стали працювати і викидів стало менше, але це не науковий підхід, оскільки ніхто це не досліджував. Ніхто точно не вимірював, як зменшилися викиди. А якщо на якийсь короткий період щось поліпшувалося, то це, швидше за все, крапля в морі, яку ніхто і не побачить», - сказав начальник відділу метеорології Укргідрометцентру Владислав Білик.
Можна зробити висновок, що не варто тішити себе ілюзіями, що скорочення промислового виробництва і припинення роботи частини підприємств, що перебували на карантині, дозволило природі трохи відновитися. Адже, на місце тимчасового ледь помітного поліпшення прийшла нова реальна небезпека, яку люди створили своїми руками.
А уряду, Міністерству охорони здоров'я і регіональним властям необхідно впровадити ефективну систему збору та утилізації засобів індивідуального захисту і медичних відходів, щоб не перетворити нашу землю на мляву пустелю.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Луцькій міськраді спростували закиди ЗМІ щодо «земельного шахрайства» навколо готелю
Сьогодні 18:57
Сьогодні 18:57
Відома бандуристка і співачка KRUТ виступить у Луцьку
Сьогодні 18:24
Сьогодні 18:24
Порахували, скільки цьогоріч коштуватиме великодній кошик
Сьогодні 17:12
Сьогодні 17:12
Польські фермери зняли блокаду з пункту пропуску «Угринів»
Сьогодні 16:39
Сьогодні 16:39
Зеленський підписав закон про мобілізацію
Сьогодні 16:22
Сьогодні 16:22
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.