Горів та запалював навколо. Яким був волинський кіборг Валерій Гонта

Валерій Гонта вперше пішов на фронт улітку 2014-го в складі Добровольчого українського корпусу. Тоді брав участь у боях за селище Піски, потім боронив Донецький аеропорт. 24 лютого, маючи другу групу інвалідності, знову став на захист України. Воював у складі 14-ї окремої механізованої бригади.

Суспільне поспілкувалося з дружиною Валерія Гонти Любов'ю у Ковелі, де народився і жив волинський кіборг.

«Йому можна було не йти. Я думала, що все, що якось зупинився, але ж війна. Каже: «Як сюди прийдуть – я піду». Я не очікувала, що він піде. Тут допомагати можна було, але ж… ні. Каже: «Я не можу, там мої побратими, хлопці», – розповідає Любов Гонта.

Читати ще: «Я не боюся мертвих, я боюся живих»: історія луцького фельдшера з лінії фронту

З її слів, чоловік отримав інвалідність, бо відморозив ноги, місяць перебуваючи на диспетчерській вежі Донецького аеропорту. Додає: на війні отримав контузії й поранення, втратив слух, підірвав здоров’я, але не дух. У період, коли не воював, волонтерив. На фронті тримав контакти з волонтерами, щоб знайти необхідне солдатам.Читати ще: «Ми всі помремо, і не найгірша смерть – померти на війні», – військовий медик із Луцька. Інтерв’ю

«Перед загибеллю важкі бої були, поранених витягав із поля бою. Був розвідником, вони постійно переміщалися. Дзвонив, підтримував. Там квіти, тюльпани розцвіли, то нарвав букет – то тобі. Надсилав фото. На війні щось знаходив позитивне, у кожному знаходив», – розповідає жінка.Валерій Гонта загинув унаслідок артилерійського обстрілу 21 травня 2022 року на Донбасі. Бійцю було 40 років.

Його товариш, земляк, військовий медик Олексій Кушнєр, у якого Валерій помер на руках, написав: «Справжній Воїн… Він горів та запалював навколо».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---