Ходіння за довідкою, або кілька вражень від безкоштовної медицини

Аби дістати медичну довідку, яка дозволить навчитися керувати авто, журналісту «ВН» довелося прогуляти три робочі дні, викласти з кишені близько 130 гривень та відчути повною мірою, що таке «безкоштовна медицина», «бюрократія» та «бюджетна сфера».
Як пояснили в автошколі, для проходження навчання усім учням необхідно надати три документи: сертифікати з наркодиспансеру та психіатричної лікарні, а також медичну довідку про проходження медогляду.
Хвора «молодьож»
Волею долі я закріплена за поліклінікою №1 – сюди й прийшла за довідкою про медогляд. Перше, що впало в око, при вході у медзаклад – попередження про штукатурку, яка облуплюється зі стін і падає. Як з’ясувалося пізніше, медики і самі обурюються: з цією проблемою борються тільки вивісками і попередженнями. Мовляв – попереджений , значить озброєний, а далі як сам знаєш.
Друге на що звертаєш увагу – оголошення про те, що в холі та коридорах поліклініки ведеться відеоспостереження. Заходиш – і дійсно з усіх кутків стелі на пацієнтів дивляться очі камери.
Біля реєстратури черги майже не було, стоять лише двоє людей біля двох віконечок. Більшість молоді прийшла за довідками для оформлення на роботу, вступу до вишів та оформлення водійських прав.
Бабусі, хитаючи головами, бідкаються і говорять, що «пішла хвора молодьож». Приємно здивувала жінка з реєстратури, яка не кричала і не хамила, а ввічливо і зрозуміло пояснила, куди йти далі.
Вхід тільки через касу
В реєстратурі мене направляють до старшої медичної сестри. Та каже фразу, яку впродовж наступних декількох днів довелося почути ще багато-багато разів: «ДО МЕНЕ – ТІЛЬКИ ПІСЛЯ КАСИ». На здивоване запитання, чому довідка платна, медсестра і собі дивується: «А що сьогодні в медицині безкоштовне?».
Оптимістично взятих з дому 50 гривень не вистачило: папірець «газетної» якості вартує 71 гривень і 80 копійок. Окрім того, виявилося, для сильної статті бланк на десять гривень дешевше. Кажуть, тому що жінок оглядає ще й гінеколог.
Після пред’явлення чеку на ньому ставлять штамп «оплачено» і пишуть прізвище пацієнта, аби інший не скористався ним вдруге.
Підозри про «медиків-хапуг», які вирішили дерти гроші за довідки, не виправдалися. Виявилося, непланові огляди, а також процедури без направлення дільничного лікаря і дійсно платні ще з 1996 року згідно з постановою Кабміну №1138.
Не смертельно
Першим йду до лора. Черги немає. Лікар питається чи добре самопочуття, чи немає скарг і чи лікувалася коли-небудь у лорів. Кажу: «Був нежить». Лор пише в довідці «здорова» і пояснює: «Нежить - то не смертельно».
На черзі - флюорографія. Процедура минає швидко: двері зачиняться – не дихай, відчиняться – дихай і виходь. За результатом кажуть прийти на наступний день.
В кабінеті невропатолога питають чи є скарги, запаморочення і просять зробити декілька маніпуляцій. Наприклад, встати, поставити разом ступні, закрити очі і витягнути руки перед собою.
Увесь цей час окрім репортера в кабінеті сидить ще одна пані «нелікар» і розмовляє з невропатологом про щось особисте. Сподіваюся, моє право на лікарську таємницю через це не постраждає…
На столі у медички лежить молоточок. Очікування, що ним стукатимуть по колінах і ліктях, не справджується: довідку підписують «здорова».
Похід до дерматолога не вдався. Пояснили, що перед діагностуванням лікар повинен бачити результати аналізу на сифіліс. А кров на аналіз беруть лише до десятої ранку.
Бажання перевіритися у хірурга також не реалізується: один спеціаліст пішов у відпустку, інший приймає лише в одну зміну, ще й хворих для перев’язок - з десяток.
Про причину відсутності окуліста на робочому місці і взагалі не відповіли. В реєстратурі сказали, що «лікар на роботі», проте двері були постійно зачинені. Одна з пацієнток, яка також чекала цього лікаря, стукає у двері і прислухається до звуків всередині: каже, лікарі часом замикаються зсередини. Буває.
Йду до старшої медсестри. Виявляється, окуліст буде лише за два дні. Чи є можливість перевіритися у іншого спеціаліста відповідає, що той очевидно не прийме. Чому «потрібного» лікаря немає на роботі, пояснити не встигають: «В мене обід!» заявляє медсестра і просить вийти за двері.
Гіппократи-бюрократи
Ранок другого дня остаточно переконав – добитися точної відповіді від лікарів буває важко. Лікар в кабінеті дерматолога, не відриваючи мобільний телефон від вуха і не припиняючи розмову, пояснює, що мені треба піти до кабінету, де беруть кров. А там кажуть, що аналіз здійснюють лише за направлення лікаря.
Виявилося, аналіз, який потрібно зробити роблять в сусідньому кабінеті і без направлення. Хоч лікар мене направив сема в той кабінет, де просили направлення…
«Забір крові» доводиться чекати. До слова, самим лаборантам також не солодко. В поліклініці після обіду через аварію пропала вода – вся робота зупинилася, ніде навіть руки помити.
