Луцьк буденний: вулиця Романюка

Вулиця Романюка починається від Богдана Хмельницького і виходить на Ковельську. Це внутрішньоквартальна вулиця, більшість забудови якої це житлові будинки. Вузька, але добре асфальтована, вона зручна для використання водіям, які хочуть оминути світлофор на перетині Хмельницького з Ковельською і одразу потрапити на останню.

Цей район став заселятися у XVIII столітті, а активно забудовуватися вже у наступному, коли частину так званого Мокрого лугу осушили для розбудови міста. Тут селилися здебільшого євреї, яким ставало замало місця на древній Жидівщині навколо Великої синагоги. Перші дерев’яні будинки тут зводили ті, хто мав більше грошей і міг собі дозволити окреме житло, адже зазвичай на Жидівщині нові сім’ї просто робили добудови до вже наявних споруд. Вони були дуже бідними і не могли собі дозволити окремий будинок.

У 1862 році на Мокрому Лузі було 10 єврейських будівель без врахування культових споруд, у 1895 – 33, із них цегляними майже половина. Як писав дослідник єврейської забудови Луцька Ростислав Метельницький, на Мокрому лузі будівлі стали втрачати типові риси, характерні саме для єврейської архітектури Жидівщини. Проте розвивалася тут мережа громадських споруд. Навколо нинішньої вулиці Романюка розташовувалися синагога Олицький Бет-гамідраш (в радянський час перебудована в кінотеатр «Зміна»), молитовний дім Ашкеназі, Пурицова школа та інші.

На зламі ХІХ-ХХ століття найзаможніші єврейські родини Луцька – Кронштейни, Вайнштейни, Гольдберги – виділили земельні ділянки для будівництва великого навчально-громадського закладу Талмуд-Тора. Через певний час його збудували. Це був двоповерховий із цокольним поверхом будинок. У 1920 році тут навчалося 400 дітей із бідних єврейських родин. У приміщенні було 12 класів, канцелярія, їдальня. Ця споруда збереглася, зараз тут розташовується Державне спеціалізоване монтажно-експлуатаційне управління, а в радянський час була бухгалтерська школа.

Сьогодні на вулиці Романюка ще зберігається кілька старих будинків. Здебільшого це споруди цегляного стилю, на деяких збереглися автентичні дерев’яні різьблені двері, старі вікна та віконниці. Вулиця названа на честь Євгена Романюка, голови виконкому Луцької міськради, який працював на цій посаді з 1957 року.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---