Чекати треба було й у наркодиспансері. Між здачею аналізу крові і результатом минає день. Великих черг немає, проте і тут усі хотіли бачити заповітний ЧЕК. Сертифікат про відсутність пацієнта на обліку коштував 20 гривень. Ще сім гривень - за «медичну допомогу».
До речі, в наркодиспансері пропонують купити і бланк загальної медичної довідки – той самий, за який у поліклініці я уже виклала 71,82 грн. Тільки у наркодиспасері він, виявляється, коштує …60 гривень. Для усіх.
Медперсонал пояснює – то не враховується вартість консультації гінеколога.
Гінеколог же у поліклініці пояснив що його висновок впливати на здатність жінки керувати авто, звісно, не може. Проте каже, що регулярні перевірки в жіночого лікаря слабка стать не робить. Приходить лише тоді, коли якась хвороба стає мало не смертельною. Тому її кабінет у поліклініці і включили до списку обов’язкових процедур, аби вберегти несвідомих жіночок.
До речі, на третій день в поліклініці вдалося застати дерматолога та хірурга. Спиталися, чи немає скарг і поставили діагноз «здорова».
Найретельніше проводив огляд довгоочікуваний окуліст: показував літери, просячи їх назвати, і різні малюнки, де були зашифровані геометричні фігури та цифри. Здорова.
Дурдом
Найбільше часу та нервів забрала психіатрична лікарня. Такі ж охочі на сертифікат, як я, жартували, мовляв заклад такий, чого тут дивуватися?
Їздити в «психушку» довелося тричі. Медогляди тут тривають з 9:00 до 15:30 з перервою між 12:00 і 12:30. Проте, в холі приміщення висить попередження, що «з метою якісного огляду», в день приймають лише 40 осіб. Я вперше приїхала о 14:30, тож в число тих, кому в той день посміхнулося щастя бути оглянутим, не потрапила. В холі пусто, проте лікарка сказала, що «втомилися» і попросила прийти завтра. Знову ж таки, додала, якщо зумію потрапити в «40 осіб».
Аби дістати сертифікат, наступного дня у психлікарні довелося відстояти дві черги: перша, аби отримати угоду про огляд та заплатити 13,98 гривень за сертифікат. Друга – безпосередній прийом в психіатра, який виписує сертифікат.
Людей кілька десятків, проте черга рухалася дуже повільно. Періодично без черги до кабінету заходили люди, яких супроводжували «білі халати». Виходили такі уже з сертифікатами.
Коли зайшла в кабінет, зрозуміла що саме гальмує огляд: медперсонал власноруч заповнював угоди. Періодично до кабінету заходили хитрі пацієнти з проханням «посприяти» в проходженні черги. Інколи медики їх просто просили вийти, інколи виходили з ними за двері.
Заплатила 14 гривень в касу психлікарні. Здачу в дві копійки мені не дали, та й я не вимагаю. В квитанції зазначений порядковий номер, який перевищує цифру в 3700. Якщо погратися в математику, то виявиться, що на невидачі здачі в 2 копійки лікарі заробили з нового року більше 70 гривень. А за сертифікати - більше 50 тисяч.
При цьому в кабінеті немає жодної техніки окрім калькулятора та телефону. Чи стоїть особа на обліку, перевіряють дідівським методом: дивляться в папці, чи записане прізвище до реєстру . Список ведеться від руки та формується в папки. Угоду отримала, проте на прийом до психіатра другого дня я не встигла.
У день третього мого візиту до психлікарні черга рухалася ще повільніше. За перші 40 хвилин з кабінету лікаря ніхто не виходив і не заходив, люди нервувалися. Врешті черга почала рухатися: коли хтось виходив з кабінету, з радісною посмішкою бажав всім удачі та триматися.
«Колеги по черзі» в психушці казали, що «раніше такого не було». «Краще купив би довідку, аніж так довго чекати», - бурчав хтось.
Один з чоловіків розказав, що купити папірець можна в медперсоналу або спеціальних фірм – за 130-150 гривень. Віддаєш дві фотокартки, гроші і за декілька днів отримуєш бажане.
Коли ж черга дійшла до мене, виявилося, що весь «якісний огляд» полягає у тому, аби лікар не помилився, заповнюючи бланк. Ескулап переписав мої дані з паспорта, не задавши жодного питання.
***
Заключний момент перевірки на придатність бути водієм – візит до завідуючої відділенням профілактики. В цьому кабінеті мені виписали довідку з голограмою та шістьма печатками і забирали сертифікати. Звісно, як і раніше, звучало питання про оплату та прохання показати ЧЕК.
Отож, якщо робити все за правилами, отримати повний пакет медичних документів для навчання в авто школі можливо лише за декілька днів. Не дивно, що більшість просто купує довідки. Кажуть, що «сприяють» бажаючим переважно медперсонал нижчої кваліфікації, бо мають куди менші за лікарські доходи.
До честі ескулапів, більшість з них дійсно перевіряють стан здоров’я. Хоча є й такі, що просто заповнюють, як в канцелярії, бланки. Мабуть, охорона здоров’я населення у більшості випадків таки залежить передусім від самосвідомості цього населення.
Анна РОСТОВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---